Верховна Рада підтримала законопроєкт щодо стимулювання участі в програмах міжнародної допомоги

Керівник Новобаварської окружної прокуратури Харкова Олексій Сергійович Лесенко опинився в центрі уваги через свої майнові декларації, зокрема щодо приватного будинку, в якому він проживає. Згідно з декларацією, цей об’єкт нерухомості має площу близько 300 м², але цікавість викликає той факт, що офіційно власником будинку значиться Жаннета Вікторівна Піскарьова, яку в ЗМІ та аналітичних матеріалах називають ймовірною тещею прокурора.

За інформацією, оприлюдненою 368.media, у будинку разом з прокурором проживають його дружина Ольга та донька Вікторія. Також на ім’я Піскарьової оформлено земельну ділянку під цим будинком, яка має площу 450 м². Це викликає певні питання щодо того, чому та як нерухомість, що фактично використовується сім’єю прокурора, не була оформлена на нього або його близьких осіб, а залишилась на ім’я іншої людини.

Дружина прокурора володіє значним обсягом майна:

будинок площею 137 м² у смт Високий;

дві земельні ділянки під Харковом;

додаткова ділянка у Бугаївці площею 1406 м², придбана у 2020 році за 42 тис. грн — на ній нині будується будинок на 164 м².

Також у користуванні дружини та дочки задекларовано дві квартири в Ужгороді, власником яких у документах вказана Барна Яна Василівна.

У декларації значиться два авто:

BMW X3 (2013 р.) — оформлений на Ольгу Лесенко, куплений у рік випуску за 456 тис. грн;

BMW 528i (2010 р.) — на ім’я самого прокурора, придбаний у вересні 2023 року за 532 тис. грн.

За рік Лесенко задекларував:

заробітну плату — 1,66 млн грн,

додатковий дохід — 663,3 тис. грн.

Дружина та донька вказали у декларації лише виплати як внутрішньо переміщені особи — 4 тис. і 6 тис. грн відповідно.

Серед заощаджень родини зазначено:

у дружини — 30 тис. доларів готівкою,

у прокурора — 7 тис. доларів та 500 тис. грн готівкою.

Проаналізовані дані демонструють, що значна частина нерухомості оформлена не на самого прокурора, а на членів родини або родичів дружини. Саме це найчастіше стає предметом суспільного інтересу в оцінці доброчесності посадовців.

Україна активно взялася за процес підготовки злітно-посадкових смуг для прийому літаків F-16, що будуть надані країною союзниками. Цю інформацію оголосив речник Повітряних сил України, Юрій Ігнат, під час телемарафону. Він пояснив, що Україна не будує нову інфраструктуру спеціально для цих літаків, а здійснює адаптацію вже існуючих аеродромів. Ігнат зазначив, що підготовка включає реконструкцію злітно-посадкових смуг, підготовку технічних умов та створення необхідної інфраструктури. Адаптація передбачає також підготовку місць для стоянок літаків та забезпечення управління та засобами зв'язку. Прийняття літаків F-16 в Україні є частиною стратегічного партнерства з союзниками з метою підвищення обороноздатності та здійснення спільних військових навчань. Роботи з адаптації аеродромів вже у розпалі, аби забезпечити готовність до прийому та експлуатації літаків F-16.

У висновку важливо підкреслити, що Україна вжила активних заходів для адаптації аеродромів для прийому літаків F-16, які будуть надані країною союзниками. Ця ініціатива свідчить про стратегічне партнерство з метою підвищення обороноздатності та зміцнення безпеки в регіоні. Роботи з адаптації включають реконструкцію злітно-посадкових смуг та створення необхідної інфраструктури для забезпечення ефективної експлуатації цих літаків. Очікується, що цей процес сприятиме покращенню оборонної спроможності України та зміцненню військового співробітництва з партнерами.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

«Ми вважаємо, що жодна система озброєння не має вирішального значення в цій битві. Йдеться про живу силу, і Україні, на нашу думку, потрібно зробити більше, щоб зміцнити свої позиції з погляду чисельності сил, які перебувають на передовій», – сказав радник президента США з нацбезпеки в інтерв’ю PBS News Hour.

При цьому офіційних підтверджень або спростувань того, що Києву видано дозвіл на удари далекобійними ракетами США, Салліван не озвучив.

Також Bloomberg звертає увагу, що за ймовірним рішенням Байдена не послідували аналогічні дозволи від європейців, «що є ознакою ослаблення впливу президента, який йде».

Нагадаємо, що після дозволу від США Росія остаточно затвердила свою нову ядерну доктрину і заявила, що використання Україною американських ATACMS проти РФ може спричинити ядерну відповідь.