Верховна Рада продовжила воєнний стан та мобілізацію до 9 травня 2025 року

Російські війська дедалі активніше застосовують тактику точкових просочувань між українськими позиціями, намагаючись створити враження масштабних наступальних операцій. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) відзначають, що Москва свідомо використовує розріджені оборонні лінії та малі групи проникнення, щоб змусити українські сили розосередитися і реагувати на локальні загрози. Внаслідок цього окремі невеликі бої подаються як значні стратегічні досягнення, що дає змогу Кремлю формувати інформаційну картину, вигідну для внутрішньої та міжнародної аудиторії, навіть якщо реальна бойова ситуація свідчить про обмежені результати.

Аналітики підкреслюють, що така стратегія має радше пропагандистський характер, ніж оперативно-тактичний ефект. Локальні прориви не змінюють загального ходу боїв, але дозволяють Кремлю маніпулювати медійним порядком денним, створюючи відчуття постійної активності та «ініціативи» на фронті. В умовах сучасної війни інформаційне поле стає майже такою ж ареною боїв, як і лінія фронту, і Росія активно експлуатує цю реальність, намагаючись перетворити окремі зіткнення на символічні «перемоги».

ISW звертає увагу, що 26 жовтня Генеральний штаб України визнав напружену ситуацію в районі Покровська і Мирнограда, де ворог значно активізував наступальні дії. За даними українських військових, у самому Покровську перебуває близько 200 російських солдатів, однак контрдиверсійні операції ЗСУ не дозволяють їм закріпитися або просунутися вглиб міста.

«Російські війська домагаються лише тактичних успіхів у районі Покровська і Мирнограда, які не свідчать про загрозу краху української оборони», — йдеться у звіті ISW.

Крім того, Кремль активно використовує інформаційні маніпуляції, подаючи захоплення малих населених пунктів без оперативного значення як «великі перемоги». Зокрема, площа Дронівки — менше шести квадратних кілометрів, а Плещіївки — менше чотирьох, при цьому до війни там проживало близько 600 осіб.

Водночас начальник Генштабу РФ Валерій Герасимов у своєму останньому звіті Путіну заявив, що «російські війська продовжують виконувати завдання із захоплення Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей».

Аналітики ISW зазначають, що така риторика повторює давні вимоги Кремля і підриває «пропозиції» Москви обміняти контроль над півднем України на захоплення всієї Донецької області.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Залужний наголосив, що майбутнє війни може полягати в знищенні стратегічної військової та цивільної інфраструктури на території противника, що створить умови для виснаження його ресурсів. Цей підхід, на його думку, стане основною стратегією досягнення політичних цілей.

Виступаючи на семінарі, Залужний окреслив важливість формування системи «життєстійкості» країни. За його словами, країни повинні не лише мати потужні оборонні спроможності, але й забезпечити стійкість своєї інфраструктури та ресурсів, що дозволить витримати тривалу агресію та успішно протистояти виснаженню з боку противника.

Таке стратегічне мислення, на думку Залужного, є безцінним для усіх союзників України, адже дає уявлення про те, якою буде оборона в найближчому майбутньому, коли війна буде йти не лише на полі бою, але й у цифровому середовищі та на рівні інфраструктурної стійкості.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

“Не треба забувати, що в Україні триває війна, і перебування в багатьох містах, зокрема в Києві, досить небезпечне”, – зазначив її тато в коментарі житомирським ЗМІ.

Дівчина обрала Ягеллонський університет у Кракові, де навчатиметься безплатно, адже в них із татом є карта поляка. Польську вона вчила з дитинства. Вивчатиме молекулярну та клітинну біофізику

“На мій вибір вплинуло й те, що 2022 року під час війни ми з мамою деякий час перебували в Нідерландах, де в старшій школі я обрала природничий профіль. Мене цікавить наукова робота”, – каже дівчина.

Загалом в Україні 7 дітей, які цього року набрали 800 балів. Це означає, що вони не зробили жодної помилки в усіх чотирьох предметах Національного мультипредметного тесту.