Верховний Суд України зобов’язав підрядника повернути до бюджету Києва 139 млн грн

В Україні, для того щоб у 2025 році отримувати пенсію в розмірі близько 11 000 грн, необхідно не лише мати достатній страховий стаж, але й офіційну зарплату, яка відповідає високим стандартам. За оцінками фахівців, щоб досягти цієї суми, середній розмір офіційної заробітної плати протягом кар'єри повинен становити не менше 31 400 грн на місяць. Саме цей показник, а точніше сума сплачених страхових внесків, визначатиме індивідуальний коефіцієнт, який, у свою чергу, визначає розмір пенсії.

Ключовим елементом пенсійної системи є вимоги до страхового стажу, які постійно зростають. Уже зараз, згідно з новими правилами, мінімальний стаж для отримання пенсії з кожним роком збільшується. Так, у 2026 році для того, щоб вийти на пенсію в 60 років, необхідно мати 33 роки стажу. Для виходу на пенсію в 63 роки достатньо буде 22 роки стажу, а для 65 років – 15 років. Ці вимоги продовжать підвищуватися і в наступні роки, зокрема до 2028 року, коли для пенсії в 60 років буде потрібно 35 років стажу, а для 63 років – 25.

Окремо на 2025 рік: жінки можуть виходити на пенсію у 60 років за наявності не менше 32 років стажу. Матері п’ятьох і більше дітей або матері дитини з інвалідністю мають право на оформлення пенсії з 50 років за умови щонайменше 15 років стажу.

Стаж можна докупити добровільно. У 2025 році один місяць коштує 1 760 грн (це 22% від мінімальної зарплати 8 000 грн). Оплата здійснюється офіційно, і куплений період зараховується до страхового стажу для права на пенсію.

Пенсійна формула «прив’язана» до середньої офіційної зарплати за весь стаж і сплачених внесків. Тож ідеться не про разовий високий оклад, а про стабільно легальну зарплату протягом тривалого періоду. Якщо частина кар’єри відпрацьована на мінімальних внесках або «в тіні», підсумковий коефіцієнт буде нижчим, і до 11 тисяч може «не дотягнути».

Ключ до цільової пенсії — офіційні внески з гідної зарплати + потрібний стаж. За потреби стаж докуповують, але дешевше й ефективніше підвищувати «білу» зарплату та безперервно сплачувати ЄСВ.

Згідно з нашими джерелами, у депутатів від "Слуги народу" все частіше виникає бажання достроково скласти мандат. Попередньо було відомо, що близько 20 людей вже висловили таку інтенцію та подали офіційні заяви про це. Проте зараз кількість охочих значно зросла, але їм просто не дозволяють це зробити. Блокування відбувається на рівні керівництва фракції. Якби зараз депутати могли спокійно залишити Раду без наслідків, тоді виникло б питання — хто залишиться від фракції та в парламенті загалом. Внутрішня ситуація зараз ще гірша, ніж у січні 2022 року. Відносно фракції, ситуація є хаотичною, кожен робить те, що йому заманеться, а керівництво взагалі не звертає уваги на думку інших. Їх не залучають до планування, інформація надходить перед засіданнями у стилі "натисни зелену за все". Депутати не відчувають підтримки та розуміння від керівництва, але постійно отримують загрози відповідальністю перед громадськістю. Напівзагибельні надії на швидку перемогу у війні також негативно впливають на багатьох депутатів. Вони не розуміють, куди все це рухається, оскільки ніхто не розкриває глобальних планів. Остання зустріч президента з монобільшістю також вплинула на бажання багатьох депутатів скласти мандат. Зараз внутрішні настрої в фракції характеризуються смутком і безвихіддям. Багатьом вже давно "чемоданний настрій", однак їм не дозволяють піти.

З висновками зазначеної статті можна зробити декілька важливих висновків. По-перше, внутрішня ситуація в фракції "Слуга народу" у Верховній Раді є хаотичною, і дедалі більше депутатів виявляють бажання достроково скласти свої мандати через невдоволеність керівництвом і загальною невизначеністю щодо майбутньої політичної перспективи. По-друге, існує невизначеність щодо шляху конфлікту на Сході України, що також впливає на рішення депутатів щодо подальшого залишення в парламенті. І, нарешті, важливим фактором є втрата відчуття підтримки та спільної мети серед членів фракції, що призводить до демотивації та прагнення змінити політичну сферу.

Новий закон щодо посилення мобілізації в Україні призначений для забезпечення ефективної обороноздатності країни. Окрім звичайної повістки, він вводить ще один документ — "вимогу" від Територіальних Центрів Комплектування (ТЦК), який надає можливість військкомату обмежити право керування автомобілем особі, яка ухиляється від військової повинності.

Ця "вимога" виставляється в разі, якщо військовозобов'язаний протягом 60 днів після набрання законної сили закону не надав своїх персональних даних або не з'явився на призов до ТЦК, або не пройшов медичний огляд. Якщо встановлюється факт порушення, військкомат звертається до поліції з метою затримання особи.

У випадку, якщо поліція не може затримати особу за письмовим повідомленням, ТЦК висилає призовнику "вимогу" звичайною поштою рекомендованим листом. Якщо особу не знайдено за адресою або вона відмовляється розписатися за листом листоноші, вважається, що вимога не була вручена.

Якщо протягом 10 календарних днів особа не з'явиться до ТЦК, військкоми через суд починають обмежувати її права на керування автомобілем. Це ставить під відповідальність тих, хто ухиляється від військової служби, та сприяє зміцненню обороноздатності держави.

Висновки до вищезгаданої статті підкреслюють важливість нового закону щодо посилення мобілізації в Україні. Введення "вимоги" від Територіальних Центрів Комплектування (ТЦК), яка дає можливість обмежувати право керування автомобілем особам, що ухиляються від військової повинності, є важливим кроком у зміцненні обороноздатності країни.

Цей закон має на меті підвищити відповідальність тих, хто ухиляється від виконання військової служби, та забезпечити ефективну мобілізацію в разі потреби. Він встановлює чіткий алгоритм дій щодо видачі "вимоги" та подальших заходів у випадку порушення війсь