Від Криту до Канар — де цього літа відпочивають українські зірки

У Харкові розпочато масштабне будівництво обласного онкоцентру, інвестиції в яке перевищують 3 мільярди гривень у межах програми Ukraine Facility. Департамент капітального будівництва Харківської ОДА підписав контракт із консорціумом «Білдінг Груп», який зобов’язаний завершити першу чергу будівництва до кінця 2028 року. Планується спорудження сучасного лікувального корпусу, енергетичного блоку, станції медичних газів, а також облаштування укриття на понад тисячу осіб.

Проєкт обіцяє значне покращення медичної інфраструктури регіону та створення умов для високоякісного лікування онкологічних захворювань. Він передбачає застосування сучасних технологій та обладнання, що відповідатиме міжнародним стандартам. Крім того, будівництво включає створення автономних систем енергозабезпечення та медичного газопостачання, що підвищить безпеку та ефективність роботи центру.

Консорціум став єдиним учасником тендеру. Замовник вимагав підтвердження значного досвіду виконання складних будівельних робіт, а підрядник послався на кілька попередніх проєктів у Харківській області, включно з реконструкцією лікарні та адміністративних будівель. До робіт планують залучити низку субпідрядних компаній.

Журналісти також відзначають зв’язки частини учасників консорціуму з бізнес-структурами, пов’язаними з колишнім народним депутатом від «Партії регіонів» Анатолієм Денисенком. Раніше ці компанії вже отримували значні держзамовлення, а аналітики неодноразово фіксували у них підозріло високі кошториси.

Будівництво онкоцентру — один із найбільших проєктів медичної інфраструктури у прифронтовому Харкові. Від прозорості і ефективності використання коштів буде залежати не лише строки реалізації, а й довіра до відновлювальних програм у регіоні, який щодня перебуває під загрозою обстрілів.

Хрін — одна з найвідоміших і найпопулярніших приправ у традиційній українській кухні — останнім часом став справжнім дефіцитом у магазинах. Споживачі по всій країні, зокрема в Харкові та інших великих містах, звертають увагу на порожні полиці в супермаркетах, де раніше можна було легко знайти як класичний натертий хрін, так і соуси на його основі. У деяких торговельних мережах продукція повністю відсутня, як у фізичних магазинах, так і в онлайн-замовленнях. В інших випадках у продажу залишаються лише обмежені залишки з попередніх поставок.

Основними виробниками хрону на внутрішньому ринку залишаються Вінницька харчосмакова фабрика та торгова марка «Верес». Саме ці підприємства забезпечують значну частину асортименту у великих роздрібних мережах. Проте влітку 2025 року виробничий ланцюг зазнав серйозних труднощів. Причиною стали несприятливі погодні умови: тривала посуха у першій половині літа, затяжні дощі пізніше, а також загальний дефіцит робочої сили в сільській місцевості, який ускладнив збір врожаю. Через ці фактори українським виробникам не вдалося зібрати необхідну кількість якісної сировини.

АТБ у відповіді на запит зазначило, що проблема була сезонною й пов’язана з поганим врожаєм і зрушенням термінів збору; мережа запевнила, що продукція ТМ «Верес» вже є в наявності, а постачання з Вінниці відновлять після закінчення збору нового врожаю. У «ЕКО-маркеті» також повідомили, що очікують відновлення постачань орієнтовно з 15 жовтня.

Покупці скаржаться, що в різних крамницях навіть однієї мережі ситуація відрізняється, а нові партії хрону не надходять — якщо товар і є, то це старі запаси. Представники частини мереж не відповіли на запити журналістів.

Аграрні експерти відзначають, що хрін у державних статистичних розрахунках не є пріоритетною культурою, тому детальних оцінок врожаю немає. Водночас фактори, які вплинули на сезонний дефіцит — посуха, зміщення збору і нестача робочих рук у селі — типові для 2025 року й торкнулися не лише хріновиробників.

Паралельно експерти звертають увагу на інші галузі з ознаками дефіцитів або тиску на ціни. Зокрема, у тваринництві спостерігається зниження поголів’я свиней через руйнування ферм на прифронтових територіях, що вже призвело до суттєвого зростання імпорту м’яса і тиску на ціни. Аналітики УКАБ наголошують, що імпорт став альтернативним джерелом сировини і може залишатися значним, доки не наростить внутрішнє поголів’я.

Економічний аспект дефіциту хрону вказує на те, що у вільній ринковій економіці справжнього радянського дефіциту не буде — виробники за потреби вдаються до імпорту. Водночас це означає, що покупці тимчасово «годуватимуть» іноземних фермерів, а місцеві постачальники можуть втратити ринок.

Поточна оцінка: дефіцит хріну сезонний і тимчасовий; мережі очікують відновлення поставок із завершенням врожаю, орієнтовно з середини жовтня, але ризики збереження нестачі частково зумовлені загальними проблемами аграрного сектору — браком персоналу та наслідками бойових дій на сході, що впливають на постачання та виробництво.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Чому це важливо? Відновлення контролю стало можливим після внесення змін до постанови Кабміну від 13 березня 2022 року № 303, яка тимчасово припиняла державний нагляд через складнощі воєнного стану. З 2025 року Україна повертається до суворішого моніторингу якості ліків, що включатиме контроль за виробництвом, торгівлею та імпортом лікарських засобів.

Основні зміни в системі нагляду Згідно з нововведеннями, держава контролюватиме:

Що це означає для фармацевтичного ринку? Відновлення нагляду означає посилення контролю на всіх рівнях – від виробників до кінцевих реалізаторів ліків. Це зменшить ризик появи на ринку неякісних препаратів, підвищить стандарти зберігання та реалізації, а також забезпечить більш надійне дотримання законодавства у сфері обігу психотропних речовин.