Відомий український ведучий Анатолій Анатоліч поділився у соцмережах своїм прогресом у схудненні

Велика Британія істотно посилила спроможності протиповітряної оборони України, передавши сучасні зенітні комплекси як ближньої, так і дальньої дії. Українські підрозділи вже отримали всі 13 оперативних систем Raven, а також розпочалися поставки новітніх комплексів Gravehawk, які мають розширити можливості захисту від різних типів повітряних загроз.

За словами міністра у справах ветеранів Великої Британії Ела Карнса, всі системи Raven вже розгорнуті в складі Сил оборони України та активно застосовуються в прифронтових районах. Ці комплекси виконують завдання з прикриття військових підрозділів і критично важливої інфраструктури від атак з повітря, зокрема від безпілотних літальних апаратів, бойових літаків і вертольотів противника.

Raven використовує адаптовані авіаційні ракети AIM-132 ASRAAM, які запускаються з наземних платформ. Однією з ключових переваг комплексу є висока мобільність і швидке розгортання, що дозволяє оперативно реагувати на зміну повітряної обстановки. Водночас система має обмежені можливості для перехоплення крилатих ракет.

Паралельно Лондон розпочав передачу Україні систем Gravehawk, які призначені для захисту від далекобійних ударів, зокрема по об’єктах критичної інфраструктури. Наразі українська сторона вже отримала два прототипи цих комплексів. Загалом контракт передбачає постачання ще 15 систем, перша партія з яких має надійти найближчим часом.

Очікується, що Gravehawk стане важливим елементом протиповітряної оборони великих міст і енергетичних об’єктів. Комплекс орієнтований насамперед на боротьбу з ударними безпілотниками, зокрема типу «Шахед», але також здатний протидіяти літакам, гелікоптерам і потенційно крилатим ракетам.

Постачання Raven і Gravehawk входять до зимового пакета посилення української ППО загальною вартістю 600 млн фунтів стерлінгів. У межах цього пакета Україна також має отримати автоматизовані турелі для знищення російських дронів. У Лондоні наголошують, що ці рішення є відповіддю на системні атаки Росії по українській енергетичній інфраструктурі.

Україна уклала важливі угоди про співпрацю у питаннях безпеки з Італією та Канадою під час візиту прем’єр-міністра Італії Джорджії Мелоні та прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо до Києва. Згідно з угодою з Канадою, Україна отримає понад 3 мільярди канадських доларів у 2024 році на макрофінансову та оборонну допомогу. Щодо домовленостей з Італією, вони передбачають продовження надання підтримки Україні до кінця 2024 року. Під час переговорів з прем’єркою Італії також було обговорено спільну роботу на рівні G7. Цей візит відбувся у другу річницю повномасштабного вторгнення Російської Федерації до Києва, та підкреслив важливість міжнародної підтримки для України. Поміж інших представників до України також прибули президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та прем’єр-міністр Бельгії Александр Де Кроо, що свідчить про широкий міжнародний інтерес до української ситуації. Глава Єврокомісії підтвердила, що Європа продовжуватиме надавати Україні допомогу у необхідних обсягах, підтримуючи країну в складному періоді її історії.

У підсумку, важливі угоди про співпрацю у сфері безпеки між Україною, Італією та Канадою свідчать про глибокий інтерес міжнародної спільноти до підтримки України в умовах її безпекових викликів. Угоди передбачають значні фінансові та практичні ресурси для підтримки української обороноздатності та зміцнення національної безпеки. Візит представників Європейської комісії та Бельгії також підкреслює загальноєвропейську підтримку України. Це свідчить про визнання міжнародним співтовариством важливості підтримки суверенітету та територіальної цілісності України в умовах її внутрішньої стабільності та зовнішніх загроз.

Спроба ініціювати процедуру банкрутства одного з ключових промислових підприємств країни спричинила гучний корпоративний конфлікт, що вже вийшов за межі суто юридичної площини. Йдеться про ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», стратегічно важливий актив бізнесмена Костянтина Жеваго, навколо якого розгорнулася складна боротьба інтересів.

Ініціатором процедури банкрутства виступила компанія ТОВ «Максі Капітал Груп», яка заявила фінансові вимоги в розмірі 4,7 млрд гривень. Такий обсяг претензій автоматично переводить справу в категорію резонансних, адже йдеться не лише про господарський спір, а й про потенційний перерозподіл контролю над підприємством, що має системоутворююче значення для регіону та гірничо-металургійного комплексу України.

Інші частки в компанії, що ініціювала банкрутство, належать юристам і адвокатам. За наявною інформацією, для запуску процедури було використано викуп у ФГВФО пулу прав вимог до підприємств, пов’язаних із бізнес-структурами Жеваго. Саме цей механізм став юридичною основою для подання заяви про банкрутство.

Паралельно в публічному просторі згадується й інша хвиля процедур щодо активів Жеваго. Йдеться про фармацевтичну корпорацію «Артеріум», до якої входять заводи «Київмедпрепарат» і «Галичфарм». Компанія, пов’язана з тими ж бенефіціарами, викупила борги через ФГВФО та ініціювала окрему процедуру банкрутства із заявленими вимогами на мільярди гривень.

Ситуація демонструє ширший тренд використання механізмів викупу боргів у державних фінансових інституцій з подальшим ініціюванням процедур неплатоспроможності. Це створює юридичний тиск на великі промислові та фармацевтичні активи й може мати наслідки для виробничих ланцюгів, працівників і кредиторів.

Подальший розвиток подій залежатиме від рішень суду та позицій сторін у процесі. Конфлікт навколо активів Костянтина Жеваго набуває системного характеру та виходить за межі одного підприємства.

В останні роки все більше експертів з харчування звертають увагу на серйозні ризики, пов’язані з вживанням рафінованої соєвої олії. Цей продукт, хоча й широко використовується в харчовій промисловості, має низку властивостей, які можуть негативно впливати на здоров’я людини. Хоча соєва олія є рослинною, що зазвичай сприймається як корисний продукт, вона не завжди безпечна, особливо при термічній обробці. Важливо розуміти, що не всі рослинні олії є однаково корисними для організму.

Багато людей помилково вважають, що будь-яка рослинна олія — це гарний вибір для здоров’я, однак кожен вид має свої особливості. Особливо це стосується високотемпературного приготування, де деякі олії, зокрема рафінована соєва, можуть втрачати стабільність. Під впливом високих температур вона утворює шкідливі токсичні сполуки, здатні негативно впливати на клітини та спричиняти оксидативний стрес, що в свою чергу може призвести до розвитку різноманітних захворювань, зокрема серцево-судинних і навіть онкологічних.

Найкраще готувати на жирах, що зберігають структуру при нагріванні: кокосовій олії, топленому маслі (ГХІ), вершковому маслі або рафінованій пальмовій олії. Вони більш термостійкі й не утворюють шкідливих радикалів.

Натомість експерти вважають небезпечними при смаженні такі олії:

• соєву• кукурудзяну• ріпакову• соняшникову• сафлорову

Ці види містять велику кількість поліненасичених жирів, які при нагріванні руйнуються, виділяючи токсичні сполуки.

Соєва олія — особливо небезпечна, адже часто потрапляє у наш раціон непомітно. Вона є у складі майонезів, соусів, кондитерських виробів, напівфабрикатів і навіть деяких видів хліба. До того ж соєва олія містить фітоестрогени — речовини, здатні порушувати гормональний баланс, особливо у жінок.

Надмірне споживання термічно обробленої соєвої олії сприяє накопиченню вільних радикалів в організмі, що пришвидшує старіння клітин, знижує імунітет і може підвищувати ризик розвитку хронічних захворювань.