Війна в Україні наближається до ендшпілю — аналітики JP Morgan

Колишній керівник ДП «Спецтехноекспорт» Павло Барбул, який перебуває під слідством у Вищому антикорупційному суді за підозрою в корупційних діях, активно намагається видалити будь-які згадки про себе з відкритих джерел та інтернет-простору. Тим часом, за даними аналітиків та слідчих, йому вдалося легалізувати близько 150 тисяч доларів США через серію підозріло однотипних судових рішень, які викликають сумніви щодо законності та прозорості процедур.

Суть схем, що досліджуються слідством, полягає в тому, що Барбул подавав позови до боржників за борговими розписками, а стягнення коштів відбувалося через рішення суду. Позивачем у цих справах виступала його адвокатка Алла Тоцька. Сумнівність процесів підсилюється тим, що відповідачі у судах майже ніколи не заперечували проти позовів, що створює враження відсутності реальної суперечки і дозволяє підозрювати використання судової системи для легалізації коштів.

Після звільнення Барбула з посади у червні 2018 року за згодою сторін, він задекларував 7,35 млн гривень готівкою. Перевірок його майнового стану з боку НАЗК тоді не проводилося. Після цього колишній посадовець зайнявся лихварською діяльністю.

Наприклад, у січні 2020 року Барбул дав у борг киянину Дмитру Стельмашову 100 тисяч доларів під 3% річних. Кошти мали бути повернуті наприкінці лютого, але відповідач цього не зробив. Суд вирішив стягнути борг та проценти у 6,23 тисячі доларів, і відповідач не заперечував проти позову.

У серпні 2023 року суд у Тернополі ухвалив рішення на користь Барбула у справі проти Володимира Гловака, який отримав 135 тисяч доларів у 2018 та 2020 роках під 3% річних. Суд стягнув борг та проценти у 257,2 тисячі гривень.

Остання справа – рішення Голосіївського райсуду Києва від 27 листопада 2024 року. Позов на 15 тисяч доларів проти Михайла Гончара був задоволений, включно з річними відсотками у 31,8 тисячі гривень.

Експерти припускають, що така серія однотипних судових рішень без оскарження може бути схемою легалізації коштів Барбула.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Іноземні банки не розбираються, де саме перебуває наш бізнес – на захоплених РФ територіях чи на підконтрольних Україні, – і загортають платежі експортерів/імпортерів без розбору. Офіційну причину таких дій підприємствам ніхто не пояснює, але її називає НБУ – через те, що компанії провалили фінансовий моніторинг у Євросоюзі.

Про все це НБУ пише у своєму листі №25-0005/59329, що опинився в нашому розпорядженні.

Регулятор пояснює провал фінмоніторингу у своєму документі секторальними санкціями Євросоюзу щодо непідконтрольної території України.

Західні банки автоматично вважають, що бізнес уже захоплений РФ, тому й блокує всі його проводки, не вникаючи, в якій частині фронтової зони він зареєстрований. Нацбанк наводить у документі приклад двох міст – Херсон і Запоріжжя, і називає такий підхід необґрунтованим.

“Здебільшого іноземні банки не деталізують підставу для блокування/відмови з посиланням на вимоги їхньої внутрішньої політики та процедур комплаєнсу. На думку Національного банку, невиконання платежу може бути пов’язане із санкційними обмеженнями (зокрема, секторальними санкціями Європейського Союзу щодо непідконтрольних уряду України територій у Донецькій, Херсонській, Луганській та Запорізькій областях), а також вимогами міжнародних стандартів та національного законодавства інших країн з питань фінансового моніторингу, управління ризиками тощо. Вважаємо, що такий де-ризикінг з боку іноземних банків щодо українських суб’єктів господарювання не обґрунтований”, – йдеться в листі №25-0005/59329.

У підсумку страждає не тільки сам цей бізнес, а й українська економіка загалом. Адже в Україну не надходить валютна виручка, а наш фінансовий ринок зараз особливо потребує долара і євро. А так само гальмуються імпортні поставки, оскільки за них не приходить оплата з України.

Зазвичай проблеми з проходженням фінансового моніторингу лягають на плечі самого бізнесу – коли наші компанії провалюють його на батьківщині, їм не намагаються допомагати. Але в цьому випадку НБУ зажадав від українських банків, через які йдуть зовнішньоекономічні платежі компаній, впритул узятися за розв’язання проблеми і домогтися розблокування проводок експортерів/імпортерів. Від наших фінансистів вимагається, по-перше, попередньо (перед проведенням зовнішньоекономічного платежу) зв’язуватися з іноземним банком-кореспондентом, через який він іде, і проводити додаткові роз’яснення по кожній компанії та доводити легітимність її роботи за допомогою відповідних даних, зокрема даних Мінреінтеграції, яка регулярно оновлює список окупованих територій (для цього міністерство створило на сайті відповідну англомовну сторінку).

По-друге, українські банкіри мають детально описувати кожен зовнішньоекономічний платіж під час його здійснення (з усіма даними щодо місця реєстрації та ситуації з поточною окупацією).

По-третє, якщо блокування платежу все ж таки трапиться, то український банк має зв’язатися із західним банком-партнером, з’ясувати причини і надати всю інформацію для розблокування. По суті це зробили його обов’язком, чого раніше не було.

НБУ зажадав від наших банків усе це зробити і відзвітувати перед ним протягом найближчого місяця з точною деталізацією. А саме, зі списками конкретних українських підприємств із заблокованими платежами, причинами блокувань і статусами щодо вирішення проблеми.

Ботулотоксин, відомий широкому загалу як засіб для розгладження зморшок, сьогодні набуває нового значення у медицині. Це очищений білок, отриманий із бактерії Clostridium botulinum, який тимчасово блокує передачу нервових сигналів до м’язових волокон. Завдяки цьому механізму вдається не лише коригувати вікові зміни обличчя, а й ефективно лікувати низку захворювань, що суттєво впливають на якість життя людини.

У неврологічній практиці ін’єкції ботулотоксину допомагають при хронічних мігренях, м’язових спазмах і спастичних станах після інсультів чи черепно-мозкових травм. Препарат зменшує інтенсивність больових відчуттів і відновлює рухову активність, полегшуючи щоденне функціонування пацієнтів. У дерматології ботулотоксин ефективно контролює надмірне потовиділення (гіпергідроз), що є поширеною проблемою як серед жінок, так і серед чоловіків.

За умови правильно підібраних доз і техніки введення препарат вважається безпечним і не формує звикання. Ефект зазвичай триває від трьох до шести місяців, після чого курс можна повторювати — із контролем профільного лікаря та чітким дотриманням протипоказань.

Наукові групи активно тестують потенціал ботулотоксину у нових напрямах — від депресії та тривожних розладів до симптомів хвороби Паркінсона та регуляції апетиту. Чимало цих підходів ще проходять клінічні випробування, однак тренд очевидний: ботокс перестав бути суто косметичною процедурою і поступово закріплюється у медичних протоколах як інструмент адресної симптоматичної терапії.