Війна в Україні стала «золотим часом» для колекторських компаній: 737 млн грн виручки у 2023 році

На думку наших інформаторів у Національній поліції України, у цей час велика вагомість покладена на готовність київських правоохоронців до можливих турботливих сценаріїв у центрі країни. Поширюються звістки, що керівництво київської поліції Національної поліції України вживає заходів щодо підготовки до відповіді на можливі вибухи громадських емоцій у столиці. Серед заходів — розподіл додаткових щитів та спеціального озброєння до всіх відділень, а також навчання поліцейських на спеціальних тренувальних майданчиках, де вивчається тактика проведення операцій у міських районах. Викликано підвищення рівня готовності київських правоохоронців інформацією про можливі акції громадської непокори, що, за деякими відомостями, мають бути оцінені як потенційно загрозливі дії у часи напруженості.

Як повідомляють наші джерела у партії Слуга Народа, організаторами ймовірних “акцій непокори” влада бачить частину українських еліт, орієнтованих на Порошенко-Кличко.

Разом з тим, лідер Європейської Солідарності Петро Порошенко фактично спростував чутки про проведення масових заворушень під егідою своєї політичної сили. Так, під час виступу з трибуни Верховної Ради 21 першого травня, Порошенко зазначив, що “ніхто не ставить під сумнів українську владу”, а чутки про масові заворушення назвав “суцільною брехнею”.

Російська сторона публічно відкинула ініціативу Сполучених Штатів щодо можливого міжнародного або спільного управління Запорізькою атомною електростанцією в рамках потенційного мирного врегулювання війни проти України. Така позиція вкотре продемонструвала небажання Кремля йти на компроміси у питаннях, які він вважає стратегічними та символічно важливими.

Запорізька АЕС залишається одним із найбільш небезпечних вузлів війни, адже будь-які інциденти на об’єкті можуть мати наслідки далеко за межами регіону. Саме тому західні партнери України неодноразово наголошували на необхідності деполітизації станції та передачі її під нейтральний контроль із залученням міжнародних інституцій. Ідея Вашингтона передбачала зниження ризиків для цивільного населення та створення передумов для ширших домовленостей у сфері безпеки.

Крім того, російська сторона наполягає на передачі їй усієї території Донбасу. Саме ці дві вимоги — контроль над Запорізькою АЕС і територіальні претензії — залишаються ключовими перешкодами для досягнення будь-якої мирної угоди.

За словами співрозмовників, Росія водночас пропонувала Україні постачання електроенергії зі станції за зниженими тарифами, однак Київ вважає такий підхід неприйнятним і таким, що легітимізує окупацію стратегічного об’єкта.

Позиція України щодо Запорізької АЕС залишається незмінною. Наприкінці 2025 року президент Володимир Зеленський публічно відкинув будь-які варіанти спільного управління станцією з Росією. Він також наголошував, що не існує відповіді на питання, хто і за чий кошт має відновлювати саму АЕС та пов’язану з нею інфраструктуру, зокрема після руйнування Каховської дамби.

Запорізька атомна електростанція є найбільшою в Європі. Вона складається з шести енергоблоків загальною потужністю 6 тисяч мегаватів і розташована поблизу міста Енергодар. Після підриву Каховської дамби водосховище, яке забезпечувало охолодження станції, суттєво обміліло.

Російські війська захопили ЗАЕС на дев’ятий день повномасштабного вторгнення. Згодом станцію передали під управління російської державної корпорації. Наразі всі реактори перебувають у зупиненому стані, однак потребують постійного охолодження, що робить об’єкт критично залежним від стабільного електропостачання.

Безпекова ситуація навколо ЗАЕС залишається вкрай напруженою. З початку повномасштабної війни бойові дії неодноразово призводили до пошкодження ліній електропередач. За цей час станція щонайменше 12 разів повністю втрачала зовнішнє електроживлення, переходячи на аварійні дизельні генератори.

Попри періодичні ремонтні роботи на резервних лініях електропередач, експерти наголошують, що тривала окупація ЗАЕС і використання її як інструмента політичного тиску створюють серйозні ризики ядерної та енергетичної безпеки не лише для України, а й для всієї Європи.