Війна за ритуальний бізнес у столиці. Оприлюднено скандальний фільм

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Вторгнення України на російську територію призвело до зростання цін на газ до найвищого рівня цього року через побоювання переривання постачання. Однак обидві сторони мають вагомі фінансові стимули для продовження транзиту. Для Києва транзит газу є критично важливим джерелом доходів для економіки, яка постраждала від війни. У 2021 році Україна отримала близько 1 мільярда доларів від транзиту газу.

Для Росії, в свою чергу, Європа є одним із найбільших споживачів її трубопровідного газу, і стабільність постачання залишається важливою для збереження ринкових позицій.

Україна має вагомі підстави для захисту своєї газотранспортної інфраструктури. Наявність функціонуючих трубопроводів є критично важливою не лише для економічних причин, але й для запобігання можливим військовим атакам на невикористовувані чи пошкоджені об’єкти. Витрати на ремонт таких об’єктів можуть бути значними, що підкреслює необхідність збереження їх у робочому стані.

Наразі газозабірна станція “Суджа”, ключовий пункт транзиту газу, перебуває під контролем українських військ. Російський постачальник ПАТ “Газпром” повідомив, що продовжує постачати газ до цього пункту, зберігаючи стабільні щоденні потоки в діапазоні від 37 до 40 мільйонів кубометрів. Це дещо менше ніж 42 мільйони кубометрів на добу, які постачалися до початку операції в Курській області. Зменшення обсягів постачання відображає зниження попиту з боку європейських споживачів.

Міністерство енергетики України відмовилося від коментарів, але НАК “Нафтогаз” підтвердив, що “має намір продовжувати надавати послуги з транспортування газу відповідно до угоди”. Угода про транзит газу між Україною і Росією, термін дії якої спливає в грудні, залишається в силі.

В Україні, для того щоб у 2025 році отримувати пенсію в розмірі близько 11 000 грн, необхідно не лише мати достатній страховий стаж, але й офіційну зарплату, яка відповідає високим стандартам. За оцінками фахівців, щоб досягти цієї суми, середній розмір офіційної заробітної плати протягом кар'єри повинен становити не менше 31 400 грн на місяць. Саме цей показник, а точніше сума сплачених страхових внесків, визначатиме індивідуальний коефіцієнт, який, у свою чергу, визначає розмір пенсії.

Ключовим елементом пенсійної системи є вимоги до страхового стажу, які постійно зростають. Уже зараз, згідно з новими правилами, мінімальний стаж для отримання пенсії з кожним роком збільшується. Так, у 2026 році для того, щоб вийти на пенсію в 60 років, необхідно мати 33 роки стажу. Для виходу на пенсію в 63 роки достатньо буде 22 роки стажу, а для 65 років – 15 років. Ці вимоги продовжать підвищуватися і в наступні роки, зокрема до 2028 року, коли для пенсії в 60 років буде потрібно 35 років стажу, а для 63 років – 25.

Окремо на 2025 рік: жінки можуть виходити на пенсію у 60 років за наявності не менше 32 років стажу. Матері п’ятьох і більше дітей або матері дитини з інвалідністю мають право на оформлення пенсії з 50 років за умови щонайменше 15 років стажу.

Стаж можна докупити добровільно. У 2025 році один місяць коштує 1 760 грн (це 22% від мінімальної зарплати 8 000 грн). Оплата здійснюється офіційно, і куплений період зараховується до страхового стажу для права на пенсію.

Пенсійна формула «прив’язана» до середньої офіційної зарплати за весь стаж і сплачених внесків. Тож ідеться не про разовий високий оклад, а про стабільно легальну зарплату протягом тривалого періоду. Якщо частина кар’єри відпрацьована на мінімальних внесках або «в тіні», підсумковий коефіцієнт буде нижчим, і до 11 тисяч може «не дотягнути».

Ключ до цільової пенсії — офіційні внески з гідної зарплати + потрібний стаж. За потреби стаж докуповують, але дешевше й ефективніше підвищувати «білу» зарплату та безперервно сплачувати ЄСВ.

Міжнародний інститут стратегічних досліджень (ISW) зробив прогноз стосовно можливого нового наступу з боку Збройних Сил Російської Федерації (ЗС РФ) на територію України. За даними аналітиків, такий наступ може бути спрямованим тільки в одному напрямку. Можливість Росії наступати вздовж українського кордону може обмежити використання особового складу і техніки ЗСУ. Водночас західна допомога та мобілізація в Україні допомогли б пом’якшити наслідки російського наступу. Про це пише "Інститут вивчення війни" у зведенні від 28 березня.

Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю західним ЗМІ повідомив, що будують укріплення та оборонні позиції біля міста Суми у відповідь на повідомлення про значне нарощування російських сил у сусідній Брянській області та удари по українських населених пунктах у цьому районі. Місцева влада Сумської області нещодавно попередила, що РФ проводить інформаційну операцію із загрозою можливого нападу на область, але зазначила, що влада України не помітила жодних російських ударних груп поблизу кордонів. Аналітики ISW також не виявили візуальних свідчень того, що російські війська концентруються в Брянській області для підготовки до будь-яких значущих військових дій.

Найближчими місяцями ЗС РФ, найімовірніше, зможуть вести великомасштабну наступальну операцію тільки в одному напрямку, і малоймовірно, що російські війська віддадуть пріоритет якомусь новому фронту замість оперативних напрямків, на яких зосереджувалися в останні півтора року. Теоретично ЗС РФ можуть зосередити сили в будь-якій точці вздовж лінії фронту протяжністю понад 3000 км уздовж прикордонної території РФ, Білорусі — на додаток до лінії фронту в Україні. Це б змусило Україну піти на дії у відповідь. Відтягнути ресурси з інших, більш активних ділянок фронту. Судячи з усього, пишуть аналітики, Україні вже доводиться обирати пріоритетні напрямки фронту, на яких дислокуються обмежені людські та матеріальні ресурси. І навіть обмежене перекидання української техніки та особового складу з активних прифронтових зон може виявитися таким, що дестабілізує.

Майбутні російські наступальні операції не обов’язково обмежаться наявними лініями фронту на сході та півдні України. Російському військовому командуванню достатньо спрямувати лише деяку частину військ на будь-яку раніше неактивну ділянку, щоб змусити Україну відводити особовий склад і техніку від інших ділянок, що потенційно створить вразливі місця, якими можуть скористатися ЗС РФ.

Своєчасна військова допомога від США і розв’язання поточних проблем з особовим складом усувало б ці вразливості. Українські офіційні особи нещодавно повідомили, що українські військові приділяють пріоритетну увагу ротації та відпочинку передових підрозділів, а також іншим зусиллям з оптимізації військової структури. Необхідність у ротації — лише частина кадрової проблеми, з якою стикається Україна. ISW продовжує вважати, що постачання ключових західних систем — багато з яких тільки США можуть надати швидко і в значних обсягах, — зіграють вирішальну роль у визначенні перспектив ЗС РФ на 2024 рік і того, коли ЗСУ зможуть спробувати повернути ініціативу. Перебіг війни до кінця 2024 року багато в чому залежить від надання військової допомоги США і продовження військової підтримки з боку неамериканських організацій, а також від того, чи вдасться Україні вирішити кадрові проблеми. Подальші прогнози війни в Україні варіюються — від найкращих до найнебезпечніших. Невизначеність зберігатиметься, поки не стане зрозуміло, чи відновлять США військову підтримку і чи вирішить Україна поточні проблеми з особовим складом. У США та України є можливості впливати і визначити, як розвиватиметься війна у 2024-му і в наступні роки. Найближчі та довгострокові перспективи, як і раніше, залежать від рішень, які ще належить ухвалити у Вашингтоні, Києві, Брюсселі, Парижі, Берліні, Москві та інших містах, а також від виконання цих рішень на полі бою.

У висновках до вищезгаданої статті можна зазначити наступне:

• Своєчасна військова допомога від США та розв'язання кадрових проблем з особовим складом є критично важливими для України в умовах можливого нового наступу Збройних Сил Російської Федерації (ЗС РФ).

• Ротація та відпочинок передових підрозділів, оптимізація військової структури та інші заходи стають важливими факторами для зміцнення обороноздатності України.

• Постачання ключових західних систем, зокрема від США, може вирішально вплинути на подальший розвиток конфлікту і перспективи Збройних Сил РФ.

• Україна повинна активно працювати над вирішенням кадрових проблем та залученням підтримки з боку своїх партнерів для забезпечення стійкості та безпеки в регіоні.

• Подальший розвиток ситуації в Україні залежить від рішень та дій, які будуть прийняті у Вашингтоні, Києві та інших містах, а також від ефективності їхнього впровадження на польових умовах.

Стратегічні аспекти забезпечення національної безпеки:

Вчора, 16 грудня, СБУ заочно повідомила про підозру російському воєнному злочинцю.

Внаслідок вибуху в Москві вранці 17 грудня загинув начальник військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту ЗС РФ, генерал-лейтенант Ігор Кириллов.

Про це повідомляють “База” та SHOT. За попередніми даними, також загинув помічник Кириллова. За словами очевидців, вибух пролунав, коли чоловіки виходили з дому.

У самому будинку вирвало під’їзні двері та вибило шибки. Також було пошкоджено і службову машину генерала.

Попередньо, самокат із примотаною до ручки вибухівкою біля під’їзду генерала припаркував невідомий за кілька годин до вибуху – близько 2-3 години ночі.

Детонацію було здійснено дистанційно. Ймовірно, підривник або його спільник могли навіть не перебувати в зоні видимості, а отримати доступ до камери під’їзду, який є у багатьох мешканців ЖК.

Слідчий комітет РФ офіційно підтвердив загибель Кириллова та його помічника.

“За даними слідства, вранці 17 грудня на Рязанському проспекті в Москві було приведено в дію вибуховий пристрій, закладений у самокат, що стоїть поряд із під’їздом житлового будинку. Внаслідок події загинув начальник військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту Збройних сил Російської Федерації Ігор Кирилов та його помічник”, – йдеться у заяві.

На місці події працюють слідчі, криміналісти та оперативні служби. Проводяться слідчі дії та оперативно-розшукові заходи, спрямовані на встановлення всіх обставин скоєного злочину.

Вчора, 16 грудня, Служба безпеки України заочно повідомила Кирилову про підозру. За даними слідства, він особисто наказав застосовувати хімічну зброю проти Сил оборони України.

“Посадовець відповідальний за масове застосування р*шистами забороненої хімічної зброї проти Сил оборони на східному та південному фронтах України. За наказом Кириллова з початку повномасштабної війни зафіксовано понад 4,8 тис. випадків використання ворогом хімбоєприпасів”, – зазначили в СБУ.

Здебільшого окупанти використовують боєприпаси з отруйними речовинами у вигляді скидів з FPV-дронів на пункти оборони українських захисників. Від приведення в дію гранат з хімічним зарядом його отруйні сполуки уражають слизові оболонки людини, насамперед очі та дихальні шляхи.

У такий спосіб рашисти намагаються змусити українських воїнів виходити з окопів під прямий вогонь окупантів.