Вітамін молодості: як D захищає організм після 50 років

На Сумщині, що продовжує бути ареною боротьби зі загрозою, активно триває процес розмінування земель, які колись були віддані під ворожу окупацію. Сапери, обіймаючи у своїх руках безпеку місцевих мешканців, вже успішно очистили від небезпеки майже сорок гектарів територій за допомогою машин механізованого розмінування. Нині, їхні зусилля спрямовані на обстеження земельних угідь одного з населених пунктів у Охтирському районі, де використовується передова техніка у вигляді машини MV-4.

Загалом, з початку війни сапери здолали понад дев'ять тисяч вибухонебезпечних предметів і оглянули понад чотири тисячі дев'ятсот тринадцять гектарів території. Проте, не дивлячись на всі їхні зусилля, Сумщина залишається однією з найбільш замінованих областей України. Агресор не здається і продовжує свої підступні дії.

Лише за останні два тижні шість населених пунктів Шосткинського та Сумського районів потерпіли від обстрілів та замінувань повітряними засобами мінування. Ракети РБК 500, відомі як "кулькові бомби", стали несподіваним і небезпечним "подарунком" для мирного населення, мінюючи площі на сотні метрів. Сотні цих кулькових бомб були розкидані по селах: Стара Гута, Ромашкове, Марчихина Буда, Муравейне, Басівка та Прогрес, що стало причиною серйозної загрози для місцевого населення.

Знешкодження кулькових авіабомб, які російські війська скидають на територію області, ведуть вибухотехніки Національної поліції у Сумській області, а також військові. Ці авіаційні разові бомбові касети містять небезпечні боєприпаси — кулькові осколкові авіаційні бомби ШОАБ-0,5. Коли ці бомби розлітаються по широкій площі, вони стають загрозою для життя та здоров'я мирного населення, вибухаючи при зіткненні з поверхнею, деревами та будь-якими предметами, що потраплять на їхній шлях.

У разі, коли частина кулькових авіаційних бомб не активується і може залишатися в ґрунті або на поверхні землі, спеціалісти відділу вибухотехнічної служби Головного управління національної поліції у Сумській області виїжджають на місце події, щоб здійснити розмінування території. Для цього вони використовують металошукачі, які дозволяють виявити ці вибухонебезпечні предмети. Це надзвичайно важливо, оскільки такі сріблясті кулі, що не спрацьовують відразу, можуть привертати увагу людей і викликати бажання наблизитися до них. Проте це є категорично небезпечно, оскільки існує серйозна загроза вибуху. Під алюмінієвим корпусом кулькових бомб розташовано понад три сотні готових уламків у вигляді сталевих кульок діаметром 5,5 мм та вагою 70 грамів вибухівки", – роз'яснює начальник відділу вибухотехнічної служби Головного управління національної поліції в Сумській області Ігор Черняк.

У вищезгаданій статті наголошується на важливості та складнощах, пов'язаних з розмінуванням територій, які були піддані ворожій окупації. Сапери зі Сумської області активно працюють над знешкодженням вибухонебезпечних предметів, що залишилися в ґрунті або на поверхні землі після обстрілів. Необхідність у таких заходах виходить за межі тільки забезпечення безпеки, оскільки невибухнувші кульки можуть привертати увагу мирного населення та стати причиною серйозних травм або загибелі. Праця вибухотехнічних спеціалістів є надзвичайно важливою для забезпечення безпеки місцевого населення та відновлення нормального життя в районах, що постраждали від воєнних дій.

Російська стратегія ударів по енергетичній інфраструктурі України пройшла еволюцію. Замість широкомасштабних атак, які були характерні для періоду 2022-2023 років, тепер противник використовує високоточні ракетні удари, спрямовані на електростанції, що розташовані у менш захищених регіонах. Хоча наслідки цих атак можуть здаватися менш масштабними, вони призводять до значних збитків, які перевищують минулі. Про це повідомляють українські офіційні особи.

За даними Financial Times, деякі електростанції, ймовірно, не зможуть бути відновлені до наступної зими. Протягом періоду з 22 по 29 років, російські сили атакували сім теплових електростанцій та дві гідроелектростанції. Однак енергетичні об'єкти в Києві залишаються непорушеними, оскільки столиця обладнана однією з найсильніших систем протиповітряної оборони. За даними, деякі електростанції, зокрема на Харківщині, зазнали майже повного зруйнування.

Максим Тимченко, генеральний директор ДТЕК, пояснив, що під час російських атак їх група втратила близько 80% виробництва, п'ять теплових електростанцій були змушені припинити роботу. Головною метою залишається відновлення якнайбільшої кількості пошкоджених об'єктів до початку холодів. Передбачено план відновлення не менше як половини пошкоджених енергоблоків у випадку відсутності подальших атак.

Відзначаючи зміни в російській тактиці, керівник відділу комунікацій “Укренерго” Марія Цатурян повідомила, що вже не відбуваються масовані атаки по всій країні, як це було у 2023 році. Замість цього, РФ націлює ракети на електростанції в окремих регіонах з метою повного їх знищення, оскільки їх відновлення вкрай складне за короткий період часу.

Цатурян пояснила, що росіяни атакують п'ять-шість енергетичних об'єктів у одному регіоні, застосовуючи таку ж кількість ракет, яку вони використовували при масованих ударах в 2022-2023 роках. Великі електростанції, які потребують тривалого часу на відновлення, важко захистити. Інша відмінність від попередніх атак полягає в тому, що РФ розпочала застосовувати високоточні балістичні ракети. За словами голови парламентського комітету України з енергетики та комунальних послуг Андрія Геруса, під час останньої атаки на вугільну електростанцію росіяни використали ракети вартістю 100 мільйонів доларів.

Представник української військової розвідки Андрій Черняк розкрив додаткові деталі щодо використання росіянами безпілотників для атак на енергетичні об'єкти, зокрема, на трансформатори, з метою зниження витрат. Він зазначив, що ракети, які використовує РФ у своїх атаках, були виготовлені недавно, і за оцінками військових аналітиків, у росіян може залишитися лише на одну-дві такі атаки.

Раніше голова правління Національної енергетичної компанії "Укренерго" Володимир Кудрицький висловив переконання, що для запобігання тяжким наслідкам російських атак, Україні необхідно будувати сотні малих електростанцій по всій території. Проте важливо зауважити, що це не повинно негативно вплинути на тарифи для населення. Спрямованість на створення децентралізованих енергетичних рішень може стати не лише відповіддю на небезпеку російських атак, а й зробити енергопостачання більш надійним та стійким у майбутньому.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Російська стратегія ударів на енергетичну інфраструктуру України пройшла еволюцію: замість широкомасштабних атак застосовуються високоточні ракетні удари на менш захищені об'єкти, що призводить до значних збитків.

• Використання безпілотників та новітніх ракетних систем Росією свідчить про постійне удосконалення її військово-технічного потенціалу.

• Україні необхідно активно працювати над створенням децентралізованих енергетичних систем, таких як малі електростанції, що дозволить знизити ризик для енергетичної безпеки країни.

• Важливо забезпечити, щоб будівництво нових енергетичних об'єктів не мало негативного впливу на тарифи для населення, а зробити їх ефективними та стійкими у довгостроковій перспективі.

Колишній начальник слідчого відділу Деснянського управління поліції Києва, Станіслав Сєрєбряк, зробив крок до нової кар'єрної висоти, подавши свою кандидатуру на посаду в Офісі Генерального прокурора. Позиція, на яку він претендує, є однією з найбільш відповідальних в українському правозахисному середовищі, однак кар'єра Сєрєбряка в правоохоронних органах не може похвалитися великими досягненнями чи помітними результатами. Натомість, в його деклараціях щодо доходів і майна з’явилися деякі незвичні моменти, що привернули увагу громадськості.

Відсутність великих кар'єрних здобутків в поліції контрастує з тим, що його родина декларує надзвичайно високі доходи та майно. Сім’я Сєрєбряка володіє низкою елітних об'єктів нерухомості в Києві, Вишгородському районі та на Луганщині. Згідно з відкритими даними, серед їхнього майна є квартира в центрі столиці площею 48 квадратних метрів, що належить його дружині, Ксенії, а також будинок у селі Осещина, що знаходиться поруч із Києвом. Особливою увагу привертає квартира на Луганщині, яка зареєстрована на самого Сєрєбряка та деякі інші земельні ділянки, що розташовані у цьому регіоні.

Родина користується трьома автомобілями. Сам Сєрєбряк у 2023 році придбав Ford Bronco 2022 року за 850 тисяч гривень, хоча ринкова ціна авто становить щонайменше 1,5 мільйона. Його дружина у 2024 році купила Dodge Journey 2019 року за 200 тисяч гривень — утричі дешевше за середню ринкову вартість. Крім того, вона орендує Mercedes-Benz GLS 400 2022 року випуску, який коштує близько 4 мільйонів гривень, у компанії «Торговий дім “Укрлада”».

За 2024 рік сім’я задекларувала доходи на 9,33 мільйона гривень. Основну частину — понад 7 мільйонів — становлять підприємницькі прибутки Сєрєбряка. Також він отримав понад пів мільйона гривень від наукової діяльності в установах НАН України та університеті, а ще 552 тисячі — як страхові виплати. Дружина Ксенія заробила понад 1,25 мільйона гривень у тому ж університеті й отримала 77 тисяч гривень допомоги як внутрішньо переміщена особа.

Родина зберігає значні заощадження: 200 тисяч доларів готівкою, 1,15 мільйона гривень у готівці та понад пів мільйона гривень на рахунках у банках.

Фахівці звертають увагу на низку суперечностей у декларації. Зокрема, вказані занижені ціни на автомобілі та відсутність оцінки більшості об’єктів нерухомості, що може свідчити про спробу приховати реальні масштаби статків.

Раніше стало відомо, що подібну декларацію подала й Юлія Полтавець, яка змінила ім’я на Аміну, претендуючи на посаду в ДБР. Вона також задекларувала майно, вартість якого викликає сумніви.