Влада має забезпечити право військових на землю, а не продавати її

Західні аналітики тривожно попереджають про приготування Росією нового етапу наступу на північ Харківської області. Згідно їхніх висновків, російські війська, ймовірно, зосереджують свої резерви з метою створення Північного угруповання, наближеного до запланованої кінцевої чисельності. Звідома інформація від американського Інституту вивчення війни свідчить, що ці дії спрямовані на підготовку до подальшого наступу на північному напрямку області. Ця ситуація нараховує нових та напружених викликів для оборонної стратегії та мобілізації ресурсів з метою забезпечення безпеки та стабільності на території області.

Аналіз інституту показує, що російське командування, швидше за все, очікує на відповідний момент для активізації наступальних операцій та переходу до другої фази, адже їхні плани передбачають угруповання від 50 до 70 тисяч осіб. Очікується, що після захоплення Вовчанська російські сили розпочнуть другу фазу операції на північному напрямку, хоча українські контратаки можуть змусити їх здійснити ще один хвилюючий наступ для завершення цієї операції.

Наразі російські війська намагаються створити “буферну зону” на північ Харківської області та рухаються в межах досяжності ствольної артилерії Харкова. Однак щодо мети другої фази операції залишаються певні невизначеності, чи мають російські сили більш амбіційні стратегічні плани. Аналітики зазначають, що навіть при максимальній чисельності угруповання, російські сили відчуватимуть нестачу живої сили для успішного захоплення міста Харкова.

Щодо обстановки на фронті, за інформацією Генштабу, російські війська продовжують активні дії на Харківському напрямку. Українські війська успішно відбили шість з шести ворожих атак і тримають оборонні рубежі на Куп’янському напрямку. Опоненти також безуспішно намагаються покращити своє тактичне положення в районах М’ясожарівки та Новоєгорівки. Загалом, рівень штурмових дій на цьому напрямку зросла до 14, і половина з них була відбита українськими силами, ще сім тривають.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що російські втрати в цьому наступі перевищили у вісім разів втрати України.

Тимур Ткаченко, начальник Київської міської військової адміністрації, виступив із різкою публічною критикою на адресу мерії столиці під керівництвом Віталія Кличка, звинувативши її у саботажі реформ і збереженні корупційних схем, які впливають на столичні ярмарки. За словами Ткаченка, через місяць після того, як мер Кличко дав доручення навести порядок на цих ярмарках, результатів немає, що свідчить про відсутність реальної політичної волі для змін. Начальник КМВА зазначив, що затягування процесу пов’язане з наявністю "чорних схем", які заважають реальним змінам.

Згідно з Ткаченком, саме через ці непереборні зв’язки та інтереси старої влади в мерії, які сприяють збереженню корупції, столичні ярмарки не змогли стати прикладом прозорості та порядку. Військовий адміністративний керівник підкреслив, що в умовах війни подібні дії є справжньою зрадою громаді, адже відволікають ресурси та увагу від більш критичних питань — захисту міської інфраструктури.

Йдеться про директора департаменту промисловості КМДА Володимира Костікова. За словами Ткаченка, саме він мав вибудувати прозору систему роботи ярмарків «за дорученням мера». Але цього не сталося.

«Минув місяць, а результату нуль. Чому? Бо за цією “затримкою” стоять прізвища, гроші й старі зв’язки. Я неодноразово давав доручення. І вони ігноруються. Як мої, так і Кличка, до речі», — заявив Ткаченко.

Начальник КМВА підкреслив, що ситуація для нього не просто про адміністративну інертність. На його думку, це політичний саботаж на користь старих потоків.

«Коли чиновники саботують зміни навіть під час війни — це не бездіяльність, а зрада громади», — сказав він.

Ткаченко також натякнув на спосіб життя тих, кого він звинувачує. За його словами, чиновники пояснюють затримки браком часу і грошей, але паралельно знаходять ресурси «на банкети» і навіть дозволяють собі гуляти в робочий час. І це, каже він, відбувається тоді, коли місто публічно скаржиться, що в бюджеті не вистачає коштів на критичні речі — зокрема, на захист інфраструктури.

«А потім ми говоримо, що в міста недостатньо коштів на захист критичної інфраструктури. Ну так їх і не буде, якщо так працювати», — резюмував він.

Ці слова доповнюють більш широку лінію публічних звинувачень, які останніми тижнями Ткаченко озвучує на адресу команди Кличка. Він неодноразово говорив, що підзвітні меру департаменти навмисно зривали рішення, пов’язані з безпекою міста, починаючи від встановлення мобільних укриттів і закінчуючи організацією елементарних правил цивільного захисту. Зокрема, Ткаченко стверджував, що окремі посадовці мерії блокує розгортання системи мобільних укриттів, перекладаючи відповідальність на районні адміністрації, які не мають достатньої компетенції для складних закупівель.

Паралельно він публічно атакує Кличка за розподіл грошей міста. На думку Ткаченка, бюджетні пріоритети Києва викривлені: замість того, щоб в першу чергу фінансувати укриття й протиповітряний захист, кошти йдуть на іміджеві для мера проєкти на кшталт Подільсько-Воскресенського мосту. Сам міст він назвав «символом не розвитку, а особистої корупції», нагадавши про багаторічне будівництво та вартість у 18 мільярдів гривень. Він звинуватив мера у тому, що той «відкривав міст тричі» і водночас перекладав провалені напрямки безпеки на інших.

Це протистояння вже давно вийшло за рамки внутрішніх службових нарад. Воно стало публічним політичним протистоянням за контроль над Києвом. Кличко звинувачує КМВА в узурпації повноважень і спробі «розбалансувати владу в столиці», натякаючи, що Банкова через військову адміністрацію хоче перехопити політичний контроль над містом. Натомість Ткаченко публічно говорить про саботаж безпекових рішень, «старі схеми» і нецільове використання грошей міської громади.

На тлі війни й ударів по енергетичній інфраструктурі столиці це протистояння стає фактором безпеки. Ткаченко прямо заявляє: якщо міські департаменти й далі гальмуватимуть зміни, відповідальність за наслідки обстрілів — від відсутніх укриттів до виведеної з ладу інфраструктури — має лежати не тільки на російських ракетах, а й на тих, хто в Києві блокує рішення.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Україна позиціонує себе не лише як країну, що потребує допомоги, а як важливого партнера, здатного зміцнити позиції США у світі. Як зазначив народний депутат Володимир Ар’єв, захист України є ключем до збереження іміджу США як глобального гаранта безпеки.

“Підтримка України — це не благодійність. Це стратегічний інтерес, який допомагає США залишатися лідером світової безпеки”, — наголошують українські дипломати.

Україна також акцентує увагу на своїх природних багатствах, зокрема родовищах літію — металу, необхідного для виробництва акумуляторів і мікрочіпів. Володимир Васюк, експерт з промисловості, заявив, що Україна може стати важливим партнером для західного світу у сфері високих технологій.

“Контроль над літієм — це контроль над економікою майбутнього. Для США це шанс отримати доступ до стратегічно важливих ресурсів, які краще залишити у руках дружньої країни, ніж дозволити їм перейти до Росії”, — сказав Васюк.

Україна не лише розраховує на підтримку адміністрації Трампа, а й прагне знайти союзників серед його прихильників. Сенатор Ліндсі Грем вже підкреслив економічний потенціал України, називаючи її джерелом рідкоземельних мінералів вартістю у трильйони доларів.

Аргументи на користь співпраці з Україною можуть зацікавити навіть Ілона Маска, якого критикують за антиукраїнські висловлювання. Тема з літієм, за словами американських аналітиків, може стати ключем до налагодження діалогу з ним та іншими скептиками.