Ворог просувається на Харківщині

Правоохоронні органи розгорнули розслідування, спрямоване на виявлення багатомільйонних зловживань у сфері медичних закупівель Києва. За даними слідства, лікарські засоби та медичні вироби для столичних лікарень постачалися за цінами, що значно перевищували їхню ринкову вартість. Попередньо встановлено, що завищення цін іноді сягало декількох разів, що призводило до значних фінансових втрат для міського бюджету.

Матеріали справи свідчать про можливу причетність до оборудок керівників та посадовців Департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації. Раніше цей департамент очолювала Валентина…, і наразі слідство перевіряє, чи мали місце системні зловживання під час укладання контрактів на постачання медичних товарів.

За даними правоохоронців, чиновники лобіювали участь у торгах конкретних компаній, забезпечуючи їм «перемогу» завдяки спеціально прописаним технічним вимогам. Саме ці вимоги виключали можливість участі інших постачальників.

Ключову роль у схемі, за версією слідства, міг відігравати радник колишнього першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника. Саме він, за інформацією поліції, координував «співпрацю» між бізнесом і чиновниками: отримував технічні завдання від представників постачальників і передавав їх далі до керівництва департаменту для схвалення.

«Слідчі мають інформацію, що цей радник передавав електронні файли технічних завдань заступнику директора департаменту, який забезпечував ухвалення потрібних документів робочою групою. У результаті перемагали лише ті компанії, які були погоджені заздалегідь», — йдеться у матеріалах розслідування.

Робоча група, створена у 2024 році, мала обробляти запити лікарень щодо необхідних медикаментів і обладнання. Проте, за даними поліції, її діяльність могла використовуватися для маніпуляцій із тендерами.

Щороку на закупівлі для медичних закладів Києва витрачається понад 2 мільярди гривень. Наразі можливі збитки для бюджету ще не пораховані, адже слідство лише набирає обертів.

Якщо інформація підтвердиться, це може стати одним із найбільших корупційних скандалів у медичній галузі столиці за останні роки.

У матеріалі New York Times зазначено, що союз між США та Україною відзначається "ознаками зносу", оскільки американці розчаровані тим, що Україна втрачає сили в другорядних боях. Вони висловлюють бажання, щоб головною метою Збройних Сил України стали удари по сухопутному коридору до Криму, проте невідомо, чи врахує Київ ці поради. Пентагон висловив претензії до рішень українського уряду, вважаючи, що Україна має концентрувати свої сили на одній великій битві замість розпорошування їх на багато напрямків. Наводиться приклад битви за Авдіївку, в якій, за словами американських чиновників, Україна витратила занадто багато ресурсів. Зазначається, що Україна запізнилася з виведенням військ з Авдіївки, що спричинило хаос і можливі загублення військовослужбовців. Пентагон зараз намагається донести до України своє бачення військових дій на 2024 рік, включаючи ідею поставити Крим під загрозу.

• Стаття New York Times відображає певні турботи та претензії з боку американських військових чиновників до рішень українського уряду, особливо щодо стратегії ведення війни на сході України.

• Американська сторона висловлює бажання, щоб Україна концентрувалася на важливих стратегічних цілях, таких як удари по сухопутному коридору до Криму, замість залучення ресурсів до багатьох вторинних бойових дій.

• Конфліктна ситуація навколо міста Авдіївка стала предметом критики, зокрема щодо запізніння з виведенням військ та високих втрат.

• Пентагон виражає бажання донести до українського уряду своє бачення стратегії ведення війни на майбутні роки, включаючи ідею поставити Крим під загрозу.

• Зазначена стаття відображає глибокі роздуми та турботи щодо ефективності військової стратегії України та її відповідності стратегічним інтересам та рекомендаціям американської сторони.

Професійна спілка працівників освіти і науки України оприлюднила жорстку заяву щодо пропозицій, які Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій включив до свого висновку стосовно проєкту державного бюджету на 2026 рік. Освітянська спільнота застерігає, що впровадження таких ініціатив може спричинити різке погіршення умов праці вчителів, масові звільнення та суттєве обмеження трудових прав педагогів, які й без того перебувають під значним навантаженням.

Однією з ключових пропозицій комітету є збільшення норми педагогічного навантаження з 18 до 22 навчальних годин на тиждень. У профспілці з’ясували, що подібне «оптимізаційне» рішення фактично означатиме зменшення кількості ставок і, відповідно, скорочення педагогічних працівників. За підрахунками фахівців, у багатьох навчальних закладах це може призвести до звуження кадрового складу на десятки відсотків, адже підвищена норма годин фактично «вбирає» ті робочі місця, які забезпечували нинішню кількість учителів.

Крім збільшення навантаження, профспілку обурили й інші пропозиції народних депутатів. Зокрема, йдеться про зменшення надбавок за вислугу років і престижність праці, а також про скасування підвищення зарплат за педагогічні звання. Це, за словами освітян, вдарить насамперед по найдосвідченіших учителях і зробить професію ще менш привабливою для молоді.

Профспілка окремо підкреслює, що такі підходи суперечать Конституції. У заяві нагадується, що стаття 22 Конституції України та рішення Конституційного Суду прямо забороняють звужувати обсяг уже наданих прав і свобод через ухвалення нових законів, у тому числі бюджетних, а також скасовувати або обмежувати дію інших законів під виглядом “бюджетної доцільності”.

«Ми категорично протестуємо проти запропонованих змін і закликаємо народних депутатів, Голову Верховної Ради, членів комітетів із питань бюджету, фінансів, податкової та митної політики не допустити ухвалення цих протизаконних норм у другому читанні, які порушують трудові права педагогів», — заявили у профспілці.

Освітяни вимагають відкликати скандальні пропозиції з проєкту держбюджету-2026 та зберегти чинні гарантії оплати праці вчителів, наголошуючи, що будь-які реформи мають проводитися не за рахунок погіршення становища педагогів, а через системну зміну підходів до фінансування освіти.