Втома, біль у ногах і грудях: попереджувальні сигнали від організму

У своєму відеозверненні адвокат Української православної церкви, Роберт Амстердам, повідомив про складений ним обширний звіт, який налічує понад 250 сторінок із доказами нападів на УПЦ, а також на її священиків та церковні споруди. Амстердам відверто висловив свою думку щодо законопроекту 8371, який, на його думку, відображає мову ненависті та може призвести до подальшого розколу суспільства.

"Цей законопроект є нічим іншим, як проявом мови ненависті. Напади на вірян, їх вигнання з храмів, а також відмова у доступі до місць молитви є абсолютно неприпустимими. Я закликаю уряд зупинити розгляд цього законопроекту та припинити розділяти націю," – наголосив адвокат.

Також він підкреслив, що УПЦ не має жодного зв'язку з Московським патріархатом, а позиція церкви відносно ідеології "русского мира" є однозначною. "Ми не будуємо жодного 'русского мира'. Ми будуємо божий мир," – зазначив адвокат, цитуючи слова Блаженнішого митрополита Київського Онуфрія.

Додатково, Роберт Амстердам закликав до підтримки України з боку США, підкреслюючи критичне значення такої підтримки як для України, так і для самої Америки. "Як можна залишити людей на милість долі? Це питання кожного з нас, а не лише України," – написав він у соцмережі.

У висновках до згаданої статті важливо підкреслити декілька ключових моментів. По-перше, об'єктивність та професіоналізм адвоката Роберта Амстердама, який склав обширний звіт із доказами нападів на УПЦ. Відзначається його відверта позиція стосовно законопроекту 8371, який він розглядає як прояв мови ненависті та загрозу соціальному миропорядку.

Далі, важливо підкреслити незалежність та позицію Української православної церкви, що чітко відокремлюється від Московського патріархату та відкидає ідеологію "русского мира". Ця позиція активно підтримується адвокатом, який відзначає роль УПЦ у захисті національних інтересів та спільності.

Крім того, важливо зазначити заклик адвоката до підтримки України з боку США та інших міжнародних партнерів. Його звернення надає вагомий аргумент у підтримку держави в умовах геополітичних викликів.

Загалом, стаття та виступ Роберта Амстердама свідчать про важливість правової та моральної підтримки для УПЦ у її зусиллях зберегти незалежність, захистити вірменність і підтримати соціальний мир у країні.

Наприкінці 2025 року Державний оператор тилу Міністерства оборони України завершив укладання 12 контрактів на забезпечення харчуванням Збройних сил України у 2026 році. Загальна сума домовленостей сягнула 15,07 млрд грн. Формально ці угоди мали стати черговим етапом реформи тилового забезпечення, однак фактично вони знову привернули увагу до системних проблем у сфері закупівель — від обмеженої конкуренції до сумнівної якості продуктів для військовослужбовців.

Керівництво ДОТ на чолі з Арсеном Жумаділовим уперше застосувало модель довгострокових контрактів терміном від дев’яти до дванадцяти місяців. Такий підхід декларувався як інструмент стабільності постачань і прогнозованості витрат. Водночас сам формат угод не усунув головної вади системи — залежності від закритого каталогу з приблизно 340 позицій, за яким і відбуваються закупівлі. Саме каталог, за оцінками аналітиків, суттєво обмежує участь нових постачальників і знижує рівень реальної конкуренції.

Механізм зловживань виглядає класично: постачальники завищують ціни на популярні та масово споживані продукти і водночас занижують вартість екзотичних або маловживаних позицій, які військові практично не замовляють. Це дозволяє формально зменшити загальну вартість пропозиції по всьому каталогу та виграти тендер, компенсуючи «дешеві» позиції надприбутками на базових продуктах.

Ще одна системна проблема — відсутність у закупівлях великих національних рітейлерів. За даними розслідувачів, великі мережі уникають участі через високі ризики: ймовірність замовних кримінальних проваджень, тиск з боку податкових органів та вплив так званої «старої мафії», яка роками контролює ринок харчування для армії.

Хоча ДОТ формально запровадив обмеження цін на окремі позиції, експерти застерігають: це не вирішує проблему по суті. Старі постачальники, які зберегли доступ до тендерів, компенсують втрати за рахунок зниження якості продукції. Яєць по 17 гривень, як три роки тому, вже немає, зате залишаються поставки неякісних або фальсифікованих продуктів за ціною першосортних.

Ці побоювання підтверджуються результатами аудиту Рахункової палати за 2024 рік. Перевірка показала, що понад половина військовослужбовців не задоволені харчуванням. За дев’ять місяців 2025 року кожна п’ята відібрана партія консервів не відповідала вимогам якості, 45% зразків сиру виявилися фальсифікатом, а 42% напівкопчених і сирокопчених ковбас не відповідали стандартам безпечності.

Формально агентство Арсена Жумаділова нарахувало постачальникам штрафні санкції на суму 125,54 млн грн. Однак ефективність цього механізму залишається вкрай низькою. Добровільно компанії сплатили лише 20,10 млн грн, тоді як близько 84% нарахованих штрафів фактично «зависли» і не були стягнуті.

У підсумку, попри зміну назв і декларовані реформи, система харчування для ЗСУ продовжує працювати за старими правилами: із закритим колом постачальників, маніпуляціями з цінами та хронічними проблемами якості, за які зрештою розплачуються військові.

Вища рада правосуддя знову не дійшла згоди під час розгляду дисциплінарної скарги на суддю Окружного адміністративного суду Києва Віктора Шулежка. Питання, порушене ще за зверненням загиблого на фронті громадського діяча Романа Ратушного, вкотре не отримало остаточного рішення. Голоси членів Ради розділилися порівну, що унеможливило ухвалення будь-якого вердикту та призвело до чергового перенесення розгляду.

Суть дисциплінарної скарги полягала у діях судді, які він вчинив у 2020 році під час розгляду справи щодо збереження Протасового Яру. Тоді Шулежко одноосібно призупинив чинність рішення Київради про повернення території парку статусу зеленої зони та зупинення будівництва. Резонансності ситуації додало те, що суддя ухвалив проміжне рішення без участі сторін, не забезпечивши їм можливість висловити позицію або ознайомитися з матеріалами.

Раніше Палата ВРП встановила недбалість судді, ухваливши рішення без належного обґрунтування та проголосувала за його притягнення до відповідальності у вигляді догани з позбавленням доплат. Проте на останньому засіданні голоси членів ВРП розділилися порівну: шість виступили за залишення рішення, шість – проти, включно з Бурлаковим, Ковбієм, Кравченком, Боковою, Котелевцем та Махінчуком.

Суддя Шулежко також подав скаргу на дисциплінарного інспектора Плескача через нібито конфлікт інтересів, але її відхилили. Крім того, у листопаді ВРП відкрила нове дисциплінарне провадження щодо судді у зв’язку з плівками Вовка, на яких він нібито брав участь у планах блокування роботи ВККС та підриву судової системи.

Ситуація демонструє складність притягнення суддів до відповідальності та політичну чутливість процесів у Вищій раді правосуддя, а також продовжує викликати суспільний резонанс.