Викрито фінансові махінації на ринку електроенергії за участю компаній Ахметова та офшорів

У столиці завершено розслідування резонансного кримінального випадку, пов’язаного з протиправними діями головної бухгалтерки одного з приватних підприємств. За даними прокуратури міста, загальна сума привласнених коштів перевищила 8,5 мільйона гривень. Слідчі встановили, що жінка протягом більш ніж року, з травня 2024 по липень 2025 року, систематично переводила гроші компанії на власний банківський рахунок, користуючись довірою керівництва та наявністю доступу до фінансових ресурсів підприємства.

Спочатку зловмисниця переводила порівняно невеликі суми, які не викликали підозр у бухгалтерії та керівництва. Згодом, переконавшись, що недостачу не помічають, вона значно збільшила обсяги незаконних переказів. Такі дії призвели до серйозних фінансових збитків компанії та поставили під загрозу її стабільну діяльність.

Отримані гроші вона витрачала на власні потреби — купувала одяг, побутову техніку, а також квартиру, яку орендувала з правом викупу. Зловмисницю викрили, коли з’ясувалося, що підприємство не змогло розрахуватися за обладнання, придбане за кордоном.

Наразі триває досудове розслідування. Жінці повідомлено про підозру у привласненні майна шляхом зловживання службовим становищем та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Їй загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади.

Закритість процесів постачання електроенергії для військових об'єктів створює нові умови, де цей життєво важливий ресурс набуває властивостей фінансового інструменту, з усіма його характеристиками щодо прогнозованості та маніпулювання. На відміну від традиційних матеріальних ресурсів, таких як озброєння чи продовольчі запаси, електрика має особливу здатність не залишати фізичних слідів. Вона не потребує складної транспортування чи складських умов, що суттєво спрощує її використання в умовах високої мобільності і секретності.

Ці особливості електроенергії створюють нові можливості для її застосування як частини фінансових угод. У результаті, ключові рішення, що стосуються забезпечення енергетичних потреб військових формувань, все більше визначаються цифрами в контрактах, а не фактичними умовами постачання чи збереження енергетичних ресурсів. Тому, процеси закупівлі та постачання електроенергії мають значний вплив не тільки на оперативну ефективність, але й на фінансові механізми, які визначають стабільність і вартість військових операцій.

Конкретним прикладом стала закупівля електроенергії для КЕВ Житомира. Переможцем тендеру стало ТОВ «Оператор енергії», єдиний учасник торгів. Очікувана вартість контракту сягнула майже 283 мільйонів гривень. Відсутність конкуренції була штучно створена — тендерні умови відповідали характеристикам одного конкретного постачальника, фінансові та документальні вимоги автоматично відсікали інших учасників.

Контракт передбачав фіксовану торговельну націнку 23 копійки за кіловат-годину без ПДВ, що не залежить від ринкових коливань. При обсягах понад 15 мільйонів кіловат-годин це забезпечує близько 10 мільйонів гривень чистого прибутку постачальнику, незалежно від реальних витрат чи ефективності. Для порівняння, інші бюджетні організації регіону укладали договори з націнкою 10–15 копійок або без неї.

Фінансова модель ТОВ «Оператор енергії» викликає додаткові питання. Компанія з невеликим штатом управляє контрактами на сотні мільйонів гривень, при цьому операційні потужності не зростають. Це типово для фірм-посередників, основна цінність яких полягає не в поставках електроенергії, а в доступі до бюджетних коштів.