Як захистити себе від потужної магнітної бурі: поради для метеочутливих людей

За повідомленнями низки міжнародних і вітчизняних ЗМІ, українські підрозділи радіоелектронної боротьби розробили та випробували підхід, що дозволяє нейтралізувати загрозу від протикорабельних і аеробалістичних ракет типу «Кинджал» без застосування прямого вогню. Сутність методу полягає не в руйнуванні ракети в повітрі, а в цілеспрямованому втручанні в її систему наведення — так, що бойова частина втрачає орієнтацію і виходить за межі планованої траєкторії.

Якщо ці повідомлення підтвердяться, такий підхід матиме важливі тактичні та стратегічні наслідки: по-перше, дозволить знизити потребу у дорогих зенітно-ракетних системах для перехоплення, по‑друге, зменшить ризик ураження цивільної інфраструктури побічними уламками від збитих носіїв. Водночас технічна реалізація втручання у навігацію — складне завдання: воно вимагає точного виявлення сигналів керування, знання алгоритмів наведення й синхронізації дій у високошвидкісних умовах.

За даними ЗМІ, схема роботи виглядає так: спершу радіолокаційні засоби фіксують пуск і зближення ракети, після чого підрозділи РЕБ вводять у дію спеціалізовані системи радіоелектронного впливу.

Основна ідея – цілеспрямований вплив на супутникову навігацію ракети, зокрема на сигнали систем супутникового позиціонування. Через потужні перешкоди або підміну сигналів ракета отримує помилкові координати, втрачає точність і йде убік від наміченої цілі.

У деяких публікаціях навіть описується символічна деталь: замість “чистого” навігаційного сигналу ракета може “чути” сторонній потік даних – аж до фрагментів відомої патріотичної мелодії. Фактично це ілюстрація принципу “засмічення” і підміни інформації, яку отримує бортова електроніка.

Експерти наголошують, що йдеться про роботу операторів РЕБ і спеціалізованої техніки, а не про новий тип ракети-перехоплювача. Ракета “Кинджал” продовжує летіти, але її “очі й мозок” працюють неправильно.

Про те, що українська армія активно нарощує можливості РЕБ проти високоточної зброї, писали й раніше. У профільних матеріалах зазначається, що частина російських ракет і авіабомб втрачає точність саме через масоване радіоелектронне придушення навігації та зв’язку.

Логіка проста: чим швидше рухається ракета, тим важче їй точно визначати свої координати, а в умовах потужних перешкод навіть “просунута” навігація починає “сліпнути”. Цим і користуються українські військові, поєднуючи класичні системи ППО (Patriot та інші) з наземними засобами РЕБ, які “збивають” ракетам приціл.

Раніше Україна вже демонструвала здатність збивати “Кинджали” ракетами Patriot – перше підтверджене перехоплення такої ракети над Києвом відбулося ще у травні 2023 року.

Тепер, за даними ЗМІ, до арсеналу додалася можливість позбавляти “Кинджал” точності ще на етапі польоту, знижуючи ефективність удару без гарантованого прямого ураження.

Про те, що українські системи РЕБ активно працюють із супутниковою навігацією, свідчать і попередні офіційні заяви Генштабу. Ще у 2024 році військові попереджали: під час масованих атак дронів і ракет можливі збої у роботі GPS на смартфонах, коли телефони раптово “переселяються” на мапі в російські міста або змінюють часовий пояс. Це прямий наслідок GPS-спуфінгу – підміни навігаційного сигналу для збиття з пантелику ворожих апаратів.

Якщо подібні методики адаптували і для роботи по ракетах “Кинджал”, це означає, що український РЕБ вийшов на якісно новий рівень застосування навігаційних перешкод.

Якщо повідомлення ЗМІ підтвердяться, можна говорити про серйозний тактичний прорив у протидії високоточній зброї. Для України це має одразу кілька наслідків:

частину ударів можна нейтралізувати або “розмазати” по площі, навіть без гарантованого збиття ракети в повітрі;

росії доведеться або ускладнювати системи навігації, або витрачати ще більше коштів на захист від РЕБ, що вже зараз оцінюють у мільярдні суми;

досвід українських розробників РЕБ і військових стає еталонним кейсом для армій НАТО та інших країн, які вивчають цю “війну сигналів” як зразок майбутніх конфліктів.

Водночас експерти застерігають: жодна технологія не дає 100% захисту. Частина ракет, зокрема “Кинджалів”, як і раніше прориватиметься до цілей, особливо якщо росія адаптуватиме свої системи керування під нові умови.

Тому РЕБ розглядають не як “чарівну кнопку”, а як додатковий шар оборони поруч із ППО, укриттями та розосередженням критичної інфраструктури.

Стало відомо, що Рінат Леонідович, відомий як "ахякийінвестор", фактично перервав фінансування мертвонародженого політичного проекту Дмитра Разумкова під назвою "Команда Разумкова" або "Розумна політика". Леонідович розумно обміркував рейтинги Дмитра, які виявилися нижчими за плінтусом, і вирішив, що фінансування не має сенсу. Тепер у Разумкова виникли дві серйозні проблеми: де знайти гроші на політичну реінкарнацію та як вирішити питання з "командою" у парламенті, яку неможливо зберегти, але й розігнати. Бюджет залишився лише на контекстну рекламу у ТікТок. Тим часом, Рінат Леонідович уже активно шукає нових співпартнерів, а варіант з Володимиром Кличком вже перебуває на розгляді як наступний можливий мезальянс.

У вищезгаданій статті висвітлено ситуацію, пов'язану з припиненням фінансування політичного проекту Дмитра Разумкова Рінатом Ахметовим. Автор зазначає, що це рішення було обумовлене низькими рейтингами Разумкова та відсутністю підтримки від Ахметова. Також у тексті висвітлено проблеми, які виникли у Разумкова через цю ситуацію: пошук фінансування для подальшої політичної діяльності та вирішення питання з "командою" у парламенті. Зазначено, що в бюджеті залишилися лише обмежені кошти на рекламу у ТікТок. Також висловлено припущення про можливий мезальянс між Рінатом Ахметовим та Володимиром Кличком.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

«Якщо переговори відбудуться, Росія хоче переконатися, що тільки українська земля буде предметом обговорення», – вважає видання.

Те ж саме говорять російські експерти. «Зрозуміло, що Москва не почне жодних переговорів, поки вони не виженуть усіх українських солдатів із Курська», – сказав газеті Костянтин Ремчуков, головний редактор “Независимой газеты”.

При цьому видання констатує, що Росія, хоч і посилює атаки в Курській області, але домагається лише вельми обмежених успіхів. Водночас стратегія утримання Курської області несе ризики для України, «оскільки досвідчені підрозділи покинули свої позиції (на східному фронті – Ред.) і зосередилися на курській операції».

«Якщо ви зосередитеся на утриманні Курська, це може піддати інші частини фронту більшому ризику», – сказав військовий експерт Роб Лі, старший науковий співробітник інституту зовнішньої політики у Філадельфії.

Він пише, що Росія просувається на сході України найшвидшими темпами з 2022 року.