Як змінилися ціни на овочі в магазинах і на ринку

Феномен «фаббінг», який означає несвідоме ігнорування людини поруч заради смартфона, дедалі глибше вкорінюється в сучасному житті. Він проявляється у звичці автоматично тягнутися до телефона, переглядати стрічку, оновлювати месенджери або реагувати на будь-який сигнал гаджета. Такі дії здаються дрібними та буденними, проте вони можуть створити відчуття непоміченості у партнерів, дітей, друзів чи колег. Постійні відволікання не лише погіршують якість спілкування, а й формують емоційну дистанцію між людьми.

Фахівчині з психології наголошують, що не варто звинувачувати себе у виникненні цієї звички — вона стала природною складовою цифрової доби. Водночас важливо навчитися свідомо керувати увагою та встановлювати власні правила користування смартфоном. Рекомендації спеціалістів зводяться до того, щоб поступово відновлювати баланс між онлайн-простором і реальними стосунками.

Також дослідження, проведене доценткою психології Саутгемптонського університету Клер Гарт, показало, що часте «фабблення» негативно впливає на стосунки: люди почуваються відкинутими, що може провокувати «ефект спіралі», коли обидва партнери беруть телефони й стають менш уважними одне до одного. Особливо це помітно у сім’ях, де батьки активно користуються телефонами – зв’язок із дітьми може слабшати, а самооцінка дітей знижуватись.

Експертки наголошують на важливості прозорості та взаємної уваги. Навіть невелика зміна поведінки – озвучення мети використання телефону та повернення до спілкування – допомагає поліпшити стосунки, підтримати взаємоповагу та уникнути почуття ігнорування.

У Національній поліції України загострюється непублічне, але вкрай жорстке протистояння за контроль над Головним слідчим управлінням. За інформацією джерел, ця боротьба вже давно вийшла за межі кадрових перестановок і перетворилася на серйозне суперництво за доступ до фінансових ресурсів, які можуть сягати кількох мільйонів доларів щомісяця. Протилежні табори мають власне політичне прикриття, силові важелі та довгострокові плани впливу на ключові процеси в правоохоронній системі.

З одного боку протистояння опинився голова Національної поліції Іван Вигівський. Його стратегія зрозуміла: встановити повний управлінський контроль над ГСУ через призначення лояльного керівника. Йдеться про Дмитра Шумейка, якого вважають людиною з орбіти Вигівського, здатною гарантувати стабільність вертикалі управління та передбачуваність рішень у резонансних провадженнях. Для чинного керівника Нацполіції ГСУ є ключовим інструментом впливу як на внутрішні процеси в системі, так і на взаємодію з іншими силовими структурами.

Як повідомляють співрозмовники, причина конфлікту проста: Цуцкірідзе не підпорядковується Вигівському. Він контролює, які справи ГСУ отримує, які гальмує та які «монетизує» для Офісу. Щомісяця через його лінію формується фінансовий план для Банкової на 3 млн доларів, а все, що понад цю суму, залишається «на руках».

За словами джерел, Цуцкірідзе не грає власну гру — він технічний керівник, пов’язаний із рішеннями ОП. Навіть особисті деталі, як-от історія про його дружину Поліну, у системі розглядають як внутрішній мем. Водночас Вигівський блокує передачу найбільш прибуткових справ до ГСУ, залишаючи їх на рівні областей, де кошти можна контролювати без участі Офісу Президента.

Амбіції Вигівського ширші — він прагне повного контролю над ГСУ. Призначення Шумейка на керівну посаду дасть йому можливість напряму управляти резонансними провадженнями та отримувати частину фінансового потоку.

Експерти зазначають, що нинішня боротьба за ГСУ — це не питання реформи чи ефективності правоохоронних органів. Це конфлікт двох вертикалей впливу, де кримінальні справи перетворюються на товар, а посади — на інвестиції.

На сьогодні вирішується, хто стане фактичним господарем кримінальної юстиції в Україні — Офіс Президента через Цуцкірідзе чи Вигівський із Шумейком. Держава поки що не коментує цю внутрішню боротьбу.