Яке свято відзначають 9 вересня в Україні

Значна частина народних обранців висловлює активну підтримку цій законодавчій ініціативі. Вони аргументують свою позицію необхідністю захисту національних інтересів України, зміцнення її духовного суверенітету та протидії зовнішньому впливу. На їхню думку, такий крок є важливим для забезпечення інформаційної безпеки держави та консолідації українського суспільства навколо спільних цінностей.

За словами Кошкіної близько 70 народних депутатів з “Європейської Солідарності”, “Голосу” та мажоритарники зі “Слуги народу” заявили, що не будуть брати участь у всіх голосуваннях у Верховній Раді, крім продовження воєнного стану.

Як зазначає журналістка, таким чином народні обранці поставили ультиматум керівництву партії “Слуга народу”, якщо законопроєкту щодо УПЦ МП не буде в порядку денному.

Соня Кошкіна вказує, що до другого читання законопроєкту у Верховній Раді вдалось зібрати необхідні 226 голосів, однак потрібно більше, щоб підстрахуватись. За її словами у “Слузі народу” є депутати, які вагаються щодо заборони УПЦ МП.

Зокрема до цієї групи входить голова фракції Давид Арахамія та ще близько 30 обранців партії монобільшості. Крім того, Кошкіна вказує, що у “Слузі народу”, є інша група з 70 депутатів, які “не підписали підтримку законопроєкту щодо заборони УПЦ МП та не мають наміру підтримувати його у другому читанні”.

“Серед них, згідно з оновленим списком підписантів, — Жан Беленюк, Євген Брагар, Максим Бужанський, Данило Гетманцев, Павло Халімон, Георгій Мазурашу, Юрій Корявченков, Сергій Кальченко, Оксана Дмітрієва, Юлія Яцик (днями вийшла з фракції “СН”), Максим Павлюк, Артем Культенко, Наталія Локтіонова, Максим Перебийніс, Маргарита Шол, Павло Якименко тощо”, — заявила Кошкіна.

У Кропивницькому правоохоронці викрили посадовця обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, якого підозрюють в організації незаконного механізму отримання грошей від військовозобов’язаних громадян. Йдеться про офіцера, який, за версією слідства, створив систему неофіційних «послуг» для чоловіків призовного віку, використовуючи службове становище для особистого збагачення.

За попередньою інформацією, вартість таких «послуг» визначалася індивідуально та залежала від запиту клієнта. Серед імовірних варіантів — сприяння у відстрочці від мобілізації, вплив на результати проходження військово-лікарської комісії або допомога з оновленням військово-облікових даних без належної перевірки. Слідчі вважають, що посадовець міг діяти не самостійно, а із залученням інших осіб, які допомагали налагодити схему та забезпечували комунікацію з потенційними «клієнтами».

Зокрема, 6 тисяч доларів коштувало зняття з розшуку та звільнення після примусового доставлення до ТЦК. До 20 тисяч доларів — оформлення бронювання від мобілізації або зміна статусу на обмежено придатного. Від 20 тисяч доларів — повне виключення з військового обліку «під ключ».

Як встановили правоохоронці, 19 лютого 2026 року військовослужбовець отримав від чергового клієнта другий транш у розмірі 20 тисяч доларів за оформлення бронювання. Після викриття він намагався втекти та ледь не здійснив наїзд на співробітників правоохоронних органів, однак був затриманий.

Наразі тривають слідчі дії. Правоохоронці встановлюють інших можливих учасників схеми та перевіряють, скільки осіб могли скористатися незаконними послугами.