Юлія Кран і «сірий» імпорт авто: як працює схема пільгового розмитнення

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Запоріжжя є важливим економічним і промисловим хабом для України. За словами журналістів, його захоплення Росією могло б серйозно підірвати економіку країни, оскільки місто є одним із останніх центрів важкої промисловості в Україні. Наприкінці 2022 року Володимир Путін оголосив Запорізьку область “російською”, хоча на той час окупанти контролювали лише її третину. Цей крок став частиною ширшої стратегії Кремля, яка передбачала анексію окупованих територій.

Україна активно зміцнює свої оборонні позиції навколо Запоріжжя. За інформацією The Economist, навколо міста будуються фортифікації, включаючи мінні поля та інженерні загородження. Військові працюють над створенням захисних кільців, що розходяться від обласного центру. Як зазначив представник української розвідки, ці заходи підвищують готовність до можливого наступу, хоча деякі військові сумніваються в його неминучості.

Командир бригади Національної гвардії “Спартан” Олексій Хільченко вважає, що Росія наразі зосереджена на інших ділянках фронту і не готова до наступу на Запоріжжя. Він підкреслив, що планувався перший штурм з двома дивізіями (20 000–30 000 солдатів), але частину військ було перенаправлено в бік Курська для підсилення контрнаступу на іншому напрямку. Водночас командир батальйону “Лемберг” зазначив, що росіяни ще не готові до удару, але коли вони будуть готові, перший удар може бути найважчим.

Незважаючи на непевність у термінах російського наступу, українські військові активно зміцнюють оборону і готуються до можливих атак. Очікується, що наступ, коли він відбудеться, буде інтенсивним і важким, але на даний момент ускладнений через необхідність Кремля боротися на кількох фронтах одночасно.

Громадяни України, які перебувають у державах Європейського Союзу в межах механізму тимчасового захисту, не матимуть автоматичного права залишитися на території ЄС після припинення дії цього статусу. Очікується, що відповідний режим може діяти орієнтовно до березня 2027 року. Про це повідомила спеціальна посланниця ЄС з питань українців Ілва Йоганссон, наголосивши на необхідності завчасної підготовки до подальших рішень.

Механізм тимчасового захисту був активований у 2022 році на рівні Європейський Союз як екстрений інструмент реагування на масовий наплив людей, які рятувалися від війни. Він дозволив мільйонам українців легально проживати, працювати, навчатися та отримувати медичну допомогу в країнах-членах без проходження стандартної процедури надання притулку. Це рішення стало безпрецедентним прикладом солідарності між державами ЄС.

Йоганссон наголосила, що чинні правила ЄС передбачають отримання довгострокового або постійного проживання після щонайменше п’яти років легального перебування в країні. Однак період, проведений під тимчасовим захистом, не зараховується до цього строку.

За її словами, під час роботи на посаді єврокомісарки з внутрішніх справ вона ініціювала поправку до європейського законодавства, яка б дозволила враховувати роки тимчасового захисту для отримання довгострокового статусу. Проте переговори щодо цієї ініціативи зайшли в глухий кут, і наразі діє попередній режим, який не передбачає таких змін.

Спецпосланниця зазначила, що в більшості країн ЄС національні закони дозволяють іноземцям оформлювати постійний або довгостроковий дозвіл після п’яти років легального перебування. Водночас цей механізм не буде автоматично застосований до українців, які користувалися тимчасовим захистом.

Попри це, низка держав-членів ЄС зацікавлена у тому, щоб українці залишилися після завершення програми. Деякі країни вже адаптують своє законодавство. Зокрема, Польща оголосила про комплексне рішення, яке передбачає переведення близько 900 тисяч українців на національні дозволи на проживання. За словами Йоганссон, подібні процеси відбуваються майже в усіх країнах Євросоюзу.

Водночас окремі держави діють повільніше та лише розпочинають аналіз необхідних змін до законодавства. Йдеться про створення правових механізмів, які дозволять українцям, що працюють і вже інтегрувалися в суспільство, залишитися на більш стабільних підставах.

Через затримки в ухваленні рішень частина громадян може опинитися в ситуації правової невизначеності після 2027 року. Остаточні умови перебування залежатимуть від рішень конкретних урядів та можливих змін у європейському законодавстві.