Ющенко — єдиний експрезидент, якого утримує український державний бюджет

Ситуація на Новопавлівському напрямку досягла критичної точки. Як повідомив в ефірі телеканалу «Еспресо» командир 3-го механізованого батальйону ОПБр Олег «Алігатор», противник активно нарощує свої сили в цьому регіоні. Зокрема, кількість особового складу та техніки, які використовуються в бойових діях, зростає з кожним днем. Впродовж останніх п’яти днів інтенсивність штурмів зросла майже вдвічі, що підвищує рівень небезпеки для наших підрозділів.

Наразі в зоні відповідальності українських військ окупанти не проводять механізованих штурмів, проте активно використовують броньовану техніку для виконання логістичних завдань. Вони здійснюють підвіз особового складу та техніки до ключових точок, що знаходяться за кілька кілометрів від лінії бойового зіткнення. Це свідчить про посилення їхніх підготовчих заходів і можливу ескалацію наступних атак.

За словами «Алігатора», росіяни намагаються не діяти в лоб, а обходити позиції й підходити до населених пунктів із флангів. Це часто супроводжується діями ДРГ: «На жаль, не завжди вдається виявити противника, тому ДРГ можуть зайти з тилу населеного пункту, що створює нам купу додаткових проблем».

Комбат також звернув увагу на практику ворога поширювати заяви про «взяття» населених пунктів на підставі одиничних провокацій: «Вони взяли за моду оголошувати про взяття нашого населеного пункту, коли два ворожих піхотинці забігли та повісили свою ганчірку, після чого ми їх вбили… така інформація потребує уточнення, бо зазвичай не відповідає реальності».

Після зачистки сіл українські захисники стикаються з проблемою їх подальшого утримання, додав Олег. За його словами, окупанти застосовують керовані авіабомби (КАБи), FPV-дрони та дрони на оптоволоконному звʼязку, які руйнують інфраструктуру і ускладнюють закріплення оборонців у звільнених пунктах, внаслідок чого іноді вимушено відступають на зручніші рубежі за населеними пунктами.

У Львові триває розслідування гучної справи про ймовірне розкрадання значних коштів, виділених на будівництво фортифікаційних споруд на Сумщині. За попередніми оцінками, сума розкрадених коштів може перевищувати 700 мільйонів гривень. У справі фігурують високопосадовці Львівської обласної військової адміністрації, а також представники підрядних організацій, які мали виконувати роботи з укріплення оборонних об'єктів.

Не зважаючи на відкритий характер судових засідань, журналістам заборонили публікувати деталі досудового розслідування, що викликало додаткову напругу в суспільстві та серед медіа. Личаківський районний суд Львова наразі розглядає клопотання щодо обрання запобіжних заходів для більше ніж десяти підозрюваних у справі. Серед них — Роман Дуля, колишній керівник управління капітального будівництва Львівської ОВА, а також двоє чинних співробітників адміністрації.

Будівництво оборонних споруд у Сумській області розпочалося у березні 2024 року. До робіт було залучено сім компаній, з якими уклали 18 договорів. За офіційними заявами Львівської ОВА, фортифікації були завершені вчасно та прийняті Міністерством оборони. Однак слідчі органи мають сумніви щодо використання бюджетних коштів.

8 жовтня ДБР повідомило про підозру понад десятьом особам. Наступного дня заступник голови ЛОВА Юрій Бучко підтвердив вручення підозр двом працівникам управління. Він наполягає, що всі роботи здійснювались під контролем правоохоронців і військових, а об’єкти були здані без зауважень.

Під час судових засідань адвокати фігурантів вимагали закритого розгляду, мотивуючи це належністю справи до оборонної сфери. Втім, суд залишив слухання відкритими, але заборонив журналістам поширювати будь-які дані з матеріалів слідства. Зокрема, суддя Назарій Нор обрав для Лесі Каранець, цивільної дружини Романа Дулі, 60 днів тримання під вартою з альтернативою застави у 2 мільйони гривень.

Подібне рішення ухвалив суддя Назар Стрепко щодо директора ТзОВ «БК Львів» Ігоря Летюка. Журналісти дізнаються про засідання лише безпосередньо перед їхнім початком, а імена підозрюваних стають відомі вже в залі суду.

Коли суд визначить запобіжні заходи для всіх фігурантів, наразі невідомо. Справу вже називають однією з наймасштабніших щодо освоєння коштів на фортифікацію в умовах війни.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За її словами, ключовим фактором для підвищення цін є зростаючий попит на нерухомість, особливо у західних регіонах України. Водночас зниження ризиків для покупців та стабільний попит на об’єкти, які активно будуються, стали основою для “планового підвищення” вартості житла.

Основні чинники росту цін на нерухомість:

Крім цих об’єктивних причин, існують також приховані фактори, як-от вартість підключення об’єктів до інженерних мереж, інвестиції в благоустрій території та витрати на дозвільні документи.

Прогноз на 2025 рік:

У 2024 році середнє зростання вартості новобудов в Україні становило від 10% до 15%. Однак ці показники можуть значно зрости в 2025 році, що в результаті призведе до подорожчання квадратного метра на 20-25%. Наприклад, двокімнатна квартира комфорт-класу в Ужгороді, що на етапі початку будівництва коштувала 2-2,5 мільйона гривень, може подорожчати до 2,8 мільйона гривень до кінця 2025 року.

Попит на нерухомість у західних регіонах:

Попит на житло в західних регіонах України, зокрема в Києві, Львові та Ужгороді, активно зростає. Це обумовлено розвитком первинного ринку нерухомості та збільшенням кількості інвесторів, які розглядають нерухомість як надійний спосіб збереження капіталу.

Зокрема, високий попит спостерігається в передмістях великих міст, де покупці прагнуть знайти житло в екологічно чистих районах із добре розвиненою інфраструктурою.

Інвестування в нерухомість:

Як зазначають експерти, інвестори все частіше обирають нерухомість як один із найнадійніших способів збереження капіталу в умовах економічної нестабільності та девальвації гривні. Купівля квартир на ранніх етапах будівництва дає можливість не тільки зберегти кошти, а й примножити їх, оскільки ціна квадратного метра зростає разом із завершенням будівництва об’єкта.