З новим оновленням можна буде оформити відстрочку в застосунку “Резерв+”

В Україні існує чітке законодавче регулювання мінімальної пенсії, яка не може бути нижчою за встановлену державою межу. Основою для визначення цієї межі є прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. У 2025 році ця сума становить 2 361 гривню, і саме на неї орієнтується юридичний мінімум пенсії за віком. Однак варто зазначити, що на практиці більшість пенсіонерів отримує більш велику суму завдяки доплатам за вік і стаж, які держава передбачила для різних категорій громадян.

Ці доплати є важливим елементом пенсійної системи України, оскільки вони покликані забезпечити пенсіонерів з більшим трудовим стажем або старшого віку додатковими виплатами. Такі доплати дозволяють підвищити рівень життя людей, які вже не працюють, але зробили значний внесок у економіку країни протягом свого життя.

Найвищий рівень гарантують пенсіонерам старшого віку зі стажем. Якщо людині виповнилося 65 років і вона має повний трудовий стаж (30 років для жінок і 35 років для чоловіків), то її щомісячна виплата не може бути меншою за 3 758 гривень. Такий самий поріг застосовують і до людей віком від 80 років, але для них вимагають дещо менший стаж — 20 років у жінок і 25 років у чоловіків. Це найбільш захищена група: держава визнає, що в цьому віці люди зазвичай уже не працюють і потребують стабільної підтримки.

Для наступної вікової групи — від 70 до 79 років — гарантований розмір пенсії дещо нижчий. Якщо людина не працює і має повний страховий стаж, їй нараховують не менше 3 613 гривень на місяць. Ідеться про тих, хто формально ще не досяг порогу у 80+, але вже має підвищені вікові витрати на лікування, ліки, догляд.

Ті, хто ще не дотягнув до 70 років, але має достатній стаж або належить до осіб з інвалідністю І групи, теж не залишаються на «голій» базі в 2 361 гривню. Для них держава встановила свій нижній рівень — 3 323 гривні на місяць. Окрема планка існує і для інших непрацюючих пенсіонерів, які не входять у перелічені категорії. Для них мінімальною фактичною сумою виплати у 2025 році визначено 3 038 гривень.

Водночас є категорія людей, для яких ці підвищені гарантії не спрацьовують. Йдеться про працюючих пенсіонерів. Вони юридично залишаються прив’язаними саме до базового прожиткового мінімуму. Для них мінімальний розмір пенсії у 2025 році — ті ж самі 2 361 гривню. Логіка держави тут проста: якщо людина продовжує працювати, вона має додаткове джерело доходу, тож не отримує частину надбавок, які нараховують непрацюючим пенсіонерам старшого віку.

Фінансова картина виходить нерівною, але пояснюваною. Дві людини можуть одночасно бути пенсіонерами і при цьому отримувати абсолютно різні виплати, і обидві суми будуть «мінімальними» в юридичному сенсі. Наприклад, 66-річна жінка зі стажем 30 років, яка не працює, не повинна опускатися нижче 3 758 гривень. А чоловік 60 років, який уже на пенсії, але продовжує працювати, може отримувати на рівні 2 361 гривні — і формально держава свої зобов’язання перед ним виконує.

Окремо слід сказати про верхню межу. В Україні діє обмеження на максимальну пенсію: зараз стеля зафіксована на рівні 23 610 гривень на місяць. Це десятикратний прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, і така планка, за нинішнім підходом уряду, збережеться щонайменше до 2027 року.

У підсумку картина така. Формально мінімальна пенсія — 2 361 гривня. Фактично — для більшості літніх людей, які вже не можуть працювати, мінімум значно вищий і стартує від 3 тисяч гривень. Найбільш захищені — це люди похилого віку з великим стажем, яким держава гарантує не менше 3,7 тисяч гривень на місяць. Але ті, хто продовжує працювати після виходу на пенсію, залишаються внизу цієї шкали й не отримують надбавок за вік.

Німеччина вперше дала сигнал, що готова підтримати план Європейської Комісії щодо використання заморожених російських активів для фінансової допомоги Україні. Мова йде про 172 мільярди євро, що зберігаються в брюссельському депозитарії Euroclear, які стали частиною нових санкцій, запроваджених проти Росії у відповідь на її агресію. Як повідомляє Politico, радник канцлера Фрідріха Мерца з європейських справ Міхаель Клаус заявив, що Берлін «відкритий для нових, юридично обґрунтованих рішень» щодо цих коштів.

Це заявлення стало суттєвим розворотом у політиці Німеччини, яка раніше активно блокувала будь-які спроби використовувати заморожені активи Росії на користь України. Відмова від такої політики відображає зміни у ставленні Берліна до конфлікту в Україні та підвищену готовність до активнішого залучення в міжнародні ініціативи для підтримки української економіки.

Європейська комісія пропонує замінити заморожені активи борговими зобов’язаннями, гарантованими ЄС. Такий механізм дозволить уникнути звинувачень у незаконній конфіскації та при цьому відкрити шлях до фінансування військових потреб України.

За інформацією видання, Берлін навіть чинить тиск на інші країни ЄС, аби ті підтримали цей план. Уже наступного тижня його обговорять на неформальній зустрічі лідерів у Копенгагені.

«Українцям потрібні гроші для закупівлі зброї, і варіантів не так багато», — підкреслив Клаус.

Водночас джерела Politico уточнюють: Німеччина виступає за використання «репараційного кредиту» саме на військову підтримку, а не на відновлення інфраструктури.

Москва, у свою чергу, погрожує переслідувати будь-які держави, які наважаться використати її заморожені кошти.

У парламенті відбулася напружена дискусія, коли командувач Об’єднаних сил ЗСУ, генерал-лейтенант Юрій Содоль, виступив з тривожною заявою щодо гострої проблеми недостатньої кількості військовослужбовців у складі армії. Він висловив серйозну турботу щодо цієї проблеми, яка стає критичною для безпеки України.

У своєму виступі генерал Содоль підкреслив, що особливою загрозою стає недолік особового складу у військових підрозділах, зокрема в оперативно-стратегічному угрупованні "Хортиця", яке він очолює. Він наголосив, що звичайні відділення, які повинні мати 8-10 бійців, зараз часто складаються лише з 2-4 осіб, що суттєво обмежує їхні можливості на фронті.

Командувач ЗСУ пояснив, що ця ситуація вже призвела до серйозного зниження ефективності оборони, особливо з урахуванням нових загроз, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони. Він зауважив, що на плечі військовослужбовців механізованих та піхотних підрозділів лежить основне навантаження.

Генерал Содоль закликав народних депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію, щоб забезпечити необхідну кількість бійців для армії та забезпечити ефективну оборону країни. Він висловив обурення тим, що відповідні бригади змушені обороняти значно меншу територію, ніж передбачено нормативами, що ставить під загрозу безпеку України.

Україна стикається з серйозною проблемою недостатньої кількості військовослужбовців у Збройних Силах. Виступ командувача Об’єднаних сил ЗСУ Юрія Содоля у парламенті підкреслив турботу щодо цієї проблеми та її критичного впливу на безпеку країни. Недолік особового складу в оперативно-стратегічному угрупованні "Хортиця" серйозно обмежує можливості оборони, що стає особливо небезпечним у зв'язку з появою нових загроз, таких як дрони-камікадзе. Заклик командувача до прийняття законопроєкту про мобілізацію є важливим кроком у забезпеченні необхідної кількості військовослужбовців для ефективної оборони країни.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Після того, як у 2022 році комбригом став полковник Олег Побережнюк, у бригаді керівні посади стали обіймати наближені до Побережнюка люди. Зокрема, його кум Валерій Пастух став заступником командира, а похресника Владислава Пастуха було призначено командиром одного зі взводів.

Як з’ясувалося пізніше, Владислав вимагав у бійців гроші та фізично знущався над ними. В одному з випадків він прив’язав бійця до дерев’яного хреста.

Пастух молодший погрожував тим, що його батя – начальник штабу, а хресний – комбриг, які можуть перевести військових у піхоту, де їх одразу кинуть «на м’ясо». За рахунок цих погроз йому вдавалося вимагати в хлопців гроші.

Також комбриг Побережнюк відправляв бійців на Хмельниччину, щоб ті будували йому будинок.

Чекаємо на реакцію правоохоронців.