У столиці розслідують кілька масштабних корупційних схем, до організації яких причетні колишні й чинні високопосадовці, представники контролюючих органів та забудовники. За наявною інформацією, у Києві діяла організована злочинна група, до якої входили: колишній депутат Київради А. Я. Карпенко; міський голова Віталій Кличко; посадові особи Деснянської РДА; керівництво Головного управління Держгеокадастру у Києві, Департаменту земельних ресурсів […]Експерти з юридичних питань звертають увагу на те, що законодавство передбачає різні форми відповідальності за ухилення від військової служби чи інші пов’язані порушення. Серед можливих наслідків — не лише адміністративні штрафи, але й більш серйозні санкції, які можуть вплинути на майновий стан порушника.
Про це заявив голова адвокатського об’єднання «Кравець і партнери» Ростислав Кравець.
За законодавством, якщо несплачені штрафи перевищують 160 тисяч гривень, виконавча служба може стягнути нерухомість боржника – зокрема й ту, яка оформлена на дружину. Але тільки в разі, якщо це житло (так само як і інше майно) було придбано після вступу в шлюб.
За законодавством, якщо несплачені штрафи перевищують 160 тисяч гривень, виконавча служба може стягнути нерухомість боржника – зокрема й ту, яка оформлена на дружину. Але тільки в разі, якщо це житло (так само як і інше майно) було придбано після вступу в шлюб.
«За законом, майно, нажите в шлюбі, належить у рівних частинах обом з подружжя. Тобто, виконавча служба може претендувати на 50% вартості квартири боржника, навіть якщо та буде оформлена на дружину. Якщо сума штрафів менша, хоч від 1 гривні, за таким самим принципом можуть накласти стягнення на будь-яке інше майно подружньої пари, наприклад, автомобіль», – заявив Кравець.
Щоправда, на практиці процедура такої конфіскації досить складна, каже юрист.
За його словами, виконавчій службі доведеться додатково звертатися до суду, потім продавати майно і компенсувати дружині боржника її частину вартості майна.
«Дружина боржника, зі свого боку, може оскаржити вартість, за якою продадуть майно, – скажімо, на тій підставі, що вона занижена», – додав Кравець.
Крім того, є лазівка, яка дасть змогу уникнути арешту спільно нажитого майна.
Кравець каже, що, щоб уникнути стягнення на житло за штрафи, чоловік може подарувати квартиру дружині, оформивши дарчу. Або, скажімо, взагалі продати нерухомість дружині.
Про такий варіант говорить і київська ріелторка та юристка Ірина Луханіна. «Можна оформити договір купівлі-продажу з дружиною, або, наприклад, з мамою. Щоправда, при цьому потрібно буде заплатити податки – 1% з першого, 7,5% – з другого, 19,5% – з третього продажу оформленої на вас нерухомості в поточному році», – пояснила вона.
Зазначимо, що ще напередодні набрання чинності новим законом про мобілізацію чимало чоловіків кинулися «дарувати» дружинам і мамам квартири та машини, а до нотаріусів і в сервісні центри МВС вишикувалися величезні черги.
Утім, дарування або продаж майна дружині чи близьким родичам теж не гарантують на 100%, що ту ж квартиру не конфіскують. Однак для цього держорганам потрібно буде звертатися окремо до суду для скасування дарчої.
«Договори дарування – одні з тих, що найлегше оскаржуються в судах. Суд може вирішити, що мало місце умисне переоформлення майна, і «скасувати» дарчу», – каже Луханіна.
Кравець також підтвердив, що дарчу можна оскаржити в судовому порядку, як і договір купівлі-продажу. «Останній буде анулювати складніше, але це теж можливо. Дружині доведеться довести, що вона витратила на «купівлю» нерухомості саме особисті кошти, а не заощадження, нажиті в шлюбі, а це не завжди легко», – каже Кравець.
При цьому, не факт, що, з урахуванням великого потоку, позови до суду про скасування дарчих і договорів купівлі-продажу будуть масовими.
Нагадаємо, за порушення військового обліку в Україні діють підвищені штрафи – від 17 000 до 25 500 гривень. Кількість таких штрафів не обмежена – в теорії, їх можуть виписувати за кожну неявку за повісткою (які тепер надсилають поштою) або за неоновлення даних.
Водночас є обмеження за термінами – штраф можуть виписати тільки протягом року після вчинення правопорушення.
