Замість охорони громадського порядку дрібний рекет. Чи ліквідують Муніципальну варту Запоріжжя

Кількість висотних будинків у світі та в Україні стрімко зростає, а разом із цим підвищуються й ризики у разі виникнення пожежі. Трагедії, подібні до нещодавньої катастрофи в Гонконзі, змусили мільйони мешканців висоток замислитися над головним питанням: як діяти, якщо вогонь спалахне у власному під’їзді або квартирі. Рятувальники наголошують, що чим вище розташоване житло, тим складнішою стає евакуація, однак правильні та своєчасні дії істотно підвищують шанси на порятунок.

Насамперед у разі виявлення вогню або густого диму потрібно негайно повідомити екстрені служби, чітко назвавши адресу, поверх і можливу кількість людей у приміщенні. Одночасно важливо зберігати спокій, адже паніка призводить до хаотичних рішень, тисняви на сходах і втрати дорогоцінного часу. Саме перші хвилини після загоряння часто є вирішальними.

Основним шляхом порятунку у висотних будівлях залишаються сходи. Вузькі прольоти та велика кількість людей уповільнюють рух, тому важливо зберігати темп і порядок. Фахівці радять рухатися «змійкою», тримаючись один за одним, і рахувати кроки вголос, щоб підтримувати рівний темп. Не забувайте пропускати пожежників, які можуть рухатися назустріч.

Підготовка до надзвичайних ситуацій є ключовою. Знайомство з плануванням будівлі, розташуванням виходів і періодичне користування сходами допомагають швидше орієнтуватися під час реальної пожежі. Регулярні тренування також підвищують шанси на швидке реагування та виживання.

Крім того, безпечність самої будівлі має вирішальне значення. Вогнетривкі двері, поділ приміщень, структурна цілісність — усе повинно реально працювати, щоб мешканці могли евакуюватися безпечно. На жаль, у багатьох сучасних висотках стандарти пожежної безпеки часто не відповідають реальним умовам.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Зі статті 77 КК України прибрали частину 2, яка дозволяла конфіскацію майна за корупційні злочини навіть у разі звільнення від покарання за умовами угоди зі слідством. Тобто тепер корупціонери можуть уникнути не лише тюрми, а й втрати незаконно нажитих активів.

Законопроєкт, підписаний Президентом, передбачає внесення змін не лише до КК, але й до інших законодавчих актів, включаючи позбавлення державних нагород за пропаганду держави-агресора чи інші антиукраїнські дії. Однак саме цей пункт, що стосується конфіскації, став найсуперечливішим.

Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін заявив, що ухвалені зміни — це “зрада” та захист інтересів корупціонерів. Він висловив сумнів у тому, що Президент є справжнім автором законопроєкту, та зауважив, що його колишня партнерка, депутатка Анастасія Радіна, лобіювала ці зміни.

Анастасія Радіна, колишня керівниця адвокаційних програм Центру протидії корупції, була серед тих, хто голосував за цей законопроєкт. Її минуле як активної антикорупціонерки викликає іронію в контексті теперішнього голосування. Радіна, яка раніше працювала над створенням Вищого антикорупційного суду, тепер стала фігуранткою звинувачень у сприянні корупціонерам.

Експерти вбачають у цих змінах спробу захистити незаконно нажите майно корупціонерів від вилучення на користь держави. Це може підірвати довіру до України з боку міжнародних партнерів, які підтримували боротьбу з корупцією та вимагали жорсткіших заходів проти злочинців.

Шабунін навіть назвав це “киданням європейців”, адже такі зміни суперечать задекларованій боротьбі з корупцією, яку підтримували донори та західні партнери України.

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери стала дійсною бурею громадської активності, збираючи 25 тисяч голосів за три коротки дні. Це демонструє не лише важливість проблеми, але й загальний настрій нації щодо необхідних змін.

Варто відзначити, що ініціатор петиції пропонує конкретні заходи — надання пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та в правоохоронні органи демобілізованим із Збройних Сил України після початку повномасштабної війни. Ця ініціатива відображає не лише потребу в змінах, а й відданість підтримці тих, хто служив у захисті країни.

Цікавою є порівняльна аналогія з іншою петицією нардепа Дубінського, яка стосувалася мобілізації депутатів і чиновників. Її збір голосів вимагав 87 днів, навіть із підтримкою великих телеграм-каналів. Порівнюючи ці два випадки, можна відчути зміну в усвідомленні громадянами важливості питань, що стосуються бюджетної сфери та державного управління.

Зазначено також, що петиція про мобілізацію правоохоронців та держслужбовців вже на розгляді президента протягом 4,5 місяців. Це вказує на необхідність швидкого та ефективного реагування на такі важливі громадські ініціативи.

Нарешті, цей приклад показує, як зростає активність громадян, які залучаються до формування державної політики через засоби інтернет-комунікації. Навіть із необхідністю авторизації, подібні петиції здатні набирати голоси за лічені дні, свідчачи про зростаючу свідомість і активність громадянського суспільства.

У висновках можна зазначити наступне:

• Громадянська активність в Україні набуває все більшого значення, як свідчить успішна збір підписів петиції про мобілізацію працівників бюджетної сфери за короткий час.

• Ініціатива щодо пріоритетного прийому на роботу демобілізованих зі Збройних Сил України відображає важливість підтримки тих, хто брав участь у захисті країни.

• Порівняння з іншою петицією показує різницю в усвідомленні громадянами проблем та їх готовності до швидкого реагування на них.

• Зацікавленість президента в розгляді петиції свідчить про важливість врахування громадської думки в процесі формування державної політики.

• Швидкий набір голосів навіть за умови авторизації свідчить про активність громадянського суспільства та їх бажання брати участь у вирішенні важливих питань країни.

На днях стало відомо з джерел в парламенті, що Офіс Президента наказав розглянути всі пропозиції до законопроєкту, що стосується мобілізації, до кінця поточного тижня. Генеральний штаб терміново вимагає прийняти закон із жорсткими нормами, аби збільшити резерви до завершення весни. Комітет з національної безпеки продовжує активно розглядати правки до законопроєкту. Згідно з повідомленням, сьогодні вже розглянуто 875 пропозицій. Цю інформацію оприлюднив народний депутат Олексій Гончаренко на своїй сторінці у соціальній мережі. За його словами, робота щодо розгляду правок триває, і хоча це займає час, комітет зосереджений на виконанні завдання. "Сьогодні ми вже розглянули 875 правок. Завтра маємо намір розглянути близько половини від загальної кількості, яка перевищує 4000. Чи зможемо ми це здійснити — це питання, але я буду тримати вас в курсі подій", — зауважив Гончаренко. Варто нагадати, що розгляд пропозицій до законопроєкту про мобілізацію сповільнюють самі депутати. На засідання Комітету з національної безпеки приходить лише частина обраних представників, і правки розглядаються тільки в присутності їхніх авторів.

У висновках слід зазначити, що законопроєкт щодо мобілізації має велике значення для національної безпеки України, оскільки його прийняття сприятиме поповненню резервів армії та зміцненню обороноздатності країни. Важливою є активна робота Комітету з національної безпеки, яка полягає у ретельному розгляді пропозицій та правок до законопроєкту. Незважаючи на те, що цей процес вимагає часу, депутати зосереджені на виконанні завдання та швидкому прийнятті закону. Важливо також відзначити необхідність більш активної участі всіх депутатів у розгляді цього питання, щоб забезпечити ефективність роботи Комітету та швидке ухвалення законодавчого акту.

Володимирський міський суд виніс обвинувальний вирок Марку Гученку, визнавши його винним у торгівлі людьми та організації трудової експлуатації громадян України на території Республіки Білорусь. У ході розгляду справи суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого мали системний характер і були спрямовані на отримання незаконної вигоди шляхом обману та примусу.

Як встановлено матеріалами справи, Гученко здійснював вербування жителів Волинської області, пропонуючи їм нібито вигідну та легальну роботу за кордоном. Основним аргументом для майбутніх працівників була обіцянка високої заробітної плати та належних умов праці. Після досягнення усних домовленостей людей організовано перевозили до Мінської області, де вони мали працювати на сільськогосподарському підприємстві «Зембінський».

Обвинувачений систематично застосовував фізичне насильство та погрози. Один із потерпілих зазнав побиття руками, ногами та битою, що підтверджується судово-медичною експертизою. Всього в період з квітня по жовтень 2014 року постраждало 11 українців.

Суддя Андрій Каліщук визнав Гученка винним за ч. 2 ст. 149 КК України (торгівля людьми). Йому призначили п’ять років позбавлення волі, але звільнили від реального відбування покарання з іспитовим терміном на два роки. Крім того, суд зобов’язав виплатити кожному потерпілому по 40 тис. грн моральної шкоди, загальна сума компенсацій перевищує 400 тис. грн. Вирок ще можна оскаржити.