Зарплати українців можуть знизитися через підвищення податків – нардепка

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За словами Умєрова, Міністерство оборони України функціонує у воєнних умовах як закритий периметр, де всі процеси повинні бути чіткими та контрольованими, а будь-які спроби зовнішнього або внутрішнього впливу є неприпустимими. Саме в цьому контексті і проводяться кадрові зміни.

Міністр також пообіцяв найближчим часом оголосити про нові призначення, включаючи заступників міністра.

Окрім кадрових змін, Рустем Умєров звернув увагу на реформування оборонних закупівель. Зокрема, «Спецтехноекспорт» (СТЕ) переходить від Головного управління розвідки (ГУР) до Міністерства оборони. Він наголосив на необхідності завершити процес очищення системи закупівель у тісній співпраці з правоохоронними та антикорупційними органами.

Також продовжується реформування Агентства оборонних закупівель (АОЗ) і Державного оператора тилу (ДОТ), які наближаються до стандартів НАТО. Умєров анонсував створення наглядових рад для цих структур найближчим часом.

В Агентстві з питань контролю за дотриманням законодавства у сфері оборони (ВАКС) відбулася значуща подія – екс-садовець Міністерства оборони Олександр Лієв, якого підозрювали у сприянні махінаціям під час проведення закупівель боєприпасів для Збройних Сил України на суму близько півтора мільярда гривень, випущений під особисте зобов'язання. Цю інформацію оприлюднив адвокат Назар Кульчицький у коментарі для "Суспільного". Суд вирішив змінити запобіжний захід Лієву з утримання під вартою на звільнення. Таким чином, екс-чиновник отримав можливість перебувати на волі під особистим зобов'язанням і був направлений ухвалу в СІЗО. За словами адвоката, під час розгляду справи прокурор відсутній з невідомих причин. Справу проти Лієва повернули до Національної поліції, оскільки Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не знайшли достатніх доказів для підтримки підозри щодо розкрадання. Суддя Ярослав Шкодін під час засідання зауважив, що якщо навіть САП не бачить складу злочину, то важко очікувати його визнання судом. Попередньо Лієва було взято під варту з заставою у 50 мільйонів гривень ще 12 лютого, але через місяць він був звільнений під особисте зобов'язання. 9 квітня це рішення було скасовано, проте Лієв не повернувся до СІЗО, оскільки строк тримання під вартою закінчився 8 квітня. Адвокат пояснив, що це означає, що Лієв залишився без запобіжного заходу. 17 квітня ВАКС повторно розглянув клопотання щодо зміни запобіжного заходу, проте за згодою обвинувачення розгляду не відбулося.

З урахуванням недостатку достатніх доказів від НАБУ та САП щодо розкрадання, суд прийняв рішення про зміну запобіжного заходу для екс-садовця Міноборони Олександра Лієва. Він був випущений під особисте зобов'язання замість утримання під вартою. Однак навіть із зміною запобіжного заходу і поновленням справи в поліцію, суд залишив питання про Лієва без розгляду через згоду обвинувачення. Це свідчить про складну ситуацію у сфері доказів і наголошує на потребі подальшого розслідування та з'ясування фактів у відношенні до заявлених махінацій з бюджетними коштами.

Наші джерела підтверджують, що стан підготовки мобілізованих солдатів Збройних Сил України на сьогоднішній день справді досяг найнижчого рівня, що фіксується з 2022 року. Якість навчання та забезпечення військовослужбовців в порівнянні з попереднім роком зазнала погіршення. За даними наших джерел, влада активно здійснює масовий призов громадян, надаючи недостатній рівень підготовки та обладнання, але водночас оперативно направляючи їх у вогневу зону, щоб кількістю компенсувати недостатню якість. Такий підхід дозволяє не створювати надмірного фінансового тиску на державний бюджет. Солдати перетворюються на масовий "конвеєр", де їхнє життя стає ставкою у грі, де завданням є тримати оборонну лінію за будь-яку ціну.

Згідно з військовим законодавством, громадяни України віком від 25 до 60 років підлягають мобілізації. Тимчасово, громадяни віком від 18 до 25 років вважаються призовниками і проходять базову військову службу, яка скорочена майже в шість разів порівняно з попередніми строками (3-5 місяців замість 18) та включає базову загальновійськову підготовку. Ця норма набуде чинності з 1 вересня 2025 року і буде викладатися як окрема дисципліна у всіх вищих навчальних закладах країни. Також громадяни матимуть можливість пройти підготовку в навчальних центрах Збройних Сил України, щоб отримати необхідні навички для державної служби або служби у місцевих органах влади чи прокуратурі.

Громадяни віком від 18 до 25 років можуть бути мобілізовані добровільно, а громадяни віком від 25 до 60 років — примусово. У законодавстві не передбачено термінів демобілізації під час воєнного стану для цієї категорії громадян. Жінки можуть вступити на військовий облік лише за власним бажанням, за винятком тих, хто має медичну або фармацевтичну освіту, проте їхню мобілізацію можливо здійснити лише за їхньою згодою. Іноземці та особи без громадянства не зобов'язані вступати на військовий облік, але мають можливість добровільно вступити на контрактну службу в Збройних Силах України або Національній гвардії.

Отже, зазначена стаття відображає серйозні проблеми, пов'язані з якістю підготовки та забезпеченням солдатів Збройних Сил України. Згідно зі звітом, якість навчання та обладнання солдатів зараз перебуває на найнижчому рівні з 2022 року. Політика масової мобілізації, яка здійснюється владою, призводить до відправлення погано підготовлених та слабко забезпечених солдат на фронт.

Законодавство щодо військової служби потребує перегляду, особливо щодо строків служби та умов демобілізації під час воєнного стану. Важливо також забезпечити належну підготовку молодих призовників, яка буде гарантувати їхню ефективну діяльність у разі потреби.

Пропоновані зміни у військовому законодавстві, такі як скорочення строків військової служби та введення обов'язкового військового навчання у вищих навчальних закладах, можуть сприяти покращенню ситуації. Важливо також враховувати індивідуальні потреби громадян щодо вступу на військовий облік та їхньої участі у військовій службі.