Зеленський: Мої діти залишаються в Києві під час війни

У Дніпровському районі Києва стався інцидент із проявом вандалізму: невідомий чоловік пошкодив припаркований автомобіль, вилізши на його дах та розбивши лобове скло. Про подію повідомила столична поліція після звернення місцевої мешканки, яка стала свідком інциденту. За її словами, зловмисник не лише стрибав по автомобілю, а й завдав серйозних пошкоджень: відірвав дзеркало, спустив шини та залишив помітні сліди на кузові.

Подія сталася у дворі житлового будинку на вулиці Ентузіастів, де автомобілі мешканців зазвичай паркуються у безпечному подвір’ї. Поліція оперативно виїхала на місце, опитала свідків та зафіксувала пошкодження, розпочавши досудове розслідування за статтею Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за умисне пошкодження майна. За попередньою інформацією, мотиви правопорушника наразі встановлюються, а також перевіряються можливі відеозаписи з камер спостереження поблизу місця події.

На місце оперативно прибула слідчо-оперативна група Дніпровського управління поліції. Як розповів заступник начальника відділу поліції Вадим Болото, протягом години патрулі розшукали та затримали правопорушника відповідно до ст. 298-2 КПК України.

Затриманим виявився 21-річний киянин. За інформацією поліції, чоловік перебував у стані алкогольного сп’яніння і пояснив, що «не контролював себе через надмірне вживання алкоголю».

Дізнавачі вже оголосили молодику підозру за ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України — грубе порушення громадського порядку. За такі дії йому загрожує обмеження волі на строк до п’яти років.

У Боярці (Київська область) розпочинають амбітну реконструкцію дитячого та спортивного майданчика на суму понад 45 мільйонів гривень. Підрядником виступила компанія «Ростдорстрой», що має зв’язки з депутатом Одеської міськради Юрієм Шумахером. Відразу ж після оголошення про підписання контракту на суму 45,29 млн грн, увагу журналістів привернуло завищення цін у кошторисі, що може призвести до значної переплати — на понад мільйон гривень. Це порушення викликало тривогу серед громадських організацій, оскільки сумніви в обґрунтованості витрат можуть мати серйозні наслідки для місцевого бюджету.

Договір був укладений 17 вересня 2025 року між Боярською міською радою та компанією «Ростдорстрой». У відповідності до плану, роботи з реконструкції мають завершитися до кінця 2026 року. Проте навіть на початкових етапах будівництва виникли питання щодо завищених витрат на окремі позиції кошторису, що стосуються матеріалів, робочої сили та техніки. За оцінками журналістів «Наших грошей», деякі з цих витрат можуть бути необґрунтованими і навіть надмірними для таких робіт, що може призвести до значних додаткових витрат для міської громади.

Втім, аналіз кошторису показав значні завищення цін. Тротуарна плитка у документах коштує 1300 грн за квадратний метр, тоді як середня ринкова ціна — близько 800 грн. Подібна ситуація з щебенем: 1169 грн за кубометр проти ринкових 250–686 грн. Поліуретановий клей Tetrapur 144 у кошторисі закладено по 416 грн за кілограм, хоча вартість на ринку — 230–256 грн. Тільки за цими позиціями переплата може сягнути понад 1 мільйона гривень.

Найдорожчими пунктами є бетонний скейт-парк — 9,11 млн грн, мультифункціональний майданчик — 2,63 млн, памп-трек — 1,28 млн, ігровий комплекс — 1,09 млн грн. Через відсутність детальних характеристик експерти не можуть порівняти їхні ціни з ринковими.

Тендер пройшов без конкуренції: участь узяв лише «Ростдорстрой». Умови конкурсу — зокрема обов’язковий огляд об’єкта та наявність ISO-сертифікатів за п’ятьма стандартами — фактично відсікли інших учасників. Подібна практика вже не раз ставала предметом скарг до Антимонопольного комітету.

Компанія «Ростдорстрой» належить Євгенію Коновалову та Юрію Шумахеру через австрійську структуру «Юттема АУ ГмбХ». Шумахер — депутат Одеської міськради від партії «Довіряй ділам» мера Геннадія Труханова. З 2016 року ця фірма отримала державних підрядів на понад 85 мільярдів гривень.

11 березня компанія "Укрнафтобуріння" планує призначити нового голову правління. Однак, існує велика ймовірність, що на цю посаду буде призначено нинішнього виконуючого обов'язки голови правління Олега Мальчика. Це призведе до укладення з ним нового 5-річного контракту з високими зарплатами, бонусами та "золотим парашутом" у разі звільнення. За словами політичного експерта Михайла Шнайдера, Мальчик, керуючи компанією, відзначився звільненням юристів УНБ та постійними відрядженнями до Праги, що призвело до втрати компанією можливості видобутку газу на чотири місяці. Бездіяльність та невідповідальність у керівництві також проявляється у надмірних відрядженнях Мальчика до Варшави за мільйонні витрати компанії, а також у проведенні сумнівних закупівель у партнера Корецького, що ставить під сумнів об'єктивність його призначення на посаду голови правління. Ці обставини можуть мати негативні наслідки для компанії та взагалі викликати інтерес до цієї ситуації з боку державних органів.

У висновку можна зазначити, що ситуація з призначенням нового голови правління компанії "Укрнафтобуріння" є надзвичайно важливою, оскільки вона може вплинути на подальший розвиток та фінансовий стан компанії, а також на загальну економічну ситуацію в державі. Підсумково, бездіяльність та недбалість у керівництві, проявлена в діях нинішнього виконуючого обов'язки голови правління Олега Мальчика, може призвести до серйозних втрат для компанії та державного бюджету, що потребує уваги та втручання від відповідних державних органів.

У Чернігівській області правоохоронні органи задокументували діяльність корупційної схеми, пов’язаної з систематичним отриманням неправомірної вигоди посадовими особами податкової служби. У межах досудового розслідування про підозру офіційно повідомлено двом керівникам структурних підрозділів, які, за версією слідства, були ключовими фігурантами незаконних оборудок.

За попередніми даними, посадовці налагодили механізм отримання хабарів від підприємців за «лояльне» ставлення під час перевірок, невиявлення порушень податкового законодавства або штучне заниження сум фінансових санкцій. Йдеться не про поодинокі випадки, а про відпрацьовану систему, яка функціонувала протягом тривалого часу та приносила стабільний незаконний дохід.

За даними слідства, податківці вимагали гроші від підприємців за «лояльність» під час перевірок. Йшлося про порушення у торгівлі підакцизними товарами, роботу без ліцензій та проблеми з реєстраторами розрахункових операцій.

Підприємці змушені були платити щомісячні та щорічні «відкати», сума яких залежала від можливих штрафів. Схема діяла на постійній основі і мала ознаки системності.

Правоохоронці продовжують слідчі дії та перевіряють можливу причетність інших співробітників податкової до незаконних оборудок.

У цей день, 18 травня, виповнюється 80 років з трагічної події – початку депортації кримських татар радянським режимом із Криму. Це день, який в Україні вшановується як День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У 1944 році радянська влада з Криму виселила насильно понад 200 тисяч кримських татар, направивши їх до районів Середньої Азії та Уралу. Ці люди, позбавлені рідної землі, страждали від насильства, голоду, холоду та хвороб, і близько половини з них загинули по дорозі або в місцях примусового переселення.

В Україні 18 травня вшановують пам’ять тих, хто постраждав унаслідок цієї трагедії. Проте через військове вторгнення Росії та окупацію Криму, проведення масових заходів цього року ускладнене. Кабінет Міністрів України затвердив постанову про створення оргкомітету для підготовки та проведення заходів до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, а Верховна Рада закликала міжнародне співтовариство визнати депортацію кримських татар геноцидом.

У відповідь на цю трагедію, українське суспільство влаштовує різноманітні заходи пам’яті. Наприклад, відбуваються художні виставки, публічні діалоги, а також пошук місця для встановлення пам’ятника жертвам депортації кримськотатарського народу.

У Криму, що анексовано Росією, акції пам’яті фактично заборонені. Журналісти та правозахисники отримали попередження від російських владних структур щодо “неприпустимості порушення закону” під час будь-яких масових заходів.

У висновку можна зазначити, що вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу має велике значення як для України, так і для світового співтовариства. Стежити за тим, щоб історична правда не забувалася, і підтримувати пам’ять про трагічні події в історії націй – це не лише моральний обов’язок, але й запорука запобігання подібним трагедіям у майбутньому. Варто продовжувати зусилля для визнання депортації кримських татар геноцидом міжнародним співтовариством та підтримувати заходи пам’яті як у самій Україні, так і у світі. Крім того, важливо звертати увагу на порушення прав людини в анексованому Криму та підтримувати громадянське суспільство та правозахисні організації, які докладають зусиль для виявлення правди та встановлення справедливості.