Зеленський може вітати перемогу Трампа на тлі розчарування у Байдені — The Economist

У вівторок, 3 лютого, на території України прогнозується суттєве зниження температури повітря, яке стане найхолоднішим етапом поточної хвилі зимових морозів. За прогнозами синоптиків, у низці областей нічні показники можуть сягати –28 градусів, що створить складні умови для повсякденного життя та роботи інфраструктури.

Причиною різкого похолодання стане надходження арктичних повітряних мас, які охоплять практично всю країну. Більшість регіонів перебуватимуть у зоні стійкого мінусу: уночі та вранці температура коливатиметься в межах –22…–28 градусів. Такі значення є нетипово низькими навіть для середини зими та вимагають підвищеної обережності.

У денні години мороз дещо послабшає, але залишатиметься відчутним: у південних областях температура коливатиметься від –4 до –11 градусів, а на Закарпатті місцями може піднятися до 0 градусів.

Над Україною утримується потужний антициклон, що сприяє надходженню холодного арктичного повітря. Опадів у вівторок не передбачається. Вночі небо буде переважно ясним, удень очікується сонячна погода, проте дуже холодна.

Для Києва ніч на 3 лютого стала однією з найморозніших: вночі –22…–25 градусів, удень –12…–15 градусів. Опадів не прогнозують, проте на дорогах і тротуарах залишатиметься ожеледиця, особливо на неочищених ділянках.

За прогнозом, 3 та 4 лютого температура залишатиметься дуже низькою. Поступове потепління розпочнеться з 5 лютого, разом із яким можливі опади та посилення вітру, що знизить загальний комфорт погоди.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Причина введення таких обмежень криється в короткостроковому зниженні потужності маневрової генерації та зменшенні обсягів імпорту електроенергії, зазначають у «Укренерго». Це тимчасовий захід, який допоможе стабілізувати енергосистему України.

Обмеження не мають бути тривалими: вони діятимуть лише протягом дня, а вже ввечері енергопостачання буде повністю відновлено. Це дасть можливість промисловим споживачам планувати свою роботу з урахуванням нових графіків і уникати втрат продуктивності в піковий вечірній час.

В «Укренерго» також закликали бізнес і промисловість розумно використовувати електроенергію, особливо в періоди знижених потужностей, для підтримки стабільності енергосистеми країни.

Такі заходи дозволяють уникнути більш серйозних перебоїв, зменшити ризики для системи і підтримати її стабільну роботу. Енергетичні обмеження для бізнесу і промисловості стали частиною загальних зусиль для забезпечення стабільності енергетичної системи України, що особливо важливо в умовах зимового періоду та підвищеного навантаження на мережу.

Україна стоїть перед значними викликами у сфері відбудови та відновлення після складного періоду. Перед країною постає завдання масштабної реконструкції інфраструктури та перезапуску економіки, що вимагатиме колосальних зусиль та ресурсів.

Освоєння коштів на відновлення України, виділених міжнародними організаціями: World Economic Forum, International Monetary Fund (IMF), World Bank, Organization for Economic Cooperation & Development (OECD), супроводжується численними запевненнями в антикорупційному куруванні міжнародних організацій освоєння Україною коштів допомоги. Однак управління освоєнням колосальних грошових вливань на ділі здійснюється кадровим складом, корупційний досвід і зв’язки яких давно були відомі в публічному полі.

Післявоєнне відновлення України є предметом інтересу великих інвестиційних гравців. Зокрема, Rothschild & Co підписав Ukraine Business Compact для підтримки інвестицій та бізнесу. У лютому 2024 року Світовим банком, Урядом України, Європейським союзом та Організацією Об’єднаних Націй, було підготовлено звіт щодо третьої швидкої оцінки шкоди та потреб в Україні за період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2023 року – RDNA3.

Загальна сума, яку міжнародні організації мають надати для покриття збитків, була рекомендована в розмірі майже 486 мільярдів доларів США на період до 2033 року. Ця сума включає критичні кроки для короткострокового відновлення та середньострокового відновлення, спрямованого на створення сучасної, низьковуглецевої та стійкої до зміни клімату інфраструктури. Робота над звітом передбачала оцінку пошкоджень, рекомендації щодо відновлення та розвитку України, в якій брали участь такі організації та структури:

▪️Минкоммунитарій території та інфраструктурний розвиток України (МКТІД); ▪️Стивер офіс МКТІД; ▪️Реформаторський управлінський офіс Кабінету міністрів України (РУО); ▪️Київська школа економіки (КШЕ); ▪️Українські профільні міністерства; ▪️Агентство Відновлення України; ▪️Межвідомчі регіональні адміністрації (МВРА або РДА); ▪️Территориальні громади; ▪️Європейска Спільнота; ▪️ООН; ▪️Всесвітній Банк; ▪️Європейський парламент; ▪️Управлення європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету міністрів України; ▪️Платформа багатостороннього координаційного центру для України; ▪️Робоча група з реалізації Проекту відновлення та розвитку України.

При визначенні розмірів допомоги для покриття збитків значно покладалися на оцінки українських представників команди. Українські міністерства визначили пріоритети на суму 15 мільярдів доларів США на 2024 рік, з акцентом на промисловість, житлово-комунальний сектор, енергетику, соціальну інфраструктуру та послуги, а також транспорт.

▪️Промисловість та послуги: майже 3,6 мільярда доларів США ▪️Житлово-комунальний сектор: 3,1 мільярда доларів США ▪️Енергетика: 2,7 мільярда доларів США ▪️Социальна інфраструктура та послуги: 2,4 мільярда доларів США ▪️Транспорт: 2,3 мільярда доларів США ▪️Пересечение секторів: 1,2 мільярда доларів США.

Пріоритети та розміри допомоги для компенсації збитків було визначено під час узгодження загальної рекомендованої суми допомоги на основі думок та оцінок представників міністерств та інших українських організацій, які брали участь у формуванні звіту. Їхня безпосередня участь передбачається в розподілі та освоєнні наданих міжнародними організаціями коштів.

Інформація про деяких ключових українських учасників, зазначених як члени команди, що працювала над звітом про оцінку збитків від російської агресії RDNA3, особливо деякі біографічні дані, вказують на довгострокові корупційні зв’язки та відомості про ці факти, які стали відомі міжнародним представникам.

Під час судового засідання, що стосувалося обрання запобіжного заходу для забудовниці Владислави Молчанової та її бізнес-партнерки, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури навів низку фактів, які свідчать про потенційний ризик впливу підозрюваних на медійний простір і, відповідно, на перебіг кримінального провадження. Прокурор заявив, що у матеріалах слідства є приватні листування, в яких Молчанова нібито обговорювала публікації на одному з відомих новинних ресурсів — сайті «Апостроф.Медіа». За його словами, Молчанова також дала згоду на вихід цих публікацій, що вказує на спроби формувати медійну картину подій на свій розсуд.

Одним із ключових моментів, на які звернув увагу прокурор, став інший діалог, у якому фігурував документ, що, ймовірно, стосувався змін у розслідуванні. За попередніми даними, цей документ міг бути використаний для маніпуляцій, зокрема для впливу на хід слідства чи на публічну думку. Прокурор наголосив, що такі дії підозрюваних можуть значно ускладнити об'єктивне розслідування та призвести до спроби втручання у правосуддя через контроль над інформацією.

САП вважає, що така можливість створює додаткові загрози для об’єктивності розслідування, оскільки медійний вплив може використовуватися для формування суспільного ставлення до справи або тиску на учасників процесу.

Додатковим інформаційним аспектом стали дані аналітичної системи YouControl. Згідно з ними, ТОВ “Апостроф Медіа” має зв’язок із фінансово-промисловою групою “Група родини Владислави Молчанової”. Зокрема, з початку травня 2024 року одним із кінцевих бенефіціарів видання став син бізнесвумен — Іван Молчанов, який отримав 23% статутного капіталу компанії.

Прокурор наголосив, що наведені обставини не є звинуваченням щодо редакційної політики медіа, але вони важливі для оцінки ризиків під час обрання запобіжного заходу. Суд має вирішити, чи можуть ці фактори вплинути на хід розслідування та на можливість стороннього впливу з боку фігурантів справи.