Зеленський не зможе перемогти в наступних виборах – The Economist

Протистояння між мобілізаційними структурами та частиною цивільного населення в Україні дедалі помітніше виходить за межі кулуарних дискусій і переходить у публічну площину. Останнім каталізатором став резонансний коментар Київського територіального центру комплектування, оприлюднений після серії інцидентів, пов’язаних із нападами на працівників ТЦК. Замість стриманого офіційного тону у заяві пролунала різка, емоційно забарвлена оцінка людей, які уникають призову, що миттєво викликало хвилю обговорень у медіа та соціальних мережах.

У тексті заяви представники мобілізаційної структури використали формулювання, які багато громадян сприйняли як принизливі та узагальнювальні. Осіб, що переховуються від мобілізації, охарактеризували образами на кшталт «сірої маси», наголошуючи на їхній нібито безвідповідальності та відсутності громадянської позиції. Така лексика, замість того щоб знизити напругу, лише посилила відчуття розколу між державними інституціями та частиною суспільства.

На цьому тлі особливо показовими виглядають цифри, оприлюднені уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем. За його словами, кількість звернень громадян щодо дій працівників ТЦК зросла в рази. Якщо у 2022 році було зафіксовано лише 18 скарг, то у 2024 році їх кількість перевищила 3400.

Омбудсмен підтверджує наявність системних порушень, серед яких незаконне фізичне утримання громадян, вилучення особистих речей, обмеження свободи пересування та застосування сили. Окремою проблемою він називає формальний підхід військово-лікарських комісій, коли особу визнають придатною до служби лише на підставі документів, тоді як військові частини згодом відмовляються приймати таких мобілізованих через реальний стан здоров’я.

Правозахисники зазначають, що ситуацію ускладнює відсутність ефективного діалогу між сторонами. Представники ТЦК апелюють до обов’язку захисту держави в умовах війни, тоді як громадяни вказують на масове ігнорування процесуальних прав, зокрема права на правову допомогу та належні медичні огляди.

Дмитро Лубінець наголошує, що відповідальність за порушення закону має бути невідворотною для всіх учасників конфлікту. За його словами, війна триває, і мобілізація є необхідною, однак вона повинна здійснюватися виключно в межах чинного законодавства та з дотриманням прав людини.

Водночас радикальні висловлювання окремих представників ТЦК та ігнорування юридичних процедур лише поглиблюють прірву між армією і суспільством. У підсумку дедалі гостріше постає питання про межу між державною безпекою та свавіллям, яке, за оцінками експертів, може дискредитувати саму ідею захисту держави в очах громадян.

Ключові елементи військового обліку:

«Почало проступати справжнє обличчя всіх цих Берлінських, Корчинських, Портникових та інших Янін Соколових.

Вони відчули наближення агонії системи, в якій вони вже бачили себе в дамках – розпорядниками ваших життів і смертей, тому що вони – «державною» і «патріоти». І вони готові вас усіх потягнути із собою в могилу, аби не виникло світу, в якому ви, ви самі розпоряджаєтеся своїм життям, свободою, майном, майбутнім і сьогоденням, а не борці з Булгаковим», – заявив Арестович.

Він вважає, що таким, як Берлінська, «вигідний стан війни».

«Тільки в цій ситуації ці обсоси щось із себе представляють, і їх хоч хтось слухає. Вони отримують аудиторію і гроші. І вони швидше поховають вас усіх і Україну загалом, ніж добровільно це віддадуть», – сказав Арестович.