Зеленський: Україна не має наміру створювати ядерну загрозу світу

Заступниця міського голови та директорка Департаменту бюджету і фінансів Харківської міської ради Тетяна Таукешева не вчасно повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції про важливу зміну у своєму майновому стані. 16 лютого 2024 року вона придбала квартиру площею 92,5 м² вартістю 3 500 520 гривень, що значно перевищує поріг, встановлений українським законодавством для суттєвих змін у майновому стані. Згідно з законом, будь-яка зміна вартості майна, що перевищує 50 прожиткових мінімумів, має бути задекларована, а це сума у 151 400 гривень. Однак покупка не була своєчасно зазначена в Єдиному державному реєстрі декларацій.

Це викликає питання щодо виконання вимог законодавства, яке регулює декларування доходів і майна посадовців. Оскільки в декларації Тетяни Таукешевої ця покупка відображена в розділах «Об’єкти нерухомості» та «Правочини та видатки», але в Єдиному державному реєстрі декларацій на момент перевірки інформація про таку покупку відсутня. Цей факт може свідчити про потенційне порушення законодавства щодо обов'язку держслужбовців своєчасно і точно подавати відомості про зміни у своєму майновому стані.

Крім того, у декларації фіксується зменшення грошових активів Таукешевої на 80 000 доларів США у порівнянні з попереднім роком, що також викликає питання щодо джерел коштів та відповідності майнових змін поданим деклараціям.

Таукешева належить до осіб, які обіймають відповідальне та особливо відповідальне становище (третя категорія посад в органах місцевого самоврядування), що додатково підкреслює обов’язок дотримуватися вимог Закону «Про запобігання корупції» (зокрема ст. 51³ та ч. 4 ст. 52).

Якщо повідомлення про суттєву зміну майнового стану дійсно не було подано, це може свідчити про порушення антикорупційних вимог щодо декларування для посадовців відповідної категорії. Наразі у відкритих реєстрах повідомлення від пані Таукешевої про цю покупку відсутнє; офіційних коментарів від посадовиці або від НАЗК на момент публікації не надано.

Війна Росії проти України може наблизитися до завершальної фази вже наступного року, однак такий розвиток подій не обов’язково означатиме справедливий або вигідний мир для Києва. Подібну оцінку висловив західний політичний аналітик, який вивчав динаміку міжнародної підтримки України, а також внутрішні процеси в країнах-партнерах. У центрі його уваги — фінансові ресурси, без яких довгострокове ведення війни та післявоєнна стабілізація стають надзвичайно складними.

Ключовою проблемою експерт називає нездатність Європейського Союзу дійти спільного рішення щодо використання близько 210 мільярдів євро заморожених російських активів. Ці кошти перебувають у європейських фінансових інституціях і могли б стати потужним джерелом фінансування для України. На думку оглядача, саме вони здатні були б забезпечити бюджетну стійкість держави, дозволивши планувати оборонні витрати не на місяці, а на роки вперед.

Провал ідеї так званого «репараційного кредиту», який передбачав використання російських активів, здебільшого заморожених у фінансових установах Бельгії, позбавив Україну гарантованого джерела фінансування щонайменше на два роки. Це, на думку аналітика, суттєво послаблює позиції Києва у війні на виснаження.

Європейський Союз усе ж погодився надати Україні фінансову допомогу обсягом близько 90 мільярдів євро під гарантії бюджету ЄС. Ці кошти дозволять уникнути гострої нестачі грошей на початку наступного року, однак програма розрахована лише на два роки і не створює умов для тривалого продовження війни.

Після ухвалення цього рішення чимало європейських лідерів висловлювали обережний оптимізм і не виключали можливість додаткового кредиту в майбутньому, опосередковано пов’язаного з російськими активами. Водночас аналітик застерігає: такі очікування можуть бути передчасними, адже все залежатиме від того, на яких умовах сторони намагатимуться припинити війну.

Отримання нового спільного кредиту може виявитися складним. Деякі країни ЄС уже відмовилися від участі в програмі спільних запозичень, і не виключено, що до них приєднаються й інші. Додатковим фактором невизначеності залишається позиція США, де зміни у політичному керівництві можуть обмежити готовність Вашингтона надавати нові масштабні пакети допомоги.

Хоча окремі європейські політики називають нинішні фінансові домовленості перемогою для України та стабільності ЄС, у Кремлі цю ситуацію можуть сприймати інакше. На думку оглядача, російське керівництво бачить у внутрішніх суперечках Європи підтвердження того, що час працює на Москву.

Якщо Росія просто вичекає, може бути реанімований план припинення війни, напрацьований раніше за участі російських посадовців і представників колишньої американської адміністрації. У такому разі Україна та її європейські партнери ризикують опинитися в ситуації стратегічної розгубленості — сценарій, який у Кремлі вважатимуть ідеальним.

26 лютого 2026 року припадає на четвер і стає 1463-м днем від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Ця дата поєднує в собі болісні спогади, силу громадянської позиції та глибоке усвідомлення вартості свободи. Вона нагадує про події, які змінили хід історії держави, і водночас засвідчує стійкість українського суспільства перед випробуваннями війни.

День кримського спротиву російській окупації

На площі зібралися кримські татари, українці та представники інших національностей, які виступили проти спроб відокремлення Криму. Ця подія стала символом відкритого громадянського спротиву російській агресії на півострові.

Православні віряни цього дня вшановують пам’ять Святий Порфирій Газський. Він народився близько 347 року в Солуні, у молодому віці обрав чернечий шлях і подвизався в Нітрійській пустелі в Єгипті.

Згодом оселився в Єрусалимі, де провадив суворе аскетичне життя. У 392 році був висвячений на пресвітера та став хранителем Чесного Хреста. Приблизно 395 року його обрали єпископом міста Газа. Там він активно проповідував християнство, домігся закриття язичницьких храмів і сприяв утвердженню нової віри. Помер близько 420 року.

26 лютого також відзначають низку тематичних подій.

Всесвітній день фісташок присвячений одному з найдавніших горіхів, який вирощують понад дві з половиною тисячі років.

День цифрового навчання припадає на останній четвер лютого. Його започаткували у 2012 році, щоб привернути увагу до розвитку онлайн-освіти та сучасних освітніх технологій.

День термоса пов’язаний з патентуванням у 1904 році вакуумної колби для збереження температури рідин, що стало основою сучасного термоса.

У народі 26 лютого звертали увагу на погоду. Ясне блакитне небо віщує холодні ночі, гомін птахів зранку — потепління. Якщо часто трапляються зайці чи їжаки, зима ще затримається.

Цього дня не радять садити рослини, особливо вербу, а також уникати зав’язування вузлів, щоб не накликати фінансові труднощі. Водночас вважається доброю традицією молитися за здоров’я та духовне зміцнення.

За новим стилем іменини святкують Антон, Євген, Олександр, Тарас, Теодор, Федір.За старим стилем — Артем, Василь, Володимир, Гавриїл, Іван, Михайло, Микола, Павло, Семен, Степан, Тимофій, Анна, Віра, Зоя, Ірина, Світлана та інші.