Зеленський відправляється до Саудівської Аравії перед міжнародним самітом миру

У Солом’янському районі Києва, поблизу Батиєвої гори, столичні правоохоронці проводять перевірку фактів можливого самоправства щодо використання земельної ділянки на вулиці Людмили Проценко. За даними Національної поліції, орендар землі — ТОВ «Ролан» — міг не дотримуватися вимог щодо інженерного захисту території від зсувів та не забезпечувати належний протизсувний режим.

Слідчих також турбує потенційна житлова забудова на ділянці, яка розташована у зоні підвищеної зсувонебезпечності та знаходиться в центральному історичному ареалі Києва. Таке розміщення накладає низку обмежень і вимагає суворого дотримання будівельних норм та правил безпеки, що наразі перевіряють компетентні органи.

Слідчі вказують, що ТОВ «Ролан» орендує цю землю з 2006 року. Цільове призначення ділянки — під будівництво і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. Водночас у поліції повідомляють: КП «СУППР» ще 3 листопада 2025 року поінформувало правоохоронців, що від орендаря не надходили звернення та проєктна документація щодо інженерних вишукувань, укріплення схилів, підпірних стін чи інших протизсувних робіт. На підприємстві наголошують, що ділянка належить до зсувонебезпечних територій, а отже погодження та комплекс захисних заходів мають бути першочерговими.

Окремим блоком у матеріалах фігурує питання містобудівних обмежень. За даними слідства, наразі відсутні документи, які б надавали право виконувати підготовчі або будівельні роботи та підтверджували введення в експлуатацію будь-яких об’єктів на цій території. У Департаменті містобудування та архітектури КМДА повідомляли правоохоронцям, що компанія не отримувала містобудівні умови та обмеження: заяви, які «Ролан» подавав у 2016 та 2023 роках, повертали на доопрацювання.

Передісторія конфлікту тягнеться роками. Ще у 2004 році Київрада погодила передачу ділянки в оренду під житлове будівництво, а у 2010-му строк оренди збільшили до 15 років. У 2020 році в КМДА та Київраді з’явився проєкт рішення про розірвання договору оренди через те, що забудова так і не розпочалася, а також через борг зі сплати за землю. Однак проєкт так і не був ухвалений, а вже у 2021 році Київрада погодила поновлення оренди ще на 10 років, після чого прокуратура пішла до суду з вимогою скасувати рішення про пролонгацію та розірвати договір. У підсумку правоохоронці програли всі три інстанції, а остаточну крапку поставив Касаційний господарський суд 31 січня 2023 року.

Навесні 2025 року історія отримала новий суспільний резонанс через позицію місцевої громади. Мешканці будинку поруч заявляли, що потенційне будівництво може погіршити стан їхньої «панельки» — вони пов’язували ризики з проблемами, які, за їхніми словами, почалися після зведення по сусідству іншого житлового комплексу: підтоплення підвалів, тріщини та просідання, руйнування асфальту і проблеми з водовідведенням. Активісти також звертали увагу на оголошення про продаж ділянки та поширювані візуалізації проєкту із двома 22-поверхівками та багаторівневим паркінгом. У компанії, своєю чергою, запевняли, що йдеться про нижчу поверховість.

На цьому тлі додаткові питання викликає й фінансова дисципліна орендаря. У серпні 2025 року Господарський суд Києва задовольнив позов Київради до ТОВ «Ролан» щодо стягнення заборгованості з орендної плати за період з липня 2023-го по січень 2025 року. Частину боргу компанія погасила під час процесу, однак суд зобов’язав сплатити залишок.

У поліції наразі акцентують на безпековому аспекті: з огляду на зсувонебезпечність і історичний статус території будь-які плани забудови мають супроводжуватися жорсткими обмеженнями та виконанням протизсувних заходів. Саме для цього, за рішенням суду, правоохоронці отримали дозвіл на огляд ділянки, який має зафіксувати її поточний стан, фактичне використання і виконання вимог інженерного захисту.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Згідно з публікацією екс-голови ДП “Полтаванафтогазгеологія”, Геннадія Сікалова, компанії групи ЕКО ОПТІМА структуровані через ряд кіпрських офшорних компаній, зокрема через ZMS ENERGEE LIMITED, яка контролює інші офшорні структури, такі як IVENA LIMITED, DERAVEST, POLIVEST, та ZMS HOLDING. За словами Сікалова, метою такої структури є не стільки захист активів, скільки податкова оптимізація.

Відомо, що IVENA LIMITED виконувала функцію “фінансового хабу” для бізнесу Козицьких до 2019 року. Платежі від українських компаній через цей офшор дозволяли виводити прибутки з-під оподаткування, а також здійснювати “позики” українським компаніям через кіпрські структури. Це дозволяло зменшити базу для оподаткування в Україні. За період з 2020 по 2022 роки через цей офшор пройшло понад 20 млн євро.

Ще одним важливим аспектом є кредити, які компанії Козицьких отримали від “Укрексімбанку” та “Укргазбанку” на загальну суму не менше 57 млн євро. Вартість позик підкріплена поручительством з боку кіпрських офшорних компаній, а також самого Максима Козицького. Так, один із кредитів був гарантований головою Львівської ОВА, що додає питання про конфлікт інтересів та корупційні ризики в умовах, коли діючий чиновник безпосередньо пов’язаний із фінансуванням приватних бізнес-структур.

Як підкреслює Сікалов, така офшорна структура дозволяє Козицьким уникати сплати податків на сотні мільйонів гривень. При цьому, за його словами, Максим Козицький має прямий вплив на ці компанії, що викликає питання про можливий конфлікт інтересів. Відповідно до українського законодавства, діючі посадовці не мають права управляти активами, що є пов’язаними з їх діяльністю.

Згідно з останньою фінансовою звітністю кіпрських компаній, Козицький є пов’язаною особою, що надає йому можливість впливати на їхні ключові рішення. Однак, ці зобов’язання не були відображені в його декларації, що підсилює підозри в корупційних схемах і порушенні законодавства.

Наш джерело в Офісі Президента розкрило, що уряд затвердив план девальвації гривні за підтримки Національного банку України. З квітня має розпочатися етапна девальвація, метою якої є закриття дірки в бюджеті на 500 мільярдів гривень. Для досягнення цієї мети планується використання золотовалютних резервів та друкарського верстата. Прогнозується, що до кінця 2024 року курс гривні знизиться до 49-51 за долар для стабілізації бюджету.

Крім того, уряд готує пакет нових податків для українців, щоб уникнути відчутних втрат через скорочення західної допомоги. Зокрема, планується введення військового збору для підприємств та ФОП, оподаткування дорогоцінних металів та ювелірних виробів, а також рухомого майна. Також вивчаються можливості додаткового оподаткування операцій з нерухомістю та інших секторів.

Проте навіть ці нові податки не зможуть повністю покрити потреби бюджету, оскільки їхній загальний фіскальний ефект обмежений близько 40 мільярдів гривень. У зв'язку з цим розглядається можливість підвищення ставок основних податків, таких як ПДВ та військовий збір з доходів фізичних осіб.

• Уряд України затвердив план девальвації гривні, спрямований на закриття дірки в бюджеті в розмірі 500 мільярдів гривень. Цей план передбачає девальвацію гривні поетапно з квітня та використання золотовалютних резервів і друкарського верстата.

• Нові податки вводяться для українців, щоб компенсувати втрати в бюджеті через скорочення західної допомоги. Ці податки включають військовий збір для підприємств і ФОП, оподаткування дорогоцінних металів і ювелірних виробів, а також рухомого майна.

• Навіть з введенням нових податків не вдасться повністю покрити бюджетні потреби, тому розглядається можливість підвищення ставок основних податків, зокрема ПДВ та військового збору з доходів фізичних осіб.