Землю накрила сильна магнітна буря: чого очікувати українцям найближчими днями

Серед повноважень військової поліції важливе право тимчасово обмежувати рух транспорту на дорогах, здійснювати зупинку автомобілів та перевірку документів, а також проникати у житло громадян. Ці повноваження найчастіше використовуються у випадках затримання осіб, підозрюваних у скоєнні злочину, а також у ситуаціях, коли існує загроза життю та здоров'ю громадян. Важливо відзначити, що ці заходи призначені для забезпечення загальної безпеки та правопорядку, з метою запобігання можливим негативним наслідкам для суспільства.

Відповідні норми містяться у законопроєкті про Військову поліцію 6569-д від 31 травня, який Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував ухвалити за основу 30 травня.

Зазначається, що наразі ці повноваження має Військова служба правопорядку, але за новим законом її буде ліквідовано протягом трьох місяців.

Військова поліція матиме право проникати у житло або інші володіння громадян у невідкладних випадках, пов’язаних із порятунком життя людей та майна або з переслідуванням осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, відповідно до законодавчих норм. Нинішня Військова служба правопорядку таких повноважень не має.

Законопроєктом передбачено, що у разі введення воєнного або надзвичайного стану Військова поліція буде займатися:

Згідно з новим законом, Військова поліція та її уповноважені посадові особи мають право перевіряти документи у військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, військовозобов’язаних та резервістів під час зборів, а також у військовослужбовців інших військових формувань та правоохоронних органів. На території військових частин та об’єктів вони можуть перевіряти документи у всіх осіб, проводити особистий огляд, огляд речей, транспортних засобів, та вилучати документи й предмети, що є знаряддям або об’єктом правопорушення.

Військова поліція також отримує право:

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

«Мною були отримані відомості про можливе здійснення фізичного, психологічного та сексуального насильства щодо дітей директором навчально-реабілітаційного закладу Львівської області», – написав він.

У закладі перебувають сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, та діти з особливими освітніми потребами.

Омбудсмен повідомив, що зафіксовано свідчення дітей про те, що директор закладу здійснював дії сексуального характеру щодо дівчат-виховательок закладу, публічно принижував, а також погрожував побиттям і поміщенням до психлікарні за «погану поведінку» або порушення розпорядку дня.

Також він зазначив, що впродовж року діти та інші особи зверталися із заявами до Нацполіції, місцевої служби у справах дітей та департаменту освіти, однак не отримали жодного реагування.

«Ми викликали представників Національної поліції України та прокуратури на місце і змусили в нашій присутності почати документувати факти порушення», – написав Лубінець.

Усі діти, які давали свідчення, були переміщені із закладу і перебувають у безпеці.

Сергій Іванина, який раніше обіймав посаду начальника другого відділу Мукачівського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, після свого звільнення оприлюднив декларацію, що привернула увагу громадськості. У документі зазначено значні суми готівки в іноземній валюті, які з'явилися в нього після завершення служби на державній посаді.

Згідно з офіційно поданою декларацією, колишній посадовець задекларував наявність великих обсягів готівкових коштів у різних валютах. Це стало темою численних обговорень у медіа та серед громадськості, адже розмір цих сум викликає запитання щодо джерел їх походження. Однак, сам Іванина не надав чітких пояснень щодо цих фінансових активів, що лише підсилює інтерес до ситуації.

Ще більший обсяг активів зосереджений на дружині посадовця — Оксані Іванині. Вона задекларувала житловий будинок площею 245,7 квадратного метра в Ужгороді, три квартири в обласному центрі різної площі, земельну ділянку та два нежитлові приміщення, набуті у 2022 році. Таким чином, у власності родини перебуває щонайменше чотири квартири та два приватні будинки в Закарпатській області.

На дружину також зареєстровано автопарк, який включає позашляховик Toyota Land Cruiser 150 2022 року випуску, кросовер Hyundai Tucson 2019 року та автобус Ponticelli ER-120U 1995 року.

Фінансова частина декларації викликає окремі питання. Загальний дохід Сергія Іванини за 2025 рік становив близько 748 тисяч гривень. Основну частину склали виплати грошового забезпечення від Закарпатського обласного ТЦК та СП, а також пенсія. Додаткові надходження мали епізодичний характер і включали незначні соціальні виплати та зарплату за сумісництвом.

Дружина посадовця задекларувала символічний дохід у розмірі 4451 гривні за роботу за сумісництвом через ФОП. Водночас вона є кінцевим бенефіціарним власником товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Міжгір’я ТВ».

У декларації відсутні відомості про об’єкти незавершеного будівництва, значні фінансові зобов’язання, кредити або масштабні витрати, які могли б пояснити походження сотень тисяч доларів та євро готівкою. Такий розрив між задекларованими доходами та обсягом активів родини ставить під сумнів фінансову прозорість колишнього керівника одного з підрозділів ТЦК у Закарпатській області.

Українською спільнотою досить галасливо обговорюється неординарна історія взаємодії двох відмінних особистостей – Юлії Цепун та Ярослава Бондаренка. Ця пара, яка, здавалося б, ніколи не могла зійтися за спільною метою, насправді збудувала незвичайний бізнес на крові і боротьбі за правду. За останні два роки війни, коли смерть обійшла кожну українську родину, Цепун і Бондаренко виявилися не просто спостерігачами подій, а активними учасниками боротьби.

Юлія Цепун, вдова героя Майдану, розпочала свій шлях у сфері громадської діяльності, ставши начальником відділу територіальної роботи у КП “Київський міський центр допомоги учасникам АТО”. Проте, за її діяльністю закріпилися тіньові схеми та підозри в корупції, що нещодавно вразили громадську думку.

Ще однією цікавою фігурою в цьому складному пазлі є Ярослав Бондаренко, відомий інтернет-вимагач. Разом із співмешканцем Ігорем Савчуком вони створили мережу сайтів, що поширюють компрометуючу інформацію та пропонують її видалення за гроші. Їхня протиправна діяльність стала предметом ретельного аналізу та обговорення української громадськості.

Таким чином, створенням бізнесу на крові та боротьбою за правду, Цепун та Бондаренко стали відомими по всій країні. Вони, кожен у своїй сфері, визначилися як ключові фігури в сучасному соціально-політичному ландшафті, незалежно від різниці у своїх підходах та методах досягнення мети.

Інтрига навколо Ярослава Бондаренка, його походження та діяльності, стає все більш захоплюючою. Починаючи з перших днів війни, коли він перебував у Києві з друзями по цеху, він демонстрував неординарний підхід до боротьби за країну. Замість того, щоб використовувати свій бойовий досвід та знання військової справи на фронті, Бондаренко вирішив зосередитися на збиранні грошей для фронту, навіть жебракуючи на ці цілі.

Але що сталося зі справжнім патріотизмом? Чому Бондаренко обрав шлях віддалення від фронту, замість того, щоб брати активну участь у захисті України? Чи він міг бути лише вірним слугою Порошенка, який мігрував за своїм політичним лідером, навіть за рахунок власного призначення?

Пізніше, після того як країна виносила героїчні жертви на фронті, Бондаренко відпочивав у компанії Юлії Цепун у Іспанії та Австрії. Як вони опинилися в Європі і хто забезпечував його такі часті виїзди, залишається загадкою.

Однак найбільше вражає те, як Бондаренко змінив свою поведінку та місце проживання. Він, який колись насміхався над ухилянтами та втікачами, раптом знайшов себе в Чехії, звідки, за вказівкою, бомбить ворогів, у тому числі і Президента України. Хто стоїть за цими діями і чи виконує Бондаренко чиюсь волю, залишається поки що загадкою, але ми обіцяємо розкрити всі таємниці у майбутніх розслідуваннях. Слідкуйте за нашими матеріалами, адже перед нами ще багато цікавого!

У вищезгаданій статті ми відкрили неординарну історію Ярослава Бондаренка, який, здавалося б, мав бути активним учасником війни, проте обрав інший шлях. Замість бойового фронту він сконцентрувався на збиранні грошей для фронту, а згодом відправився відпочивати у Європу разом з Юлією Цепун. Загадковим стало його переселення до Чехії, де він раптово знайшов себе у ролі активного борця з ворогами України, зокрема, Президентом. Невідомо, хто стоїть за цими діями та чи виконує Бондаренко чиюсь волю. Однак наша редакція обіцяє розкрити всі таємниці у майбутніх розслідуваннях. Тож слідкуйте за нашими матеріалами, адже перед нами ще багато цікавого!