Жеребкування ЧС-2026: з ким зустрінеться Україна

На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну багато людей опинилися перед вибором: залишитися на своїх посадах та виконувати обов’язки, чи взяти на себе більш радикальні дії. Олександр Привала, колишній начальник Оболонського територіального центру комплектування, обрав інший шлях — він покинув свою службу, перевдягнувшись у цивільне. Однак його рішення залишити фронт не було випадковим і не зумовлене лише військовими обставинами.

Згідно з інформацією, яку вдалося отримати з різних джерел, Привала організував корупційну схему, завдяки якій ціна на послуги щодо проходження військової служби та комплектування територіальних центрів стартувала від 3 тисяч доларів США і могла значно збільшуватися в залежності від умов. Це свідчить про наявність серйозної мережі корупційних зв'язків, де важливу роль відігравали не тільки він сам, але й інші співучасники, зокрема Федорчук Х.О. — особа, яка активно сприяла і допомагала в реалізації цього незаконного бізнесу.

Чеботаєв, незважаючи на довідку про нестабільний психічний стан, відновився на службі, підключив поліцію до своїх дій та заробляв власними схемами. Проте через манію переслідування не зміг довго утримати посаду, виплатив Привалі кошти за квартиру та перевівся на іншу службу поза межами ТЦК.

Наступною на посаді стала Бачинська О.О., яка швидко оформила інвалідність, отримала виплати, організувала електронні білети для військовозобов’язаних і забезпечила їх незаконний пропуск. Після звільнення вона придбала автомобіль і поїхала за кордон, оформивши відстрочки для своїх синів.

Наразі посаду очолила Федорчук Х.О., багаторічна коханка та права рука Привали, яка продовжує схеми свого попередника. За даними джерел, вони мають кілька комплектів печаток та штампів із зміненими літерами, займаються підробкою та вилученням даних з особових справ та інших документів.

У ТЦК залишилися лише «слухняні» військовослужбовці, які працюють за наказом керівництва. Інших залучають до цілодобового патрулювання без права на відпочинок чи лікарняний або відправляють у бойові частини, у той час як «слухняні» незаконно визнаються обмежено придатними за висновком внутрішнього ВЛК.

Розслідування, оприлюднене 25 листопада «Слідством.Інфо», привернуло увагу до маловідомих обставин діяльності російської кінокомпанії, пов’язаної з колишніми бізнес-партнерами президента Володимира Зеленського по Студії «Квартал 95». Журналісти встановили, що формальним власником структури став громадянин Латвії Ігорс Залівскіс — людина без жодного досвіду в індустрії медіа, яка до цього працювала різноробочим у європейських країнах. Такий вибір номінального керівника викликав запитання щодо реального контролю над компанією та її фактичних вигодонабувачів.

За даними розслідувачів, у 2018 році Володимир Зеленський публічно заявляв про повне закриття свого бізнесу в Росії та вихід із проєктів, що функціонували на території держави-агресора. Однак три кінокомпанії — «Вайсберг Пикчерс», «Платинумфильм» і «Грин Филмс» — залишалися під контролем його давніх партнерів: братів Шефірів, а також бізнесмена Андрія Яковлева. Попри заявлений намір розірвати зв’язки з російським ринком, юридичні зв’язки цих структур зберігалися значно довше, ніж повідомлялося публічно.

Наприкінці 2021 року власником Green Family Ltd став латвієць Ігорс Залівскіс. Розслідувачі встановили, що його професійна діяльність не пов’язана з медіабізнесом: він працював сантехніком та будівельником у Норвегії й Англії. При цьому кума Залівскіса — Марина Разумова — тривалий час співпрацювала з «кварталівцями» та до 2019 року керувала Green Family Ltd.

Аналітики зазначають, що фінансові операції компанії у Росії були швидкими та непрозорими. Так, у грудні 2021 року «Грин Филмс» отримала від Всеросійської державної телерадіокомпанії 99,5 млн рублів (понад 1,3 млн доларів), які були витрачені протягом трьох днів.

Журналісти припускають, що попри формальну зміну власника, компанія продовжує контролюватися колишніми бенефіціарами — бізнес-партнерами Зеленського. Спроби зв’язатися з ними не дали результатів: Сергій і Тимур Міндіч, Андрій Яковлєв та Сергій Шефір не відповіли, а Борис Шефір відмовився коментувати, пославшись на дружбу із президентом.

9 листопада в Україні святкують День української писемності та мови — важливу подію, яка займає особливе місце в культурному календарі країни. Це свято не лише відображає глибоку повагу до рідної мови, але й служить нагадуванням про важливість її збереження для майбутніх поколінь. Щороку, в цей день, українці по всьому світу об’єднуються, щоб разом підкреслити значення мови як основного елементу національної ідентичності, важливого зв’язку з історією та культурною спадщиною.

Одна з головних традицій цього дня — написання Радіодиктанту національної єдності, в якому беруть участь мільйони людей. Цей захід став символом єдності та взаємопідтримки, адже кожен, незалежно від віку чи професії, може долучитися до цієї мовної акції, продемонструвавши свою любов до рідної мови та прагнення до її розвитку. Окрім цього, в Україні проходять різноманітні мовні флешмоби, де учасники не тільки практикують правильність мовлення, а й популяризують українську мову в повсякденному житті.

У світі 9 листопада також має свої знакові дати. Зокрема, відзначають Всесвітній день якості — ініціативу, спрямовану на підвищення стандартів у виробництві, управлінні, освіті та соціальній сфері. У Німеччині згадують «Кришталеву ніч» 1938 року — трагедію, що стала початком масових репресій проти єврейського населення. У Сполучених Штатах відзначають День винахідника — вшанування людей, ідеї яких змінюють світ.

В українських селах 9 листопада було пов’язане з прогнозами зими. Наші предки вірили, що цього дня природа говорить про те, яким буде холодний сезон. Серед головних прикмет:

якщо вранці густий туман — зима прийде теплою і вологою;

якщо іній вкрив дерева — зима буде сніжною і морозною;

якщо день безвітряний і ясний — чекай суворих холодів у грудні;

якщо птахи летять низько — скоро прийдуть сильні морози.

Серед народних заборон цього дня — не сваритися, не лихословити, не відмовляти в допомозі і не обманювати, адже вірили, що слова, сказані 9 листопада, мають особливу вагу і можуть впливати на долю. Також не радили позичати гроші — «щоб успіх не вийшов із хати».

Доброю традицією вважалося писати листи або починати важливу інтелектуальну справу: навчання, роботу над рукописом, переклад чи дослідження. Казали: «Що сьогодні напишеш — те доля почує».

Іменини 9 листопада святкують: Нестор, Андрій, Іван, Олександр, Степан, Максим.

Цей день нагадує: мова — не просто інструмент спілкування, це фундамент культури, історії та свободи. А старі прикмети й традиції додають святу тепла, глибини та відчуття зв’язку поколінь.