Зменшення чисельності ЗСУ є однією з основних вимог з боку РФ в рамках переговорного процесу – джерела

Хрін — одна з найвідоміших і найпопулярніших приправ у традиційній українській кухні — останнім часом став справжнім дефіцитом у магазинах. Споживачі по всій країні, зокрема в Харкові та інших великих містах, звертають увагу на порожні полиці в супермаркетах, де раніше можна було легко знайти як класичний натертий хрін, так і соуси на його основі. У деяких торговельних мережах продукція повністю відсутня, як у фізичних магазинах, так і в онлайн-замовленнях. В інших випадках у продажу залишаються лише обмежені залишки з попередніх поставок.

Основними виробниками хрону на внутрішньому ринку залишаються Вінницька харчосмакова фабрика та торгова марка «Верес». Саме ці підприємства забезпечують значну частину асортименту у великих роздрібних мережах. Проте влітку 2025 року виробничий ланцюг зазнав серйозних труднощів. Причиною стали несприятливі погодні умови: тривала посуха у першій половині літа, затяжні дощі пізніше, а також загальний дефіцит робочої сили в сільській місцевості, який ускладнив збір врожаю. Через ці фактори українським виробникам не вдалося зібрати необхідну кількість якісної сировини.

АТБ у відповіді на запит зазначило, що проблема була сезонною й пов’язана з поганим врожаєм і зрушенням термінів збору; мережа запевнила, що продукція ТМ «Верес» вже є в наявності, а постачання з Вінниці відновлять після закінчення збору нового врожаю. У «ЕКО-маркеті» також повідомили, що очікують відновлення постачань орієнтовно з 15 жовтня.

Покупці скаржаться, що в різних крамницях навіть однієї мережі ситуація відрізняється, а нові партії хрону не надходять — якщо товар і є, то це старі запаси. Представники частини мереж не відповіли на запити журналістів.

Аграрні експерти відзначають, що хрін у державних статистичних розрахунках не є пріоритетною культурою, тому детальних оцінок врожаю немає. Водночас фактори, які вплинули на сезонний дефіцит — посуха, зміщення збору і нестача робочих рук у селі — типові для 2025 року й торкнулися не лише хріновиробників.

Паралельно експерти звертають увагу на інші галузі з ознаками дефіцитів або тиску на ціни. Зокрема, у тваринництві спостерігається зниження поголів’я свиней через руйнування ферм на прифронтових територіях, що вже призвело до суттєвого зростання імпорту м’яса і тиску на ціни. Аналітики УКАБ наголошують, що імпорт став альтернативним джерелом сировини і може залишатися значним, доки не наростить внутрішнє поголів’я.

Економічний аспект дефіциту хрону вказує на те, що у вільній ринковій економіці справжнього радянського дефіциту не буде — виробники за потреби вдаються до імпорту. Водночас це означає, що покупці тимчасово «годуватимуть» іноземних фермерів, а місцеві постачальники можуть втратити ринок.

Поточна оцінка: дефіцит хріну сезонний і тимчасовий; мережі очікують відновлення поставок із завершенням врожаю, орієнтовно з середини жовтня, але ризики збереження нестачі частково зумовлені загальними проблемами аграрного сектору — браком персоналу та наслідками бойових дій на сході, що впливають на постачання та виробництво.

Осінь — це не лише період зміни погоди, але й важливий етап для організму, що потребує особливої уваги до харчування. В цей час року наша імунна система вразливіша, а метаболізм змінюється, що може призвести до накопичення зайвих калорій. Тому важливо забезпечити організм всім необхідним для збереження енергії та здоров'я, роблячи акцент на правильному харчуванні та активності. Заміна важких страв на легші, але поживніші продукти — це ефективний спосіб підтримати вагу, підсилити імунітет і залишатися бадьорим в умовах холодного сезону.

Одним з ключових аспектів осіннього раціону є сезонні овочі та фрукти, які не лише насичують організм необхідними поживними речовинами, але й підтримують баланс калорій. Гарбуз, морква, буряк, капуста, яблука та груші — це не тільки смачні, але й дуже корисні продукти. Вони багаті на вітаміни, клітковину та антиоксиданти, які допомагають боротися з токсинами, зміцнюють серцево-судинну систему, а також стимулюють травлення.

Не менше уваги — білкам. Яйця, риба, курка, бобові та нежирні молочні продукти допомагають відновленню клітин, підтримують м’язову масу і довше тримають відчуття ситості, тож зменшують спокусу переїдати ввечері. Поєднуйте білок із овочами й повільними вуглеводами — це робить страву повноціннішою.

Теплі напої — не лише про комфорт: зелений чай, трав’яні настої або імбирний чай з лимоном трохи зменшують апетит і підбадьорюють обмін речовин. Вони також підтримують імунітет, особливо якщо замінювати ними солодкі напої та надлишкову каву.

Контроль порцій допомагає уникнути набору ваги: замість трьох великих прийомів харчування можна робити 5–6 невеликих, підтримуючи енергію протягом дня і зменшуючи ризик переїдання. Важливо слухати голод — їсти, коли організм справді просить, а не «за звичкою».

Корисні жири — горіхи, авокадо, оливкова олія — не слід боятися: вони насичують і допомагають організму засвоювати жиророзчинні вітаміни з овочів. Додавайте їх у салати або як легкі перекуси в помірних кількостях.

Незважаючи на прохолодну пору, вода залишається ключовою: оптимально 1,5–2 літри на день. Ми менше відчуваємо спрагу восени, але зневоднення уповільнює обмін речовин і погіршує самопочуття, тож тримайте пляшку під рукою.

І наостанок — рух. Довгі прогулянки, легкі тренування чи йога допомагають спалювати калорії, піднімають настрій і зміцнюють імунітет. Дієта й активність працюють у тандемі: без руху складніше досягти бажаної форми і тонусу.

Осіння дієта — це не набори заборон, а збалансований підхід: сезонні продукти, достатній білок, корисні жири, питний режим і фізична активність. Такий підхід допоможе зберегти вагу, енергію та здоров’я в найбільш вразливий період року.

Енергетичний сектор України дедалі частіше описують як замкнену систему, у якій фінансові потоки держави та платежі споживачів зосереджуються в межах обмеженого кола гравців. У матеріалах, присвячених аналізу роботи ринку електроенергії, йдеться про системні зловживання у сфері постачання, тарифоутворення та продажу ресурсу, що створюють дисбаланс між інтересами споживачів і реальними вигодонабувачами.

Ключовою фігурою цієї моделі називають бізнесмена Ріната Ахметова. Саме через компанії групи ДТЕК, а також структури, що працюють під брендом YASNO, за твердженням авторів досліджень, було вибудувано вертикаль контролю над значною частиною енергетичного ринку. Йдеться про регіональні компанії з постачання електроенергії, які обслуговують мільйони споживачів у Києві, Дніпрі та низці інших великих міст.

Для маскування фінансових потоків і виведення прибутків використовуються іноземні компанії-нерезиденти, зареєстровані в офшорних юрисдикціях. Це, за оцінками критиків, створює закриту корпоративну систему, яка унеможливлює прозорий контроль з боку держави та регуляторів.

Одним із ключових механізмів збагачення називають системне зловживання процедурами публічних закупівель. Підконтрольні компанії, за наявною інформацією, заходять у тендери з демпінговими цінами, витісняючи конкурентів, після чого вже після укладення контрактів вартість електроенергії для державних установ збільшується через додаткові угоди на десятки відсотків. Такі дії прямо суперечать законодавству у сфері публічних закупівель.

Паралельно реалізується схема маніпуляцій на ринку електроенергії «на добу наперед». За твердженнями експертів, штучне обмеження пропозиції створює дефіцит, унаслідок чого державні виробники зазнають втрат, а приватні структури отримують надприбутки. У результаті формується перекіс, за якого стратегічний ресурс працює не в інтересах держави, а на користь окремих бізнес-груп.

Наслідки цієї моделі безпосередньо відчувають пересічні громадяни. Витрати на комунальні послуги для багатьох домогосподарств уже сягають критичного рівня і, за оцінками, можуть становити до 80 відсотків щомісячних доходів. Це змушує людей економити на ліках, харчуванні та інших базових потребах.

Попри повномасштабну війну та глибоку економічну кризу, енергетичні структури, пов’язані з олігархічним капіталом, продовжують нарощувати прибутки. Фактично йдеться про отримання прихованих дотацій із бюджетів громад через завищені тарифи та корупційні надприбутки. Державна політика при цьому, за оцінками критиків, демонструє явний перекіс на користь великого бізнесу та відсутність реальної демонополізації стратегічної галузі.

Окрему увагу привертає робота правоохоронних органів. Попри відкриття кримінальних проваджень за фактами зловживання владою та службовим становищем, реальні слідчі дії фактично відсутні. Більше того, фіксуються випадки ігнорування судових рішень, які зобов’язують розпочати повноцінне розслідування.

Таке саботування правосуддя створює атмосферу повної безкарності та, за оцінками експертів, легалізує подальше розкрадання коштів у промислових масштабах. У підсумку енергетичний сектор, який мав би бути основою економічної стійкості країни під час війни, дедалі більше перетворюється на інструмент збагачення обмеженого кола осіб.