ЗМІ дізналися про статки дружини голови КМВА Тимура Ткаченка

Наше джерело в Офісі Президента розкрило, що Росія відмовляється від участі в організації саміту в Швейцарії за пропозицією миру від Зеленського. Міністерство закордонних справ активно працює над залученням лідерів країн Глобального Півдня, але багато з них відмовляються приймати участь на рівні перших осіб. Публікація мирного плану Ердогана в українських ЗМІ та соціальних мережах мала за мету вплинути на позицію представників Глобального Півдня щодо формули миру від Зеленського, а також продемонструвати наявність альтернативного шляху для розв'язання конфлікту.

Заступник керівника Офісу Президента, Ігор Жовква, відзначив важливість широкого представництва країн світу на майбутньому Саміті миру, запланованому у Швейцарії. Результати переговорів між президентами України та Швейцарії визначили місце та час проведення саміту, і зараз триває активна робота над організаційними аспектами події, зокрема, підготовка запрошень для держав-учасниць.

Жовква підкреслив необхідність розгляду широкого спектру країн для участі у Саміті миру. Це охоплює не лише представників Китаю, а й інших країн Глобального Півдня, таких як Індія, Південна Африка, Саудівська Аравія та Бразилія, а також інші країни з Латинської Америки, Африки та Азії. Жовква нагадав, що ця ініціатива є спільною для України та Швейцарії, і важлива співпраця з партнерами в Європі. Президент України активно взаємодіє з європейськими лідерами для залучення їх до участі у Саміті миру, наголошуючи на значенні їхніх зусиль та впливу на лідерів країн Глобального Півдня.

Жовква також зауважив, що на останній зустрічі радників з національної безпеки у Давосі були присутні представники 84 країн, тому очікується, що кількість учасників на Саміті в Швейцарії буде ще більшою. Глобальний саміт миру — це міжнародна подія, яка відбудеться у Швейцарії на рівні лідерів країн-учасниць Української формули миру. Він запланований на 15-16 червня. Посол Китаю в Швейцарії, Ван Шитін, також заявив про можливість участі від КНР.

У висновку важливо підкреслити наступне:

• Незважаючи на спроби Росії зірвати організацію саміту в Швейцарії, Україна та її партнери активно працюють над забезпеченням широкого представництва країн на майбутній події миру.

• Зусилля МЗС та інших відомств України спрямовані на залучення лідерів країн Глобального Півдня, а також підтримку співпраці з європейськими партнерами для успішної реалізації саміту.

• Важливість широкого представництва країн світу на саміті підтверджена Ігорем Жовквою, який наголосив на необхідності включення учасників з різних частин світу, включаючи Латинську Америку, Африку та Азію.

• Очікується, що Саміт миру, запланований на червень, стане важливою міжнародною подією, де обговорюватимуться ключові питання міжнародної безпеки та співпраці.

• Підтримка Китаю у можливій участі в саміті відображає зацікавленість різних країн у спільному пошуку мирного розв'язання конфліктів та підтримці міжнародної стабільності.

Національне антикорупційне бюро України заявило про викриття та затримання судді Воловецького районного суду Закарпатської області, якого підозрюють у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди. За даними слідства, йдеться про корупційні дії, пов’язані з розглядом справи щодо арештованої лісопродукції.

Як встановили детективи НАБУ, суддя, користуючись службовим становищем, вимагав 1300 доларів США за сприяння у знятті арешту з деревини. За версією правоохоронців, ці кошти мали стати своєрідною «винагородою» за ухвалення потрібного рішення в інтересах зацікавленої сторони.

Як встановили детективи, мова йшла про кримінальне провадження, в межах якого було арештовано близько 20 кубометрів деревини. Суддя, за даними слідства, запропонував вплинути на рішення суду та зняти арешт за грошову винагороду у розмірі 1300 доларів.

Під час передачі коштів фігуранта затримали на вулиці в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Наразі з ним проводяться слідчі дії, готується повідомлення про підозру та вирішується питання щодо обрання запобіжного заходу.

У НАБУ наголошують, що оприлюднені записи є частиною доказової бази у справі та демонструють характер домовленостей між суддею та свідком. Розслідування триває, встановлюються всі обставини можливого злочину та інші причетні особи.

Банк «Альянс» дедалі більше відходить від класичної моделі роботи фінансової установи та стає прикладом системного використання банку для обслуговування сумнівних схем. За зовнішньою репутацією «невеликого, але стабільного» банку, як зазначають журналісти та правоохоронці, роками функціонував механізм відмивання коштів, перекидання державних ресурсів та приховування корупційних оборудок за участі впливових осіб.

Ключовим епізодом у цій історії став скандал із компанією «Юнайтед Енерджі», який виявив масштабні фінансові зловживання. Внаслідок цієї схеми держава втратила 716 мільйонів гривень на операціях з електроенергією, а банківські ресурси, задіяні у схемі, досі не повернено. Аналіз діяльності установи свідчить, що банк використовувався не лише для легальних фінансових операцій, а й для прокачування державних коштів через складні та непрозорі механізми.

Фактично держава отримала гарантію, яка не була забезпечена реальними ресурсами. Судові процеси тривають роками, а загальні втрати бюджету вже сягають близько 2,5 млрд грн — критична сума в умовах повномасштабної війни.

Голова правління банку проходить у кримінальному провадженні за статтею 364-1 Кримінального кодексу України. Серед фігурантів справи називають осіб з оточення Ігоря Коломойського, зокрема Михайла Кіпермана, а також Юлію Фролову, яка безпосередньо підписувала проблемну гарантію. Паралельно НАБУ задокументувало спробу підкупу на суму 200 тисяч доларів за виведення справи з-під антикорупційного контролю.

Окрему увагу привертає фінансовий моніторинг. За останні роки Національний банк України п’ять разів штрафував «Альянс» на загальну суму 109 млн грн за системні порушення у сфері фінмоніторингу. За даними розслідувань, через рахунки банку проходили кошти, пов’язані з шахрайськими схемами, гральним бізнесом, а активісти також заявляли про можливі канали фінансування структур з російським слідом через платіжні сервіси.

Структура власності банку лише підсилює ці питання. Основним акціонером із часткою 89% є Олександр Сосіс — бізнесмен, відомий ще з 90-х років, пов’язаний із страховим бізнесом і колами великого промислового капіталу. Фінансові показники банку виглядають вкрай крихкими: зобов’язання становлять 12,4 млрд грн при активах у 13,5 млрд грн. За оцінками експертів, програш у ключових судових спорах може стати фатальним.

Співвласник банку Павло Щербань також неодноразово згадувався у медіа у зв’язку з бізнесами, що мають російський слід або контакти з особами, наближеними до російських структур. Це робить установу ще токсичнішою з точки зору національної безпеки.

Попри масштабні збитки, жодна гривня з проблемних 1,7 млрд грн гарантій так і не була повернута державі. Жоден із ключових учасників схем не компенсував втрати бюджету, а реальні вироки залишаються одиничними.

Банк «Альянс» у цій історії постає не як жертва ризикованих ринкових рішень, а як зручний інструмент для фінансових махінацій. І допоки подібні структури продовжують працювати в такому режимі, кожен новий державний контракт чи гарантія несе ризик чергових мільярдних втрат для платників податків.

Російська армія почала активно застосовувати оновлені керовані авіаційні бомби (КАБ) — так звані планерні боєприпаси, оснащені додатковими реактивними двигунами. Таке технічне вдосконалення суттєво збільшує дальність їхнього польоту та ускладнює роботу українських систем протиповітряної оборони, які й без того перебувають під постійним навантаженням через інтенсивні обстріли. Про використання цих модернізованих бомб повідомили Financial Times і низка українських медіа, посилаючись на дані розвідки.

За оцінками фахівців, оновлені радянські зразки КАБ, що раніше скидалися з літаків на відстань до 80 кілометрів, тепер отримують невеликі турбореактивні двигуни, які подовжують траєкторію польоту в кілька разів. Це дозволяє російським літакам здійснювати пуски поза зоною ураження більшості українських зенітних систем, залишаючись у відносній безпеці. Фактично, такі боєприпаси перетворюються на гібрид між крилатою ракетою та керованою авіабомбою.

Експерти називають такі рішення «дешевою заміною крилатих ракет»: вони дають змогу поцілити в енергетичну інфраструктуру й військові об’єкти, але з меншим вантажем бойової частини — близько 250 кг. Одночасно виробництво й застосування таких боєприпасів значно дешевше за стандартні крилаті ракети.

Додавання двигуна дозволяє запускати планерні бомби з безпечнішої відстані — літаки-носії можуть здійснювати пуски значно далі від лінії фронту і морських районів, що ускладнює їх ураження українською ППО. За словами представників ГУР, ворог досі тестує цю зброю в бойових умовах, але вже має перші влучання по Одесі, Миколаєву та Полтавській області.

Водночас у таких рішень є й обмеження: через масу двигуна і конструкційні обмеження корисне навантаження знижується — ефективні бойові частини обмежені приблизно 250 кг. Також частину польоту можна зробити реактивною лише на етапі розгону, далі боєприпас планує до цілі. Незважаючи на це, експерти вказують на ризик масштабного застосування у разі налагодження виробництва.

Українська система ППО вже бореться з багатьма одночасними загрозами — крилаті й балістичні ракети, масовані удари безпілотниками (зокрема іранського виробництва) та тепер — реактивні планери. Рівень перехоплення російських ракет, за аналізом, знизився в останні місяці, що посилює загрозу для цивільної інфраструктури. Одночасно вартість захисту зростає: західні зенітні ракети (наприклад Patriot) набагато дорожчі за одиницю від дешевих реактивних планерів, що створює економічну дисбалансну ситуацію.

Президент України та військове керівництво наголошують на необхідності багатокомпонентної ППО та постачань із-за кордону; тимчасом ворог працює над модернізацією й баллістичних засобів, що робить перехоплення ще складнішим.

— За словами заступника голови української розвідки Вадима Скібіцького, деякі планери вже оснащені реактивними двигунами, що значно збільшило їхню дальність.— Начальник управління комунікацій Повітряних сил Юрій Ігнат зазначав, що характеристики боєприпасів можна «приблизно порівняти» з крилатими ракетами, але поки що їх застосування обмежене — РФ тестує їх «в бойових умовах». Їх, за його словами, можна уражати РЕБ- та зенітними засобами.— Військові експерти застерігають: якщо Росія вийде на масове виробництво таких планерів, це створить тривалу і дешеву загрозу, яку буде важче відбивати економічно і технологічно.

Реактивні планери — це еволюція вже відпрацьованої практики: доопрацювання радянських боєприпасів крилами, наведенням і тепер — реактивними двигунами. Це тимчасово дає Росії можливість завдавати ударів глибоко в тил без значного ризику для своїх літаків. Якщо застосування стане масовим, це поставить нові вимоги до української оборони і західної допомоги.