ЗМІ дізналися, що нардеп Олександр Куницький не повернувся з відрядження до України

Згідно з оприлюдненою інформацією, об'єктом уваги антикорупційних органів став Євген Жук, який обіймає посаду керівника 3-го відділу Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції. САП вважає, що активи цього посадовця є необґрунтованими, що стало підставою для початку відповідних правових процедур.

Про це йдеться в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 17 липня.

15 липня до Вищого антикорупційного суду надійшла заява про забезпечення позову до подання позовної заяви прокурором САП до осіб, які можуть набути статусу відповідачів, а саме: Євген Жук і Тетяна Кіндер про визнання необґрунтованими активів на суму 4 470 868,17 грн. САП просить визнати необґрунтованими та конфіскувати наступне майно: п’ять нежитлових приміщень (площами 3,3, 4,1, 4,9, 5,2 і 7,1 квадратних метрів), квартиру площею 73,4 квадратних метри і автомобіль Land Rover Discovery 2013 року випуску. Також САП попросила накласти арешт на це майно як на забезпечення позову.

«Заяву прокурора САП про забезпечення позову до подання позовної заяви прокурором САП до осіб, які можуть набути статусу відповідачів, а саме: Жука, Кіндер про визнання необґрунтованими активів, задовольнити. Накласти арешт на майно: квартиру, п’ять нежитлових приміщень і автомобіль Land Rover Discovery 2013 року випуску», – йдеться в рішенні.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

У публікації вказано не повне ім’я журналіста – Віктор М. ЗМІ припускають, що йдеться про Віктора Медведя, який з 2019 року працює шеф-редактором телеканалу «Прямий». Сам він цього не підтверджував.

У рішенні суду сказано, що журналіст через невстановлену особу оформив собі підроблені документи – посвідчення військовозобов’язаного та довідку військово-лікарської комісії про те, що він має вірусний гепатит у важкій формі.

Вранці 19 лютого 2024 року за цими документами він спробував виїхати до Польщі, але прикордонники вбачали в них порушення.

У суді шеф-редактор визнав свою провину та заплатив штраф 68 тис. гривень.

Власником телеканалу “Прямий” є екс-президент Петро Порошенко.

11 листопада Чернігівський апеляційний суд виніс вирок у справі чоловіка, який скоїв умисне вбивство поліцейського Олександра Левченка у Бахмачі в 2022 році. Суд засудив його до восьми років позбавлення волі. Крім того, винний зобов'язаний виплатити моральну шкоду родині загиблого — дружині та дочці поліцейського по 500 тисяч гривень кожній.

Це рішення стало наслідком перегляду справи після того, як Борзнянський районний суд, який розглядав цю справу раніше, ухвалив виправдальний вирок. Суд першої інстанції визнав обвинуваченого невинним, мотивуючи це самозахистом, а також залишив без розгляду цивільний позов потерпілої сторони щодо відшкодування моральної шкоди.

За даними вироку, 19 листопада 2022 року близько 23:00 біля кафе в Бахмачі обвинувачений завдав удар ножем Олександру Левченку. Поліцейський помер наступного дня у лікарні. За словами дружини загиблого, між обвинуваченим та компанією поліцейського стався конфлікт, який він намагався розборонити.

Обвинувачений свою провину не визнав і пояснював, що діяв у самозахисті через начебто напад поліцейського та його знайомих. Суд встановив, що його дії кваліфікуються як умисне вбивство (ч. 1 ст. 115 КК України).

Під час відбування покарання зараховано строки попереднього ув’язнення та цілодобового домашнього арешту з відповідним перерахунком днів на термін позбавлення волі.

Олександр Левченко був інспектором сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 міста Бахмач.

Прокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури Тернопільської області завершили розслідування та скерували до суду обвинувальний акт щодо шести осіб, серед яких двоє посадовців філії ДП «Ліси України». Вони обвинувачуються в участі в організованій групі, яка займалася незаконними порубками лісу, перевезенням, зберіганням та збутом незаконно зрубаних дерев. Це правопорушення підпадає під ч. 4 ст. 246 Кримінального кодексу України, що передбачає серйозні покарання за такі злочини.

За даними слідства, місцевий житель організував нелегальний бізнес із продажу деревини, до якого залучив кількох знайомих, серед яких були посадовці, що несли відповідальність за охорону лісових ресурсів. Ці посадовці, порушуючи свої обов’язки, надавали інформацію про місця, де можна проводити незаконні порубки, а також допомагали у «прикритті» злочинної діяльності. Зловмисники здійснювали порубки у заборонених для цього зонах, а потім транспортували та продавали деревину, значно завдаючи шкоди екології та порушуючи закони охорони природних ресурсів.

Упродовж квітня–серпня 2024 року «чорні лісоруби» вирубали майже 100 дубів на території філії. Незаконна вирубка дерев завдала довкіллю збитків на понад 3,4 мільйона гривень.

Розслідування здійснювали слідчі СУ ГУНП у Тернопільській області. Судовий розгляд цієї справи дозволить встановити усі обставини незаконного бізнесу та притягнути винних до відповідальності.