ЗМІ: Трамп готовий до угоди з Путіним, яка може не влаштувати Україну та Європу

Аудит Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту Київської міської державної адміністрації виявив серйозні порушення в роботі комунального об’єднання «Київзеленбуд», які призвели до фінансових ризиків на загальну суму майже 985 мільйонів гривень за період з 2022 по 2024 роки. Зокрема, понад 826 мільйонів гривень аудитори віднесли до операцій, що мають високий ризик втрат бюджетних коштів, що ставить під сумнів ефективність використання міських ресурсів.

Звіт, датований 14 жовтня 2025 року, був оприлюднений із затримкою, що додатково підігріло підозри щодо намагання приховати масштаби порушень. Як стало відомо, більшість рекомендацій, що були запропоновані ревізорами для виправлення ситуації, не були реалізовані керівництвом «Київзеленбуду», що ще більше загострює питання про ефективність і прозорість діяльності цієї комунальної установи.

За висновками аудиторів, у різних сегментах діяльності комунального об’єднання були зафіксовані порушення фінансової дисципліни, неефективне використання майна та системні управлінські збої. Йдеться як про прямі втрати бюджету, так і про ситуації, які створювали умови для зловживань і подальшого розкрадання коштів.

Окремий блок зауважень стосувався закупівель. Аудитори встановили, що тендерна документація «Київзеленбуду» нерідко містила непрозорі та дискримінаційні вимоги до учасників, але при цьому не визначала чітких критеріїв якості товарів і робіт. У низці випадків пропозиції, які не відповідали технічній специфікації, не відхилялися, а більш вигідні за ціною учасники усувалися з формальних причин.

Також фіксувалися договори, у яких не було чітко визначено вимоги до якості товарів або обсягів робіт. Це створювало ризики неналежного виконання зобов’язань і фактично позбавляло замовника інструментів контролю. В окремих випадках «Київзеленбуд» не стягував штрафні санкції з підрядників за порушення умов договорів, що, за оцінками аудиторів, призвело до ризику втрат бюджету щонайменше на 1,64 млн грн.

У звіті наведено і приклади конкретних договорів. Зокрема, при закупівлі дизельного палива у 2023 році комунальне об’єднання погодило підвищення ціни за одиницю товару непропорційно реальному коливанню цін на ринку. Інший договір, укладений для хімічної ліквідації карантинних бур’янів, не містив чіткої інформації про місця і площі обробки, що створювало ризики фіктивного виконання робіт.

Аудитори також звернули увагу на практику підписання актів приймання виконаних робіт раніше, ніж ці роботи фактично були виконані. Частину таких робіт у реальності виконували районні управління зелених насаджень за договорами субпідряду, хоча саме вони і так є балансоутримувачами парків і скверів. За 2023 рік та десять місяців 2024-го було укладено 32 договори субпідряду на суму понад 12 млн грн.

Окрема критика стосувалася використання посадкового матеріалу. Попри наявність у міському декоративному розсаднику «Теремки» понад 50 тисяч саджанців, районні КП забезпечувалися ними лише частково. Водночас за бюджетні кошти закуповувалися аналогічні саджанці на десятки мільйонів гривень. Лише за вибірковими підрахунками аудитори встановили зайві витрати щонайменше на 5,4 млн грн, а під час капітальних ремонтів і реконструкцій — ще на понад 1,3 млн грн.

Крім того, «Київзеленбуд» реалізовував власний посадковий матеріал за цінами, значно нижчими за ринкові, а потім оплачував схожі саджанці за завищеними цінами у межах підрядних договорів. Це, на думку ревізорів, призвело до упущеної вигоди майже на 1 млн грн.

Аудит зафіксував і серйозні проблеми з управлінням майном та землею. Комунальне об’єднання роками не реєструвало право постійного користування низкою земельних ділянок, що створило ризик їх втрати. У звіті прямо вказано на випадки, коли частина таких земель була передана в оренду або забудована сторонніми структурами.

Ситуацію ускладнює зникнення великого масиву документації. Аудитори не змогли ідентифікувати понад 200 договорів з додатками та актами виконаних робіт, укладених у 2021–2023 роках. Частина документів була вилучена правоохоронцями під час десятків обшуків і тимчасових доступів у межах кримінальних проваджень, що, за оцінкою ревізорів, унеможливило повне встановлення реальних масштабів порушень.

Загалом аудитори надали керівництву «Київзеленбуду» 58 рекомендацій. Станом на момент оприлюднення звіту лише 9 з них були виконані повністю, ще 2 — частково, а 47 залишилися без реагування. Зокрема, комунальне об’єднання проігнорувало рекомендації щодо звернення до суду та правоохоронних органів для недопущення втрати земельних ділянок і впровадження чіткої системи обліку та архівування первинної документації.

На тлі цього аудит КМДА фактично підтвердив те, про що правоохоронці заявляють уже кілька років: «Київзеленбуд» є одним із лідерів серед столичних комунальних підприємств за кількістю кримінальних проваджень, підозр і підстав для перевірок. І попри зміну керівників, управлінська модель, яка створює умови для розпилу бюджету та втрати майна, продовжує працювати.

Правоохоронці Києва ініціювали кримінальне розслідування з приводу ймовірних зловживань під час закупівель лікарських засобів і медичних виробів для міських медичних установ. В ході слідства встановлено, що чиновники Департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації (КМДА) могли сприяти певним постачальникам, що призвело до значного завищення вартості медичних товарів. За даними слідства, ціни на деякі товари зростали в кілька разів — у 3–5 разів більше, ніж їх ринкова вартість.

Ця ситуація привернула увагу правоохоронців через можливі масові зловживання бюджетними коштами, що могли бути використані неефективно або незаконно. Розслідування проводиться в рамках кримінальної справи №12025100000000988, відкрита 31 липня 2025 року. Дане провадження стосується не лише факту завищення цін, але й можливих порушень під час самого процесу закупівель, що може вказувати на системні недоліки в управлінні державними коштами.

За даними слідчих, посадовці департаменту організували «злочинний механізм» постачань ліків і медвиробів за завищеними цінами — при щорічних обсягах закупівель, що перевищують 2 млрд грн. У фокусі розслідування — низка постачальників, зокрема ТОВ «Медгарант», ТОВ «Протек солюшнз Україна», ТОВ «Артек медікал груп» та ПП «Науково-виробнича фірма «Като» — саме їх, за версією слідства, лобіювали у тендерах.

Правоохоронці стверджують, що одна з ключових ролей у схемі належала раднику нині вже колишнього першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника. Нібито цей радник погоджував із постачальниками технічні завдання та надсилав їх до заступника директора Департаменту, який курирував робочу групу з підготовки вимог до закупівель. Далі робоча група, як стверджує слідство, «безперешкодно» затверджувала ці технічні вимоги — що фактично звужувало коло можливих учасників торгів і забезпечувало перемогу потрібним компаніям.

У матеріалах кримінального провадження окремо названий кейс: закупівля ендопротезів та комплектів інструментарію навесні 2025 року (очікувана вартість — 123,3 млн грн). За даними слідства, техніко-медичні вимоги до цієї закупівлі розробляли представники ПП «Като», а документи потрапили до департаменту через посередників — зокрема лікарів відповідної лікарні. Переможцем у відповідному лоті стало саме це приватне підприємство.

Під час розслідування правоохоронці провели низку обшуків — зокрема за місцем проживання уповноваженої особи з публічних закупівель Департаменту (с. Требухів Броварського району). Вилучені мобільні телефони та інші носії інформації визнані речовими доказами; на частину з них накладено арешт судовими ухвалами, на частину — відмовлено через недоведеність необхідності арешту.

Слідство поки не оприлюднює оцінки загальних можливих втрат бюджету — у судових ухвалах немає орієнтовних цифр. Правоохоронці повідомляють, що активна фаза розслідування ще триває й набирає обертів.

Із переліку фігурантів і структур, згаданих у матеріалах, видно, що увага правоохоронців зосереджена на періоді роботи Департаменту під керівництвом Валентини Гінзбург (директорка з 23 жовтня 2017 року по 13 жовтня 2025 року). Офіційно її звільнення / відхід на пенсію співпав у часі з початком активних слідчих дій. Також у тексті справи фігурує ім’я Миколи Поворозника — багаторічного першого заступника голови КМДА, якого називали куратором «медичного» напрямку у мерії; за даними слідства, радник Поворозника нібито координував роботу з постачальниками.

Що відомо про компанії, згадані в розслідуванні:

ТОВ «Медгарант» — постачальник медобладнання, має значну кількість державних договорів; керівник — Артур Жулінський, бенефіціар — Олександр Островський.

ТОВ «Протек солюшнз Україна» та ТОВ «Артек медікал груп» — також активні учасники держтендерів; у медіа раніше пов’язували їх з оточенням бізнесмена Миколи Кузьми.

ПП «Науково-виробнича фірма «Като»» — постачальник, який, за версією слідства, підготував вимоги для тендеру на ендопротези.

Інциденти та питання до роботи Департаменту охорони здоров’я Києва не є новиною: у 2020 році Валентину Гінзбург критикували за звітність щодо забезпечення медзакладів засобами захисту на початку пандемії; також у 2021 році окремі її заступники потрапляли під підозру у різних епізодах, пов’язаних із закупівлями. Проте до теперішнього моменту остаточних висновків у багатьох із попередніх випадків не було.

Після відходу Гінзбург тимчасово очолила департамент Тетяна Мостепан; контроль за роботою департаменту після відходу Миколи Поворозника здійснює перший заступник голови КМДА Петро Пантелеєв (в.о.). Представники столичної мерії поки не надавали публічних детальних коментарів щодо ходу слідства та можливих фінансових втрат бюджету.

Правоохоронні органи продовжують слідчі дії й документообіг: вилучають електронні носії, опитують фігурантів та з’ясовують обсяги й механізми ймовірних зловживань. Остаточні висновки та розмір можливих збитків міському бюджету будуть відомі після завершення експертиз і відповідних процесуальних кроків.

Фінансова звітність державних службовців традиційно перебуває під пильною увагою громадськості, адже йдеться про прозорість, підзвітність та довіру до органів влади. Цього разу інтерес викликала декларація головного спеціаліста Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області Микола Гундяк за 2024 рік. Документ виявився вкрай лаконічним: фактично заповненим залишився лише розділ із зазначенням доходів, тоді як інші пункти декларації містять позначки про відсутність відповідних даних.

У поданому звіті посадовець не вказав жодної інформації про членів сім’ї, об’єкти нерухомості, транспортні засоби, грошові активи, цінні папери чи корпоративні права. Також відсутні відомості про фінансові зобов’язання або інші суттєві активи. Така структура декларації виглядає нетиповою, адже більшість службовців зазвичай декларують хоча б мінімальні відомості про майно чи заощадження.

Згідно з поданою інформацією, за рік Микола Гундяк отримав 227 040 гривень заробітної плати та 1 000 гривень матеріальної допомоги від свого ж управління. Окремо він задекларував виграш у розмірі 146 635 гривень від ТОВ «ГЕЙМДЕВ» — компанії, що пов’язана з онлайн-казино. Саме ця сума становить значну частину його річного доходу.

У розділі «Грошові активи» зазначено відсутність коштів у декларанта та членів сім’ї. Водночас інформація про самих членів сім’ї також не подана. Місцем реєстрації та фактичного проживання вказано місто Яремче, однак жодного об’єкта нерухомості там не задекларовано — ні у власності, ні в користуванні.

Попередні декларації посадовця мають аналогічну структуру: у них відображені лише доходи, тоді як розділи про майно та активи залишаються порожніми. Це формує послідовну картину відсутності задекларованого майна протягом тривалого часу.

Особливу увагу привертає співвідношення доходів: понад половина річного фінансового надходження припадає на виграш у сфері грального бізнесу. Для державного службовця контролюючого органу такі обставини можуть створювати репутаційні та потенційні антикорупційні ризики, адже прозорість походження коштів є ключовою вимогою декларування.

Ситуація наразі оцінюється виключно на основі поданих декларацій. Питання повноти та достовірності інформації може стати предметом додаткової перевірки у разі відповідних процедур контролю.