Зрадникам і домашнім тиранам – зась: Рада ухвалила важливий законопроєкт

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За даними поліції, окупанти тричі вдарили по Запоріжжю КАБами. “О 01:33 війська рф завдали трьох ударів авіабомбами ФАБ-500 з УМПК по житлових районах обласного центру”, – вказали у відомстві.

Унаслідок прямого влучання, за інформацією поліції, частково зруйновано двоповерховий житловий будинок. Поранення отримали 2 дорослих та 2 дитини (хлопчик – 4 роки, дівчинка – 15 років).

Ще один удар, як повідомили у поліції, прийшовся на відкриту ділянку поряд з п’ятиповерховим гуртожитком – будівлю пошкоджено вибуховою хвилею та уламками. Унаслідок вибуху постраждали 17 людей, серед них – 3 неповнолітніх дітей (дівчина 17 років та 2 хлопці 16 і 17 років).

“Третій удар – по території поруч з автосалоном. Тут загинув чоловік”, – вказали у поліції.

“Одна людина загинула, ще 21 поранено внаслідок російських атак по Запоріжжю”, – написав голова ОВА Федоров.

З його слів, упродовж доби окупанти завдали 356 ударів по 10 населених пунктах Запорізької області. Зокрема, війська рф здійснили 18 авіаційних ударів по Запоріжжю, Темирівці, Новодарівці та Малій Токмачці. Також атакували область 208 БпЛА, 130 разів з артилерії. Надійшло 44 повідомлення про руйнування житлових будинків та об’єктів інфраструктури.

Вирішальний крок в справі колишніх членів Національної комісії, що регулює енергетику та комунальні послуги (НКРЕКП), Бориса Циганенка та Юрія Голляка, вчинив Вищий антикорупційний суд, звільнивши їх від кримінальної відповідальності за службову недбалість. Наразі суд також вирішив не розглядати цивільні позови щодо компенсації збитків, оскільки закінчилися строкі давності. Захист заявив, що злочинні дії відбулися ще у 2016 році, коли члени НКРЕКП підтримали впровадження формули "Роттердам+", яка викликала скандал через закупівлю вугілля з Росії, що призвело до збитків у розмірі 39 млрд гривень. Прокурор не спростував клопотання захисту, але зауважив, що злочинні дії відбулися після голосування за формулу.

Згідно з вироком Вищого антикорупційного суду, колишні члени Національної комісії, що регулює енергетику та комунальні послуги (НКРЕКП), Борис Циганенко та Юрій Голляк, були звільнені від кримінальної відповідальності через минулі строки давності за звинуваченням у службовій недбалості. Рішення суду також включало відмову у розгляді цивільних позовів про відшкодування збитків. Суд прийняв думку захисту, що кримінальні дії сталися ще у 2016 році, коли було прийнято рішення про впровадження формули "Роттердам+", яка стала причиною скандалу через закупівлю вугілля з Росії, спричинивши збитки на суму близько 39 млрд гривень. Прокурор не заперечив це твердження, однак зауважив, що злочинні дії сталися після голосування за формулу.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

При цьому президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен вважають, що тільки членство в Північноатлантичному альянсі може гарантувати суверенітет України, пише Financial Times.

Повідомляється, що деякі дипломати вважають, що коаліцію миротворців неможливо організувати без підтримки Сполучених Штатів Америки – зокрема, в галузі рекогносцировки (розвідки для отримання відомостей про противника).

“І, можливо, без остаточного підкріплення безпеки у вигляді американської ядерної парасольки”, – йдеться в матеріалі.

Нідерландський політик і 11-й генеральний секретар НАТО Де Хооп Схеффер називає членство України в Альянсі “найекономічно найефективнішим рішенням”. Однак, за його словами, обраний президент США Дональд Трамп не пропонуватиме Україні цей варіант, щоб посадити кремлівського диктатора Володимира Путіна за стіл переговорів.

“Він дуже чітко дав зрозуміти, що європейцям доведеться розмістити війська на землі, а Сполучені Штати цього робити не будуть”, – зазначив він.

Директор київського аналітичного центру “Нова Європа” Альона Гетманчук заявляє, що тільки “запрошення та поступовий вступ до НАТО” є єдиною надійною гарантією, яка переконає Україну підтримати мирну угоду.

За її словами, європейським союзникам потрібно буде надати “перехідні” зобов’язання, починаючи з військових інструкторів і радників і закінчуючи “місією стримування у вигляді боєготових військ”.

ЗМІ пише, що саме з “очікуваннями” пов’язані найбільші розбіжності в думці. У Східній і Північній Європі більш спектично ставляться до готовності Росії сісти за стіл переговорів, ніж жителі Південної Європи.

“Скептики самі розходяться в думках щодо того, що робитиме Трамп, якщо Путін відкине його вмовляння: одні сподіваються, що він подвоїть підтримку України, інші побоюються, що він може взагалі відмовитися від неї. Це ускладнює пошук спільних позицій, які можна було б представити Білому дому як доказ готовності Європи взяти на себе більший тягар підтримки Києва”, – йдеться в матеріалі.

Раніше ми повідомляли, що за якої умови в Україні можуть з’явитися німецькі миротворці. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що це станеться тільки після того, як припиниться вогонь.

“Я хочу чітко заявити одну річ: поки війна не закінчиться, на українській землі не буде жодного німецького солдата”, – зазначив він.

Голова Шевченківського районного суду міста Києва Євген Мартинов опинився у центрі гучного скандалу після низки звинувачень, висунутих громадськими активістами, заявниками та учасниками судових процесів. Йому закидають перешкоджання розслідуванню дорожньо-транспортної пригоди за участю службового автомобіля, можливу фальсифікацію відомостей про власне майно під час конкурсного відбору, а також системне покривання правопорушень колег у межах так званої «суддівської кругової поруки».

За словами активістів, саме під керівництвом Мартинова у суді фіксуються випадки упередженого розгляду справ та вибіркового правосуддя, що, на їхню думку, підриває довіру до судової системи столиці. Особливе обурення викликала історія з ДТП, у якій фігурує службовий транспорт суду. Заявники стверджують, що розслідування навмисно затягується, а окремі матеріали могли бути приховані або змінені для уникнення відповідальності.

Раніше, у 2018 році, Мартинов нібито провалив конкурс до Вищого антикорупційного суду через невідповідності в декларації — версія, яка протиставляється офіційним поясненням. За останні роки на адресу судді надійшло, як стверджують ініціатори звернень, щонайменше 16 скарг; жодна з них, за їхніми словами, не отримала вичерпного розгляду.

Окремі заяви стосуються співробітників апарату суду. Зокрема, ідеться про Аліни Зборщік (колишня керівниця апарату), яку пов’язують із бізнес-зв’язками на тимчасово окупованих територіях та реєстрацією компаній у РФ. При офіційних доходах на рівні середніх показників Зборщік володіє таунхаусом під Києвом та іншими активами, що викликає додаткові питання щодо походження коштів.

Ініціатори скарг неодноразово зверталися до правоохоронних органів. Частина процесуальних звернень стосувалася бездіяльності НАБУ і СБУ щодо невнесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань щодо окремих епізодів за участю Мартинова. Однак кілька судових рішень, серед яких ухвали слідчих суддів ВАКС і Солом’янського райсуду Києва, відмовили у задоволенні скарг на бездіяльність уповноважених осіб.

Критики говорять про «систему захисту своїх» у суддівському середовищі, коли автоматизований розподіл справ нібито змінюється під впливом керівництва, а питання про неправомірні рішення натикаються на організаційний опір. Сам Мартинов і представники суду публічних коментарів із цього приводу, як правило, не дають або обмежуються тезами про дотримання законності та внутрішніх процедур.

Епізоди з питанням притягнення до відповідальності — як у випадку ДТП, так і щодо сумнівів у деклараційних відомостях — залишаються предметом суспільного резонансу. Активісти наполягають на незалежній перевірці, прозорому розгляді скарг і публічних висновках контролюючих органів, аби усунути відчуття безкарності та відновити довіру до судової системи.