Зусилля Росії зробити Харків не придатним для життя

Сьогодні православна церква звертається до подвигу п’ятьох святих мучеників — Євстратія, Євгенія, Авксентія, Ореста та Мардарія, які стали символом непохитності християнської віри в один із найтрагічніших періодів її історії. Їхнє життя і смерть припали на часи правління імператора Діоклетіана, коли наприкінці III — на початку IV століття християнство зазнавало системних і жорстоких переслідувань у межах Римської імперії.

У ті роки сповідування віри в Ісуса Христа означало постійну небезпеку. Багато християн змушені були приховувати свої переконання, щоб зберегти життя та захистити близьких. Проте п’ятеро мучеників обрали інший шлях — вони відкрито засвідчили свою віру, усвідомлюючи наслідки такого рішення. Їхній приклад став викликом системі страху, яка панувала в імперії.

Авксентій, священник арабійської церкви, одним із перших зазнав переслідувань і був страчений. Воїн Євгеній, близький товариш Євстратія, переніс тяжкі катування — йому відрубали руки й ноги, після чого він загинув мученицькою смертю. Простолюдин Мардарій, вражений стійкістю інших, також відкрито визнав себе християнином і був закатований. Молодого воїна Ореста засудили до спалення на розпеченій решітці, але він прийняв смерть із молитвою, не зрікшись віри.

У православній традиції цих мучеників вважають символом незламної духовної сили, мужності та вірності Богові. У день їхньої пам’яті віряни моляться про внутрішній спокій, стійкість у випробуваннях і силу духу.

Народні прикмети на 13 грудня також мали особливе значення. Вважалося, що морозний і сухий день віщує сувору, але сніжну зиму. Туман або ожеледь обіцяли тривалі холоди, а напрямок вітру визначав характер зими: північний — до морозів і заметілей, південний — до м’якших температур і відлиг.

Цього дня існували й заборони. Не радили підмітати чи мити підлогу, щоб не «вимести» з дому достаток. Не залишали віник біля порога та уникали сварок, адже вірили, що порушення миру може накликати негаразди.

Натомість 13 грудня вважався сприятливим для молитви та духовного очищення. Віряни зверталися до святих мучеників із проханням про підтримку, мужність і благословення на праведний шлях.

Цей проект є відповіддю на нагальну потребу в комплексній підтримці ветеранів, яка стала особливо актуальною в останні роки. Мета ініціативи — забезпечити плавний перехід від військової служби до цивільного життя, надаючи всебічну допомогу у вирішенні психологічних, соціальних та професійних викликів, з якими стикаються ветерани.

Про це повідомили в Міністерстві у справах ветеранів. Згідно з ухваленим документом, у 2024 році передбачено виділення субвенції у розмірі 2 924 445,5 тисяч гривень з державного бюджету місцевим бюджетам для реалізації проекту. Зокрема, вирішено питання оплати праці фахівців із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб.

Міністерство у справах ветеранів зауважило, що фахівці з супроводу будуть забезпечувати індивідуальний професійний супровід ветеранів та членів їхніх сімей у процесі адаптації до цивільного життя. Вони консультуватимуть з питань працевлаштування, навчання, соціального захисту, реабілітації та інших аспектів. Проект працюватиме за принципом “рівний – рівному” і спрямований на підтримку ветеранської спільноти.

На першість у призначенні на посади фахівців із супроводу ветеранів і демобілізованих осіб в Кабміні віддають переважно ветеранам, членам їхніх сімей та родинам полеглих воїнів, які висловлять бажання працювати в цій сфері.