Субота, 18 Квітня, 2026

Через компанію «Михайлівський райагропостач» вивозять зерно з окупованих територій до ЄС

Важливі новини

Несподівані зміни на Східному фронті: аналіз та прогнози

Останніми днями обстановка на Східному фронті різко загострилася, внаслідок чого головком Сирський висловив серйозні обурення та стурбованість. Він зауважив, що російські війська на різних напрямках активно домагаються "тактичного успіху", що створює небезпеку для наших позицій. Згідно з висловленими даними головнокомандувача, це відбувається на тлі збільшеної активності противника після президентських виборів у Росії.

У звіті головнокомандувача було наголошено, що ворог насувається на позиції українських військ на Лиманському та Бахмутському напрямках, використовуючи штурмові групи, підкріплені бронетехнікою. Крім того, на напрямку Покровського ворожі сили намагаються прорвати оборону, масово використовуючи танки та бойові машини піхоти. Погіршення ситуації пояснюється також сприятливими погодними умовами, які зробили більшу частину території доступною для руху танків.

За словами головнокомандувача, противник збільшує свої зусилля, вводячи до бойового складу нові підрозділи з бронетехнікою, що періодично призводить до досягнення ним тактичних перемог. Враховуючи це, українські війська мають бути на максимальній бджілі та готові діяти відповідно до змінюючоїся ситуації на передовій.

У висновках важливо підкреслити серйозність ситуації на Східному фронті та необхідність уважності та підготовленості українських військових до дій у таких умовах. Можна також зазначити, що російські напади після президентських виборів в Росії свідчать про збереження агресивної політики Кремля. Зазначити важливість вчасної реакції на зміни в стратегії противника та підкреслити необхідність посилення заходів з підготовки та підтримки українських військ на передовій. В цілому, висновок повинен викликати увагу до актуальної ситуації та відповідальності у забезпеченні безпеки та захисту суверенітету країни.

Сергій Шефір: Перехід та Історія Роботи з Президентом Зеленським

Сьогодні стало відомо, що президент України Володимир Зеленський розпорядився звільненням Сергія Шефіра з посади першого помічника. Ця посада була довірена Шефіру з травня 2019 року. Указ про це був опублікований на офіційному сайті президента 30 березня. Сергій Шефір був відомий як один із найближчих радників президента Зеленського, будучи його особистим другом з часів юності та в період спільної роботи у "Студії Квартал-95". Наразі причини звільнення залишаються невідомими. Нещодавно президент Зеленський провів значні зміни у своєму оточенні, звільнивши кілька осіб, які працювали з ним ще з 2019 року. Одним з таких випадків було звільнення секретаря Ради національної безпеки і оборони Олексія Данілова. Його місце зайняв Олександр Литвиненко. Крім того, були звільнені два заступники голови Офісу президента Андрія Єрмака – Олексій Дніпров і Андрій Смирнов, замість них були призначені Олена Ковальська та Ірина Мудра. Сергій Шефір теж опинився серед цих змін. Журналісти вважають, що це рішення може бути пов’язане з впливом голови Офісу президента. Незважаючи на те, що після замаху на нього у 2021 році, Шефір відійшов від активної участі в політиці та втратив деякі зв’язки, зокрема з олігархами, він залишався важливою фігурою в кругах президента. Сергій Шефір, 59-річний віком, має багату спільну історію з Володимиром Зеленським. Обидва вони народилися у Кривому Розі і спільно писали жарти для різних команд КВН, включаючи "95-й квартал", який став улюбленою командою майбутнього президента. Сергій Шефір розвивався у кінопродюсера та сценариста, а його спільний з Зеленським бізнес "Квартал 95" став важливим активом.

Хоча в заслугах Сергія Шефіра були й власні амбіції стати головою адміністрації президента, він завжди віддавав перевагу кваліфікованій та компетентній особі у цій посаді. Він неодноразово наголошував на тому, що для успішного виконання обов'язків голови адміністрації необхідна "добре підкована юридична людина". На протязі своєї роботи в офісі президента, Шефір підтримував тісні контакти з великим бізнесом як в Україні, так і за кордоном. Він акцентував увагу на важливості залучення інвесторів, які не лише вкладають свої кошти, але й отримують стабільні дивіденди від інвестицій у країну. Це стратегічне спрямування на розвиток економіки та створення сприятливого інвестиційного клімату підтверджувало важливість роботи Шефіра у залученні потенційних інвесторів для подальшого розвитку України.

У висновку можна зазначити, що звільнення Сергія Шефіра з посади першого помічника президента України Володимира Зеленського є важливою подією в політичному житті країни. Ця подія свідчить про значні зміни у керівництві президентської адміністрації та можливі реструктуризації в самому оточенні президента. Варто відзначити, що причини цього кроку залишаються невідомими, але можуть бути пов'язані з стратегічними розрахунками та переглядом пріоритетів у роботі президентської команди. Також важливою є роль Сергія Шефіра у залученні інвестицій та співпраці з бізнесом, що відображається у відомостях про його діяльність в офісі президента. В цілому, ця подія має потенціал вплинути на подальший курс української політики та економіки, тому варто уважно спостерігати за подальшими розвитками в цьому напрямку.

Мобілізація на розгляді: Верховна Рада може проголосувати за законопроєкт до кінця березня

Федір Веніславський, народний депутат та член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, висловив погляд, що законопроєкт щодо моб

У результаті заяви народного депутата Федіра Веніславського стосовно можливості проголосувати за законопроєкт щодо мобілізації до кінця поточного місяця виявляється, що розгляд цього питання в парламенті може стати актуальним найближчим часом. Веніславський виражає впевненість у тому, що комітет знайде компромісне рішення та законопроєкт буде підготовлений до голосування у Верховній Раді. Законопроєкт передбачає уточнення норм, що стосуються відстрочки від призову, спрямований на запобігання зловживань цим правом. Важливо врахувати необхідність забезпечення відповідності законодавства принципам справедливості та національної безпеки.

Як зменшити тривогу: практичні поради для повсякденного життя

Тривога стала постійним супутником багатьох людей. Щодня ми стикаємось з інформаційними навантаженнями: новини, соціальні мережі, робочі обов’язки, взаємодія з іншими людьми — усе це може створювати відчуття невизначеності та напруги. Проте важливо розуміти, що тривога не є чимось незмінним і непереборним. Це природна реакція організму на стрес, яка може бути не тільки неприємною, але й корисною у певних ситуаціях, адже вона мобілізує ресурси для боротьби із загрозою. Проблема виникає тоді, коли цей стан стає хронічним, і тривога стає постійним фоном нашого життя. Тоді настає момент, коли її можна і потрібно навчитися контролювати.

Психологи наголошують на кількох простих, але ефективних практиках, які допомагають знизити рівень тривоги. Ось деякі з них:

Один із перших кроків — дати цим думкам вийти назовні. Ведення щоденника працює як розвантаження. Коли ви записуєте: “я боюся, що не встигну, і мене звільнять” або “мені страшно за близьких”, це перестає бути розмите некероване відчуття і перетворюється на конкретну тезу. Конкретне легше перевірити: чи це справді ймовірно, чи це уява, роздута тривогою.

Друга техніка — дихання. Повільні глибокі вдихи й довгі видихи запускають парасимпатичну нервову систему — те, що умовно відповідає за «заспокоїтися, переварити, відновитися». Кілька хвилин такого дихання на день поступово знижують рівень напруги в тілі. Це не “йога для інстаграму”, а реальний фізіологічний вплив: серце б’ється повільніше, м’язи розслабляються, думки стають менш хаотичними.

Третє — гігієна інформації. Безперервний скрол соцмереж і новин формує відчуття, ніби небезпека всюди і постійно. Психологи радять виставляти рамки: наприклад, дивитися новини двічі на день у визначений час, а не кожні 10 хвилин, і вимкнути пуші, які вриваються в роботу чи відпочинок. Це не “байдужість”, це турбота про психіку.

Четверте — дія замість фантазування катастрофи. Тривога любить “а що буде, якщо…”, але не любить план. Якщо ви конкретно прописуєте: що я можу зробити сьогодні, щоб ситуація стала хоч трохи кращою — ви повертаєте собі відчуття контролю. Навіть маленька дія (“напишу лист”, “подзвоню лікарю”, “відкладу 200 грн у резерв”) знижує напругу сильніше, ніж дві години накручування.

П’яте — тіло треба виводити з режиму постійної напруги. Тут працюють будь-які практики, які змушують вас вийти з голови в тіло: коротка прогулянка, розтяжка, теплий душ, медитація, йога, релаксаційні вправи. Це не про “стати ідеальним дзен-гуру”, а про дати нервовій системі сигнал: зараз ми в безпеці.

Психологи наголошують: ключ у регулярності. Не обов’язково витрачати годину, не обов’язково “вірити в медитацію”. Достатньо виділити собі ці умовні 10 хвилин на день, щоб поступово зменшувати фон тривоги й повертати собі відчуття, що ви керуєте станом, а не стан вами.

Правоохоронці Тернопільщини викрили злочинну групу, яка збувала наркотики у Чортківській колонії

Правоохоронці Тернопільщини припинили діяльність організованої злочинної групи, яка налагодила потужну схему збуту наркотичних засобів на території Чортківської установи виконання покарань. В результаті оперативної роботи, підозру у вчиненні злочинів оголошено чотирьом особам, двоє з яких уже взяті під варту.

Згідно з інформацією правоохоронців, організатором цієї злочинної діяльності є 37-річний громадянин Грузії, який перебуває в Україні незаконно. Він разом з кримінальним авторитетом, що наразі утримується в Чортківському слідчому ізоляторі, координував процеси доставки та збуту наркотиків серед ув’язнених. За даними слідства, злочинці залучили до своєї мережі двох засуджених, а також двох раніше судимих осіб, які мали доступ до заборонених предметів у пенітенціарній установі.

«Грузинський організатор встановив свої правила та координував дії як засуджених, так і спільників на волі. Угруповання контролювало постачання наркотиків, призначало наглядачів, вело так звану злочинну касу та займалося вимаганням у в’язнів», – повідомили у поліції Тернопільщини.

Упродовж 2025 року наркотики надсилали поштою, ховаючи їх у продуктах харчування: пакетах «Мівіни», ковбасі та банках тушкованого м’яса. У відправленнях вказували вигаданих відправників. Під час обшуків слідчі вилучили бупренорфін і метадон, мобільні телефони, банківські картки та чорнові записи.

Правоохоронці з’ясували, що психотропні речовини зловмисники купували у наркозалежних, які отримували їх безкоштовно в межах програми замісної підтримувальної терапії.

Чотирьом чоловікам оголосили підозру за ч. 2 ст. 307 КК України (збут наркотичних засобів). Їм загрожує до 10 років ув’язнення з конфіскацією майна.

На тимчасово окупованих територіях Запорізької області функціонує організоване злочинне угруповання, яке перетворило аграрний сектор на джерело прибутку для окупаційного режиму. За інформацією з достовірних джерел, у центрі схеми — компанія АТ «Михайлівський райагропостач», акціонеркою якої є Галина Шаламова, відома своїми зв’язками з окупаційними адміністраціями.

Під виглядом українського експорту через «Михайлівський райагропостач» масово вивозиться агропродукція з пограбованих господарств на територіях, контрольованих російською армією. Викрадення, зберігання, фасування та логістика зерна відбуваються під прикриттям фіктивних контрактів, підставних бенефіціарів і компаній-прокладок. У документах зазначено українське походження, хоча насправді продукція вирощена в умовах окупації.

Ключові фігури в цій схемі — Вемір Давітян та Олександр Петровський. Саме вони забезпечують логістичні маршрути, експортні канали та фінансове покриття для операцій. За даними джерел, обсяги експорту вже обчислюються мільйонами тонн. Гроші від реалізації зерна осідають у приватних кишенях або використовуються для фінансування окупаційних структур, минаючи український бюджет.

Особливо тривожним є той факт, що фінансові потоки обслуговуються українськими банками, які не реагують на явні ознаки відмивання коштів і сумнівне походження вантажів. Жодних податкових надходжень у бюджет не надходить — облік не ведеться, звітності немає, а національні контролюючі органи ігнорують проблему.

Таким чином, під носом у держави діє транснаціональна схема, яка перетворила зерно з окупованих територій на інструмент збагачення колаборантів і їхніх кураторів. І поки Україна веде війну за виживання, хтось збагачується на вкраденому хлібі — буквально і безкарно.

Останні новини