П’ятниця, 17 Квітня, 2026

Демографічна криза в Україні: війна загострила багаторічну проблему

Важливі новини

Ескалація вартості ремонтів у столичному тилу: як система без конкуренції збільшує навантаження на бюджет

Міністерство внутрішніх справ під керівництвом Ігоря Клименка та підрозділи Національної гвардії, очолювані Олександром Півненком, протягом останніх двох років суттєво наростили масштаби фінансування ремонтних робіт у Києві. Формально йдеться про оновлення інфраструктури в тилових районах столиці, однак механізм, за яким реалізуються ці проєкти, викликає дедалі більше запитань. У центрі уваги — відсутність конкуренції, поява єдиного підрядника та стрімке збільшення вартості будівельних робіт, що фінансуються з державного бюджету.

У 2024 році було укладено ключовий контракт на реконструкцію однієї з адмінбудівель, оцінений у 254,4 млн грн. Саме ця угода стала фундаментом для подальших фінансових рішень, адже вже наступного року Нацгвардія повідомила про необхідність виконання «додаткових робіт». Їхню ціну оцінили ще у 125 млн грн, і оголошений тендер знову не залучив жодного альтернативного учасника. Єдиним претендентом та переможцем залишилося ТОВ «Артденбуд», яке вже давно асоціюють із тендерами без конкуренції.

Договори складені максимально розмито, що дозволяє змінювати обсяги робіт, перелік завдань та ціни у будь-який момент. Аналіз кошторисів показав, що ціни на матеріали завищені майже вдвічі порівняно з ринковими. Так, тинькування, яке коштує 98 грн/кг, у тендері вказане за 224 грн/кг, аналогічна ситуація з кріпленнями та оздоблювальними матеріалами.

ТОВ «Артденбуд» — постійний фаворит Нацгвардії, компанія має мінімум персоналу, відсутність підтверджених потужностей і реальної бази, проте регулярно виграє тендери на десятки та сотні мільйонів гривень без конкурентів.

Експерти зазначають, що за схемою Клименка та Півненка тилові об’єкти МВС і Нацгвардії стали джерелом особистої наживи, тоді як волонтери продовжують вирішувати реальні потреби фронту, купуючи техніку, дрони та спорядження.

Київрада створила робочу групу щодо збитків Укрбуду, але виплат у 2025 не буде

У Києві створено міжвідомчу робочу групу з опрацювання механізмів компенсацій за витрати, пов’язані з добудовою об’єктів корпорації «Укрбуд». Про це повідомила виконувачка обов’язків голови правління ХК «Київміськбуд» Світлана Самсонова. За її словами, групу очолює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Владислав Андронов. До її складу увійшли представники Мінекономіки, Київміськбуду та інших центральних і […]

Чому досі неможуть відремонтувати київські мости

Обидва мости включені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Цей статус, хоча і підкреслює їхню історичну та культурну цінність, створює значні перешкоди для проведення необхідних ремонтних та модернізаційних робіт.

Метро та міст Патона у Києві внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятки архітектури та містобудування, науки й техніки місцевого значення та мають охоронні договори. Міст ім. Є.О. Патона через р. Дніпро було збудовано в 1953 році, міст Метро — у 1965 році, та відтоді на них жодного разу не було проведено капітального ремонту. Одна з причин — неможливість узгодити вид робіт із Міністерством культури та здійснити вилучення споруд на час ремонту з реєстру пам’яток архітектури, адже законом передбачено, що вилучення з Реєстру здійснюється лише у разі, якщо пам’ятку зруйновано або пам’ятка втратила предмет охорони, що визначено у паспорті об’єкта.

Міст Патона був запроєктований за нормами 1948 року. Наказом Комітету охорони та реставрації пам’яток №10 від 16.05.1994 р. міст ім. Є.О. Патона зараховано до нововиявлених пам’яток архітектури. У 1995 році міст отримав визнання Американської асоціації зварювання як видатна зварна конструкція. ​У 2008 році міст ім. Є.О. Патона було внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятку архітектури та містобудування, науки і техніки місцевого значення (наказ Міністерства культури і туризму України від 07.11.2008 №1285/0/16-08 охоронний № 530-Кв).

Для ремонту таких мостів можливий тільки один вид робіт — реставрація, яка передбачає відновлення технічних характеристик конструкцій мосту, не змінюючи їхнього зовнішнього вигляду та параметрів. Але через фізичний і моральний знос, зміну інтенсивності руху та ваги транспортних засобів такі мости потребують нових рішень для будівництва та ремонту.

Саме через це Агентство відновлення розглядає варіант побудови нового мосту поруч із мостом Патона замість його ремонту. Основним недоліком такого варіанту є інтеграція його у транспортну систему міста та побудова з’їздів і заїздів на основні транспортні магістралі. Наприклад, на сьогодні залишаються недобудованими з’їзди з Дарницького мосту, рух яким було відкрито ще 2011 року. Також термінового ремонту потребують магістральні трубопроводи з надання теплопостачання та гарячої води жителям мікрорайонів Русанівки та Березняків, які прокладені в межах конструкцій прогонової будови мосту Патона. Ремонт магістральних трубопроводів можливо здійснити тільки під час проведення повної реконструкції мосту. Тож питання саме щодо реставрації мосту Патона має бути вирішено комплексно та передбачатиме водночас ремонт магістральних трубопроводів.

Міст Метро звели на місці зруйнованого під час Другої світової війни мосту. Обʼєкт входить до комплексу споруд “Станція метрополітену “Дніпро”— міст Метро”, що наказом Міністерства культури і туризму України від 07.11.2008 Nº1285/0/16-08 визнано памʼяткою архітектури та містобудування, науки і техніки місцевого значення, охоронний Nº 529-Кв (власне міст Метро має охоронний Nº529/2-Кв). Обʼєкт розташований у межах памʼятки ландшафту та історії місцевого значення “Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра” (наказ Міністерства культури і туризму від 03.02.2010 Nº 58/0/0/16-10).

Конструкція мосту Метро за радянських часів була експериментальною. Загалом таких мостів було лише кілька в СРСР, а на сьогодні єдиний залишився у Києві, інші — розібрали. Міст не відповідає вимогам чинних норм щодо вантажопідйомності та безпеки руху (недостатній габарит проїзних частин і недостатня висота огородження проїзної частини).

Необхідність зняття статусу пам’ятки архітектури зі стратегічно важливих мостів обумовлюється такими причинами:

Отже, зняття статусу пам’ятки архітектури зі стратегічно важливих мостів є необхідним кроком для гарантування їхньої безпеки, надійності та ефективності в сучасних умовах.

Необхідно вносити законодавчі зміни та розробляти спрощені процедури стосовно подальших дій об’єктів, які вже віднесені до пам’яток, що дадуть змогу проводити реконструкцію та заміну стратегічно важливих мостів. Також на законодавчому рівні слід розглянути заборону визнавати стратегічні об’єкти пам’ятками, що значно впливає на подальші заходи щодо їхньої експлуатації та ремонту.

Звіт адвоката Роберта Амстердама: Облік нападів на УПЦ та її духовенство

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам нещодавно оголосив про складний стан справ у зв'язку зі зростанням нападів на УПЦ, його церкви та священиків. У своєму відеозверненні він розкрив, що зібрав звіт обсягом понад 250 сторінок, який містить численні докази цих нападів. Зокрема, він застеріг владу України від подальшого розгляду законопроекту 8371, який спрямований на заборону УПЦ. Амстердам вважає цей законопроект проявом мови ненависті та закликає уряд припинити його розгляд.

У своїй заяві адвокат підкреслив, що УПЦ не має жодного зв'язку з Московським патріархатом та відмежовується від ідеології "русского мира". Він цитував висловлення митрополита Київського Онуфрія, який стверджує, що церква будує лише божий мир, а не "русский мир". Амстердам наголосив, що УПЦ повністю підтримує державу Україну та закликає до захисту її від російського вторгнення.

Наприкінці свого виступу адвокат звернувся зі закликом до підтримки України з боку США. Він вважає, що підтримка України має важливе значення для Америки, а кожен крок, спрямований на підвищення стабільності та захисту українського народу, є кроком у правильному напрямку.

У висновках можна виділити наступне:

• Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам наголосив на серйозності ситуації з зростанням нападів на УПЦ, його церкви та священиків.

• Він представив звіт обсягом понад 250 сторінок із доказами цих нападів, закликавши владу України утриматися від подальшого розгляду законопроекту 8371, який загрожує УПЦ.

• Амстердам чітко відрізняє УПЦ від Московського патріархату та відмовляється від ідеології "русского мира", закликаючи до підтримки України та її захисту від російського вторгнення.

• Виступ адвоката також містить заклик до підтримки України з боку США, він вважає це критично важливим для обох країн і підкреслює необхідність подальшої міжнародної підтримки.

Правильна вечеря для схуднення: що їсти ввечері, щоб худнути, а не набирати вагу

Багато хто недооцінює роль вечері в процесі схуднення, проте саме останній прийом їжі здатен або допомогти вам досягти бажаного результату, або перекреслити зусилля протягом дня. Якщо ви хочете позбутися зайвих кілограмів і водночас залишатися здоровими, варто звернути особливу увагу на те, що саме ви їсте перед сном. Чому вечеря важлива Поєднання білків та правильних вуглеводів […]

Україна стикається з катастрофічними наслідками демографічної кризи, яка почалася ще задовго до повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Однак саме війна стала ключовим фактором, що значно погіршив ситуацію. Як пише видання Der Spiegel, майже сім мільйонів українців були змушені покинути країну через бойові дії, що стало найбільшим демографічним відтоком за всю сучасну історію.

Зазначається, що населення України почало старіти ще в 1960-х роках, ситуацію погіршив економічний колапс 1990-х років, коли розпався Радянський Союз, адже “мільйони жінок і чоловіків боялися за своє майбутнє”, тому народжували менше дітей або емігрували.

А вже повномасштабна війна Росії, яка почалася у лютому 2022 року, пише видання, “перетворила демографічну кризу на катастрофу”. І наводить такі дані: майже сім мільйонів людей втекли за кордон, щонайменше п’ять мільйонів українців зараз живуть під російською окупацією, десятки тисяч мирних жителів і до 100 тисяч військових загинули.

Якщо на початку 1990-х років в Україні проживало 51,5 мільйона мешканців, то зараз на підконтрольній Києву території мешкає лише 29 мільйонів, йдеться у матеріалі.

Провідна демографиня, керівниця Інституту демографії та соціальних досліджень у Києві Елла Лібанова розповіла, що населення промислово розвиненої країни починає скорочуватися, коли рівень народжуваності падає нижче ніж 2,1 дитини на жінку. За її підрахунками, у ЄС він трохи менший як 1,5, а в Україні з початку війни цей показник упав нижче за одиницю.

За словами Лібанової, депопуляція “певною мірою неминуча”, адже “населення просто занадто старе”. Водночас ця тенденція, каже вона, характерна не лише для України. Зокрема, Росія бореться зі схожими проблемами, проте її населення майже в чотири рази більше.

Експертка назвала засоби для боротьби з іще більш різким скороченням населення. На її думку, “треба заохочувати повертатися не лише українців, а й людей з інших країн”. Покращення якості життя також може сприяти зростанню народжуваності.

Проте, щоб це сталося, спочатку має закінчитися війна і повинні з’явитися гарантії безпеки, додала Лібанова. Адже навряд чи хтось повернеться туди, зберігатиметься загроза нападу, і навіть не лише не повернеться, а й ще більша кількість людей втече.

Вступ до ЄС був би важливим для економічних перспектив, вважає Лібанова:

“Це стимулювало б зростання та модернізувало б економіку”.

Демографічна ситуація в Україні: останні новини

Як ми повідомляли раніше, виїзд за кордон хлопців до 18 років стане додатковим ударом по демографічному розвитку України, хоч і не таким серйозним, як масовий виїзд у перші місяці війни. Так вважає старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Олексій Позняк.

В Україні на 100 народжених припадає 286 померлих, і це поганий результат, стверджує заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та проблем якості життя Олександр Гладун. Але, за його словами, під час війни очікувати чогось кращого дуже важко.

Скільки людей проживало в Україні станом на 2024 рік, достеменно не знає ніхто, вважає демограф Гладун, оскільки це складно порахувати. Орієнтовно йшлося про трохи більше як 34 мільйони населення.

The post Демографічна криза в Україні: війна загострила багаторічну проблему first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини