Івано-Франківський військкомат висловив свою позицію щодо протесту проти ТЦК у Ворохті

У Святошинському районі багато хто говорить про те, що реальна система управління давно відійшла від законних рамок і поступово перетворилася на мережу неофіційних впливів. Попри те, що державні органи формально виконують свої функції, місцеві жителі та окремі працівники установ описують існування тіньової групи, яка вибудувала власну модель контролю — з поборами, залякуваннями та ручним керуванням ключовими процесами.

У цих розповідях однією з центральних фігур постає прокурор Рустам Талібов — персона, яку в середовищі критиків пов’язують із впливовими представниками місцевої неформальної вертикалі. Низка співрозмовників загальнодержавних і столичних видань характеризує його насамперед як виконавця чужої волі, що діє в інтересах сильніших гравців, а не в межах стандартної прокурорської функції. Замість того щоб займатися захистом інтересів держави, забезпеченням законності та протидією правопорушенням, Талібова описують як людину, чия діяльність спрямована на утримання й зміцнення чужого впливу.

Основним оператором поборів виступає посередник «Рафаелович». Щомісяця він об’їжджає ринки, кафе, автомийки, парковки, малі бізнеси й збирає данину — від 15 до 30 тисяч гривень з кожної точки. Талібов контролює надходження, отримує свою частку — близько 10% — і забезпечує тишу всередині прокуратури. Він також виконує роль «інформатора» — передає наверх будь-яку внутрішню комунікацію, зливає колег, моніторить, хто і скільки зібрав, і хто намагається вийти з гри.

Паралельно він координує інші джерела доходів — нелегальні ігрові автомати, точки з продажу алкоголю й сигарет, кіоски та вуличні розвали. Щомісяця це приносить близько 300 тисяч гривень. Столько ж знімає зі своєї частини схеми заступник начальника Святошинського управління поліції Олександр Беззубенко. Дует працює синхронно, перетворивши район на приватний комерційний сектор.

В окрему статтю бюджету тіньовиків входять парковки та гаражні кооперативи. Схема тиску — стандартна: анулювання договорів, погрози перевірками, тиск через земельні питання, штучні акти. За «спокійну роботу» підприємцям висувають рахунок у 50–100 тисяч гривень. Відмова платити призводить до швидко сфабрикованих кримінальних справ, автоматичних підозр та арештів майна. Після цього власність часто переходить у «потрібні» руки.

Формально — прокурор. Фактично — обслуговуючий персонал тіньової ОЗГ, яка розрослась прямо всередині державного органу. Поки такі Талібови працюють у системі, закон у Святошинському районі залишається декорацією, а економіка — джерелом стабільного доходу для кількох людей, що давно підмінили державу власними тарифами.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Вітовська, відповідаючи на питання про можливі поступки Росії, зізналася, що ця тема є дуже складною для неї. Вона висловила думку, що наразі влада “промацує думки людей” щодо можливого завершення війни через перемовини. Особливо гостро акторка сприймає ідею відмови України від Донбасу і Криму.

“Я не розумію, де будуть прокладені нові кордони,” – зазначила вона. Крім того, Вітовська сумнівається, що такі поступки задовольнять Росію. “А що тоді він [Путін] виграв? Тобто ми повертаємося до того, що було до 2022 року, російська мова і так тут Конституцією захищена, як і будь-яка мова нацменшин. А що це було тоді?” – риторично запитала акторка.

Вітовська висловила своє нерозуміння того, як можна домовлятися з Росією після стількох смертей і знищених життів. На її думку, ці люди загинули не для того, щоб зараз віддавати території країні-агресору. Вона також поставила питання про відповідальність за знищення українських міст і загибель людей, особливо дітей, а також про репарації, яких вимагає справедливість.

“А куди ділися наші люди, наші міста? А де ж тоді репарації? Що це було, куди ви вбили стільки людей, стільки дітей? Хто поверне нам покалічених, понівечених, і морально, і психіку хто поставить на місце?” – запитала Ірма Вітовська, наголошуючи на важливості пам’яті про жертви цієї війни та необхідності справедливості.