Що подивитись недільного вечора

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган висловив впевненість у тому, що між Україною та Росією буде знайдений компроміс, який може стати основою для досягнення миру. З його слів, це може статися в найближчому майбутньому, і Туреччина готова й надалі виконувати роль посередника в мирних переговорах. Виступаючи на форумі TRT World Forum 2025 у Стамбулі, Ердоган підкреслив важливість продовження зусиль для зупинення війни та стабілізації ситуації в регіоні. Він наголосив, що Туреччина, з початку повномасштабного вторгнення, активно прагнула знайти шляхи для переговорів і неодноразово виступала як платформа для зустрічей української та російської делегацій.

Турецький президент зазначив, що досягнення миру потребує зусиль усіх зацікавлених сторін, і важливим етапом є обговорення припинення вогню. Ердоган вважає, що лише через діалог та взаєморозуміння можливо покласти край конфлікту, який вже завдав величезної шкоди. Туреччина, як один з ключових гравців на міжнародній арені, має потенціал впливати на ситуацію, і для цього Анкара готова продовжувати свої дипломатичні зусилля.

«Я сподіваюся, що вже невдовзі між сторонами буде знайдено компроміс, який дозволить двом сусіднім народам знову жити поруч у мирі», — заявив Ердоган.

Його заява прозвучала на тлі заяв Москви про нібито готовність повернутися до переговорів з Україною. Російська сторона говорить про продовження діалогу «в стамбульському форматі» — тобто за посередництва Туреччини. Про це заявив заступник міністра закордонних справ РФ Михайло Галузін, стверджуючи, що «всі умови для переговорів є», але натякаючи, що Київ начебто не демонструє політичної волі.

Україна та Росія вже провели серію прямих контактів у Стамбулі в 2025 році — зокрема у травні, червні та липні. На цих зустрічах сторони узгоджували, зокрема, великі обміни полоненими: перший раунд у травні дав домовленість про обмін «1000 на 1000», що стало найбільшим обміном за час повномасштабної війни. Також обговорювали повернення тіл загиблих і припинення ударів по цивільній інфраструктурі.

Українська сторона виносила на стіл вимогу негайного припинення вогню, «тиші» вздовж усієї лінії фронту та зупинки атак по енергетичних і житлових об’єктах. У плані, який Київ презентував під час стамбульських контактів і який бачили міжнародні медіа, першим пунктом був повний режим припинення вогню мінімум на 30 днів, а далі — обмін усіх полонених і повернення незаконно депортованих українських дітей.

Москва на ці умови не погодилась. Публічні сигнали з російського боку свідчили, що Кремль не готовий до фіксованого припинення вогню без попередніх політичних поступок України, а ключові російські фігури прямо заявляли, що мета Росії — не компроміс, а перемога, з вимогами територіальних поступок і обмеження оборонних можливостей України.

Тобто реальна картина виглядає так: Туреччина публічно підкреслює готовність бути майданчиком для домовленостей і називає мир досяжним «у найближчому часі», Росія говорить про готовність до діалогу, але просуває максимум політичних вимог, а Україна публічно не відмовляється від переговорів як інструменту, але наполягає, що будь-який «компроміс» має починатися з припинення вогню й припинення ударів, а не з поступок у питаннях суверенітету.

На цьому тлі слова Ердогана про те, що «вже невдовзі буде знайдено компроміс», звучать як політичний сигнал: Анкара хоче й далі залишатися ключовим посередником і демонструвати, що саме Туреччина володіє каналами спілкування і з Києвом, і з Москвою.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Згідно з даними, 64% банкрутів — це люди віком від 25 до 45 років, а ще 28,7% припадає на осіб старше 45 років. Гендерний розподіл практично рівний: 51% банкрутів – жінки, решта 48% – чоловіки.

Найбільше справ про банкрутство відкрито в Києві (95 справ, або 15% від загальної кількості), далі йдуть Київська область (58 справ, або 9%) та Дніпропетровщина (53 справи, або 8%).

Експерти вважають, що така динаміка обумовлена «відкладеним попитом» через повномасштабну війну. На початку війни борги не були пріоритетом для громадян, а діяв також мораторій на стягнення частини боргів. З його скасуванням боржники активніше почали звертатися до суду для вирішення своїх фінансових проблем через процедуру банкрутства.

Арбітражний керуючий Денис Лихопьок підкреслює, що скасування мораторію на стягнення боргів стало однією з головних причин цього різкого зростання кількості справ про банкрутство.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

1. Середня зарплата на підприємстві не менше ніж 20 тисяч гривень (за словами глави Мінцифри Федорова, нових працівників зможуть бронювати одразу, жодних термінів відпрацьовувати не потрібно. Але зарплата у працівника має бути зі старту понад 20 тисяч гривень).

Зазначимо, що вимога щодо зарплати не стосується комунальних і державних установ. Такий виняток, найімовірніше, є спробою змусити людей активніше працевлаштовуватися у відомства з низькою зарплатою, де різко не вистачає персоналу.

2. відсутність податкових боргів.

3) Третій критерій обирає саме підприємство з переліку: – резидентство в «Дії», – 1,5+ млн євро сплачених податків за рік, – 32+ млн євро надходжень, – важливість для національної економіки або потреб тергромади.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

З Києва поїзд №27/28 відправлятиметься щовечора о 19:57, прибуваючи до Чопа о 07:50 ранку. Тут пасажири зможуть здійснити пересадку на поїзд №617/961, який вирушає о 09:59 і прибуває до Братислави о 19:33.

Зворотній маршрут з Братислави розпочнеться об 11:27. Після пересадки в Чопі на поїзд №28/27 о 22:38, прибуття до Києва відбудеться о 10:01 ранку.

Загальна вартість квитків на весь маршрут Київ – Братислава через Чоп становить близько 2 200 грн. Вартість квитка на поїзд Київ – Чоп буде приблизно 700 грн, а на поїзд Чоп – Братислава – близько 1500 грн.

“Пересадка між поїздами добре узгоджена. Пасажири зможуть купити обидва квитки одним кліком через мобільний додаток або на офіційному сайті Укрзалізниці”, – зазначили в перевізнику.

Новий маршрут дозволяє з’єднати Київ, Львів та Мукачево з Братиславою та іншими великими містами Словаччини, такими як Кошице, Жиліна, Трнава, Тренчин і Попрад. Це також відкриває широкі можливості для подорожей до більшості міст Чехії, зокрема до Праги.

Цей новий залізничний маршрут не тільки забезпечує зручне та доступне сполучення між Україною та Словаччиною, але й відкриває нові можливості для подорожей по Центральній Європі. Пасажири зможуть швидко та зручно дістатися до таких міст, як Прага, завдяки новому залізничному сполученню.