Соцмережі та харчові тренди 2025 року: що справді корисно, а що може зашкодити

У серпні 2025 року середня заробітна плата працівників державного апарату досягла рівня 61,6 тисячі гривень. Це більше ніж утричі перевищує середній рівень заробітної плати по країні, який становить 19,8 тисячі гривень. Про це свідчать дані Міністерства фінансів, оприлюднені в кінці літа. За останній рік заробітна плата державних службовців зросла на 8,6% порівняно з серпнем 2024 року, коли середній показник становив 55,8 тисячі гривень. Однак цей зріст не зміг випередити рівень інфляції, який у цей період досяг 13,2%, що знижує реальну купівельну спроможність населення.

Цей дисбаланс між підвищенням заробітних плат та темпами інфляції підкреслює важливу проблему — хоча зарплата державних службовців збільшилася номінально, реальна вартість їхніх доходів не зросла, а навіть знизилася через зростання цін. Крім того, значні розбіжності в рівнях оплати праці спостерігаються серед різних органів влади. Наприклад, в Антимонопольному комітеті зафіксовано найбільші середні виплати серед центральних органів виконавчої влади, де заробіток державних службовців у серпні 2025 року значно перевищував середні показники інших відомств.

Окремо Мінфін відзначає, що серед 495 керівників державних органів середня оплата праці становила 131,2 тис. грн. Найвищі середні виплати керівництва зафіксовані в НАЗК — 366,6 тис. грн, Міністерстві національної єдності — 289 тис. грн, Фонді держмайна — 284,6 тис. грн та в АРМА — 255,9 тис. грн. Ряд керівників отримували понад 200 тис. грн на місяць, зокрема в Рахунковій палаті (209 тис. грн) та Антимонопольному комітеті (201,8 тис. грн).

Таким чином, дані Мінфіну підтверджують значний розрив між зарплатами державних службовців і середніми доходами українців, а також різницю в темпах зростання оплати праці та інфляції. Поки що збереження таких розривів означає, що незважаючи на номінальне зростання виплат у держсекторі, реальні доходи чиновників у цілому зростають повільніше від здорожчання життя.

Постраждалі пишуть у соцмережах, що водій Mercedes заявив їм, що хотів «потягатися з іншою тачкою», але не впорався з керуванням.

Потім сказав, що він усе «порішає», бо працює в команді гурту «Океан Ельзи», і пропонував потерпілим гроші. На руці в нього дійсно був браслет «Команда Океану Ельзи».

За словами потерпілих, коли приїхав його адвокат, то кидався на людей, щоб вони не знімали.

На місце ДТП приїхав адвокат винуватця, який накинувся на постраждалих, коли вони намагалися зафіксувати події.

Власницею авто виявилася бізнесвумен Лідія Сметана, власниця бренду одягу «One by one». Вона виклала фото в Instagram із підписом «День ментального здоров’я у нас вийшло відсвяткувати на максимум».

У Києві, під час розкопок фундаментів Михайлівського Золотоверхого монастиря, археологи натрапили на незвичайну знахідку — відбиток людської ступні на цеглі, яка була зроблена понад вісім століть тому. Це відкриття викликало значний інтерес як у науковців, так і у киян, адже воно надає відчуття прямого дотику до життя людей, які працювали над зведенням святині в давні часи.

Роботи проводяться у рамках досліджень Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ». Фахівці зазначають, що такі знахідки є рідкісними, адже більшість будівельних матеріалів середньовіччя збереглися лише фрагментарно. Відбиток, ймовірно, залишив будівельник або один із помічників майстрів під час виробництва цегли, коли вона ще була сирою.

Розчищення фундаментів вимагало значних зусиль: волонтерам та музейникам довелося винести близько 50–60 мішків піску й вапна, завантаживши їх на самоскид. Для роботи використовували вантажівку, надану ШЕУ Шевченківського району.

Після завершення робіт підлогу покриють гігроскопічним текстилем і гравієм, стіни пофарбують, а павільйон обладнають інформаційними банерами та стендами.

Відбиток ступні на цеглі став живим свідченням середньовічного життя киян, нагадуючи про радість, веселощі та непередбачувані вчинки мешканців міста понад 800 років тому.

У 2025 році кількість кримінальних проваджень щодо домашнього насильства в Україні скоротилася приблизно на чверть, водночас неофіційні звернення за допомогою зросли на 9%. За даними Опендатаботу, протягом року органи прокуратури відкрили 1 996 кримінальних справ за статтею про домашнє насильство. Це перший випадок із початку повномасштабного вторгнення, коли офіційна статистика демонструє зменшення кількості зареєстрованих справ.

Експерти пояснюють цю тенденцію кількома факторами. По-перше, частина постраждалих обирає не офіційні канали для звернення, звертаючись до гарячих ліній, громадських організацій або психологів, що дозволяє отримати підтримку без формального розслідування. По-друге, зменшення кількості відкритих кримінальних проваджень може бути пов’язане зі змінами у практиці правоохоронних органів, які дедалі частіше спрямовують справи на медіацію чи профілактичні заходи, а не на судові розгляди.

У середньому щомісяця реєструється близько 180 справ. Пік звернень традиційно припадає на зимові свята: у січні цього року було відкрито 277 проваджень. Значна частина справ доходить до суду — уже 79% від облікуваних кримінальних проваджень.

Водночас дані Національної гарячої лінії з попередження домашнього насильства демонструють протилежну тенденцію. Кількість звернень по допомогу зросла на 9%. Лише за три квартали 2025 року надійшло понад 35 тисяч дзвінків, з яких 90% стосувалися саме домашнього насильства. Серед тих, хто шукав допомоги, 14% були люди старші 50 років.

За типами насильства майже половина звернень стосувалася психологічного тиску, у третині випадків — фізичного насильства, 17% заявок пов’язані з економічним тиском, і 1,6% — зі сексуальним насильством. Вже другий рік поспіль кожне четверте звернення надходить від чоловіків.

Ця статистика демонструє, що, попри зменшення кількості кримінальних проваджень, проблема домашнього насильства залишається актуальною, а потреба у психологічній та соціальній підтримці — високою.

Політичні та військові аналітики неухильно фіксують загострення ситуації в регіоні, де російські війська, згідно з повідомленнями як українських, так і російських джерел, просунулися до Часів Яру. Висновки Deep State, військового пабліка, щодо вже фактичного зайняття російськими військами околиць міста підштовхують до висновку про можливість вуличних боїв навіть на центральних вулицях Часів Яру.

Інформація, надана Американським "Інститутом вивчення війни", підкреслює напруженість ситуації, описуючи механізований штурм і просування російських військ до східної околиці міста. Втрати, зазначені у звіті, надзвичайно високі, що свідчить про серйозність конфлікту на даному напрямку.

З іншого боку, суперечливі повідомлення від російських джерел створюють певну неоднозначність. Одні стверджують про вже відбуте входження армії РФ у місто, інші намагаються заспокоїти громадськість, зазначаючи, що російські війська поки що лише перебувають неподалік від міста, контролюючи околиці.

Незалежно від цього, присутність десантників у лісі поблизу будинків мікрорайону Канал, недалеко від ключових об'єктів, свідчить про серйозні підготовки до можливих дій. Канал, що перетинає цей район, надає важливий фактор стратегічної переваги, роблячи можливий штурм міста менш прихованим та більш складним завданням для українських сил оборони.

Напружена ситуація на бахмутському напрямку, як засвідчують різні джерела і аналітики, стає свідченням про нагострення конфлікту в регіоні, потенційної загрози для мирного населення та потреби у міжнародній реакції на події.

Українська влада та міжнародні спостерігачі мають серйозні підстави для тривожності щодо ситуації на бахмутському напрямку, згідно з повідомленнями українських та російських джерел. За останніми даними, російські війська наближаються до міста Часів Яру, проводячи активні військові операції та входячи на околиці міста. Інформація про потужний штурм та стратегічні переміщення військ підштовхує до висновку про можливу загрозу безпеці цивільного населення та подальшого загострення конфлікту.

Нестабільна ситуація, викликана активною воєнною діяльністю, потребує негайних заходів для міжнародного співробітництва та дипломатичних зусиль для мирного врегулювання конфлікту. Українська влада повинна зосередити увагу на забезпеченні безпеки мирного населення та мобілізації ресурсів для відстоювання територіальної цілісності країни.