Україна скасувала статус “обмежено придатний до військової служби”

Харківська міська рада упродовж останніх років спрямувала значні бюджетні кошти на закупівлю пального для потреб комунального підприємства «Шляхрембуд». Загальна сума виплат на користь ТОВ «Бізнес традиції» сягнула близько 125 мільйонів гривень. Саме ця компанія стала одним із головних партнерів міста у забезпеченні паливно-мастильними матеріалами, необхідними для утримання дорожньої інфраструктури та роботи спецтехніки.

Ще кілька років тому діяльність ТОВ «Бізнес традиції» не вирізнялася значними фінансовими показниками. За даними відкритих реєстрів, у 2021 році підприємство демонструвало доволі скромні обсяги продажів і не входило до числа помітних гравців на паливному ринку. Ситуація почала змінюватися після оновлення структури власності компанії, коли контроль над нею перейшов до Олександра Шрамка. Разом із цим відбулася і зміна стратегічного вектора роботи — фірма зосередилася саме на торгівлі пальним.

Зокрема, підозри викликає договір №246 від 15 вересня на закупівлю 1 млн літрів бензину А-95 та 1,2 млн літрів дизельного пального на суму 125 млн грн. ТОВ було єдиним учасником та переможцем тендеру.

Умови договору виглядають сумнівними: ціни на бензин А-95 (57,84 грн/л) та дизельне пальне (56,04 грн/л) значно перевищували ринкові (50–52 грн/л та 49–51 грн/л), що, за оцінками експертів, призвело до переплати понад 11 млн грн.

Додаткові порушення включають можливість односторонньої зміни обсягу товару замовником, надзвичайно довгу відстрочку платежу до 360 днів, а також пункт про обов’язкову заправку виключно на АЗС постачальника у радіусі 10 км, що обмежує конкуренцію.

Факти завищених закупівель та уникнення контролю створюють ризик розтрати бюджетних коштів і потребують втручання правоохоронних органів для перевірки законності цих угод.

У столиці України розслідувачі викрили масштабну схему розкрадання державних коштів, виділених на спорудження протирадіаційних укриттів у навчальних закладах. Йдеться про школи №186 на вулиці Сєченова та навчально-виховний комплекс №209 «Сузір’я» на Березняківській. Посадовці районних адміністрацій, за даними слідства, забезпечили перемогу у тендерах низці підконтрольних комерційних структур, після чого організували систему «відкатів» через фіктивні договори про надання послуг та постачання матеріалів.

Державні контракти отримали ПрАТ «Укратоменергобуд» і ТОВ «БК “Мега Стайл”». Загальна сума угод перевищувала півмільярда гривень, причому умови договорів були виписані так, щоб дозволити необґрунтоване підвищення вартості робіт і здійснювати виплати без підтвердження фактичного виконання. Як засвідчив аналіз технічної документації, частина коштів спрямовувалася на роботи, які або не проводилися взагалі, або виконувалися формально, без дотримання норм безпеки.

Формально міська влада затверджувала робочі проекти укриттів для школи №186 і оголошувала закупівлі для «Сузір’я», однак реальний зміст договорів і параметри робіт викликають запитання. За наявними документами, рішення про будівництво споруди подвійного призначення для школи №186 ухвалювали у 2024 році, а у 2024–2025 роках публікувалися тендери на зведення таких укриттів, що підтверджує офіційний статус проектів і масштаби фінансування.

Ключовий вузол претензій — відповідність нормам безпеки. Діючі ДБН для захисних споруд визначають мінімальні параметри міцності та геометрії конструкцій, які не можуть бути довільно «оптимізовані» під кошторис, зокрема щодо товщини захисних елементів, висоти приміщень і шляхів евакуації. У випадку зі шкільними об’єктами на Голосієво й Березняках виявлені відхилення несумісні з вимогами до протирадіаційних укриттів.

Окремо звертає на себе увагу історія підрядників. «Мега Стайл» уже потрапляла в поле зору аудиторів і журналістів через невідповідність кошторисів та завищення цін у інших закупівлях комунальних структур Києва, що ставить питання до доброчесності відбору і тут.

На тлі суми, що підбирається до 830 мільйонів гривень за двома проектами, найбільше обурює те, що «укриття» на папері в реальності можуть не захистити дітей. Без негайної експертизи проектних рішень і повної ревізії договорів ризики перетворяться на фактичну небезпеку.

Юлія Свириденко: 40% ВВП України знаходиться в тіні, за оцінками Міністерства економіки

Перший віцепрем’єр-міністр та міністр економіки звертає увагу на важливість боротьби з тіньовою економікою

Під час брифінгу у середу Перший віцепрем’єр-міністр України та міністр економіки Юлія Свириденко зробила важливу заяву щодо стану національної економіки. За оцінками Міністерства економіки України, приблизно 40% валового внутрішнього продукту (ВВП) країни перебуває "у тіні". Ця заява підкреслює масштабність проблеми тіньової економіки та необхідність рішучих дій для її подолання.

Тіньова економіка, яка включає неофіційні доходи та ухилення від сплати податків, має значний вплив на економічний розвиток країни. Свириденко наголосила, що боротьба з цим явищем є пріоритетним завданням уряду. Міністерство економіки вже працює над комплексною стратегією, яка передбачає посилення контролю за фінансовими операціями, збільшення прозорості бізнесу та стимулювання підприємців до роботи в законодавчому полі.

За словами Свириденко, уряд планує запровадити низку реформ, спрямованих на зниження рівня тіньової економіки. Серед ключових заходів – удосконалення податкової системи, запровадження нових технологій для відстеження фінансових потоків та зміцнення інституцій, відповідальних за економічний контроль.

Однією з головних цілей цих реформ є створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього бізнесу. Свириденко зазначила, що підтримка підприємництва та створення чесних умов для ведення бізнесу сприятимуть зростанню економіки та зменшенню обсягів тіньової діяльності.

Експерти погоджуються з необхідністю реформ та наголошують на важливості співпраці між урядом, бізнесом та громадянським суспільством для досягнення позитивних результатів. Прозорість, довіра та відповідальність мають стати основою нової економічної політики України.

Заява Юлії Свириденко підкреслює нагальність вирішення проблеми тіньової економіки, яка гальмує розвиток країни. Успішна реалізація запланованих заходів сприятиме зміцненню економіки, підвищенню рівня життя громадян та створенню нових можливостей для розвитку бізнесу.

На завершення, виступ Юлії Свириденко на брифінгу висвітлив важливу проблему тіньової економіки, що значно впливає на національний ВВП України. Перший віцепрем’єр-міністр наголосила на необхідності рішучих реформ для зменшення рівня тіньової економіки та забезпечення прозорості бізнесу. Впровадження нових технологій, удосконалення податкової системи та підтримка підприємництва мають стати ключовими складовими стратегії уряду. Співпраця між усіма зацікавленими сторонами стане запорукою успішних реформ, які сприятимуть економічному зростанню та підвищенню добробуту громадян.

За її словами, це стосується й аграрного сектора та експорту аграрної продукції. Закони, які підписав Президент України Володимир Зеленський, спрямовані на боротьбу з «чорним зерном» та неповерненням валютної виручки, дадуть можливість більше контролювати питання повернення валютної виручки від аграрної продукції.

«Я думаю, що по останніх цифрах „сірого“ експорту зерна вам можуть дати оцінку експертну тільки наші зернотрейдери, але зрозуміло, що є частка. Ми рахували, що якщо ми кажемо про тіньову економіку, то 40% – це потенційна цифра знаходження економіки „у тіні“.

Я думаю очевидно, що це стосується аграрного сектора, експорту аграрної продукції у тому числі. Тому закон, який підписав Президент, якраз має дати можливість більше контролювати питання повернення валютної виручки від аграрної продукції», — сказала Свириденко.

Міністерка відзначила, що останні пів року зрушення вже є в цифрах в поверненні валютної виручки.

«Але подивимося в динаміці. Сподіваємося, що у нас до кінця року ситуація поліпшиться», — додала вона.

Свириденко зазначила, що це важливо тим, що, якщо не повернуту валютну виручку, то це ставить під загрозу фінансування державного бюджету.

Бюро економічної безпеки України спільно з Територіальним управлінням БЕБ у Львівській області розкрили факт підозри чотирьом посадовим особам, включаючи директора одного з підприємств, у скоєнні злочину, пов’язаного з заволодінням 8,7 мільйонами гривень державних коштів. За результатами аналізу та експертизи, проведених Бюро, встановлено, що підприємство, переможець тендеру на поставку накладок для рейок на зазначену суму, надавши товари не відповідної якості, спричинило значні фінансові збитки для держави. Крім того, також виявлено випадок ухилення від сплати мита на суму понад 7,5 мільйонів гривень, де компанія намагалася імпортувати нові товари, видаючи їх за вживані. Детективи Бюро наголошують на важливості співпраці з регіональними підрозділами для ефективного протидії корупції та злочинності в сфері економіки.

У результаті розслідування, проведеного Бюро економічної безпеки України спільно з Територіальним управлінням БЕБ у Львівській області, були розкриті серйозні порушення у сфері державних закупівель та митної діяльності. Виявлено факти незаконного заволодіння державними коштами на суму 8,7 мільйонів гривень, а також ухилення від сплати мита на суму понад 7,5 мільйонів гривень. Підприємство, що отримало контракт на поставку товарів, надало продукцію низької якості, що призвело до значних фінансових втрат для держави. Цей випадок підкреслює важливість ефективного контролю за дотриманням законності та відповідального використання державних ресурсів. Співпраця між різними органами правопорядку є ключовою у боротьбі з корупцією та злочинністю у сфері економіки, адже лише за умови їх спільних зусиль можна забезпечити законність та прозорість у сфері державних закупівель та митної діяльності.