29 травня православні відзначають Вознесіння Господнє

Після розголосу, спричиненого корупційним скандалом, пов'язаним із так званими «плівками Міндіча», Андрій Єрмак оголосив про свою відставку з посади керівника Офісу Президента України. Це рішення стало результатом серйозних суспільних та політичних наслідків, які викликала публікація записів, на яких фігурують високопосадовці, включаючи найближчого соратника президента.

«Плівки Міндіча», які з'явилися у медіапросторі, стали об'єктом широкого обговорення, викликавши обурення як серед громадськості, так і в політичних колах. Вони містять аудіозаписи, де обговорюються корупційні схеми, зокрема маніпуляції з державними ресурсами та вплив на важливі рішення, що мали місце на високому рівні влади. Цей скандал спричинив значний резонанс і посилене суспільне обурення щодо стану боротьби з корупцією в Україні.

Зараз, ймовірно, Зеленський планує залишити керування Офісом президента у технічному форматі, передавши аналітичні функції іншим структурам. Потенційними кандидатами на тимчасове очолювання ОПУ називають заступника керівника Ігора Брусила та керівницю апарату Марію Вітушок.

Ведернікова також звертає увагу на затягування зміни низки голів обласних державних адміністрацій та на те, що на посаді залишається голова Фінмоніторингу Філіп Пронін, який, за даними джерел, блокує розслідування НАБУ. Основним аргументом Зеленського, за інформацією ЗМІ, є відсутність підозри проти людей із оточення Єрмака: «Нехай спочатку НАБУ та САП доведуть, що всі навколо – корупціонери».

Нагадаємо, 28 листопада НАБУ провело обшуки у помешканні Єрмака в межах іншого кримінального провадження. Його пов’язують із «плівками Міндіча», де фігурує під прізвиськом «Алі-Баба», нібито даючи вказівки правоохоронцям щодо тиску на антикорупційні органи.

Уночі до четверга, 11 квітня, Верховна Рада виконала важливу місію – завершила розгляд понад 4 тисяч відхилених поправок до законопроєкту щодо мобілізації. Народний депутат Ярослав Железняк довів цю новину до загального відома, підкресливши важливість виконаної роботи. Протягом 11 квітня очікується перехід парламенту до розгляду рекомендованих поправок, що стане наступним кроком у процесі прийняття закону в цілому. Ярослав Железняк розповів, що тривалий процес розгляду 4294 відхилених поправок завершився близько 2:00, затримавши увагу 11 годин. Не зважаючи на затягнуту процедуру, лише 30 депутатів залишилися в залі до її завершення. Відповідно до наступних кроків, після перерви до ранку та мотиваційного виступу військових, розпочнуться 31 голосування за враховані поправки до закону, а потім відбудеться голосування за законопроєкт в цілому.

На думку депутатів Ярослава Железняка та Олексія Гончаренка, у сесійній залі протягом більшої частини 11-годинного процесу було недостатньо депутатів для ефективного голосування, що може призвести до залишення всіх розглянутих поправок відхиленими. Кожен автор поправки міг наполягати на її включенні до голосування, але для її прийняття потрібно було б отримати 226 голосів.

Щодо самого законопроєкту щодо мобілізації, відзначимо, що 30 січня уряд зареєстрував нову редакцію законопроєкту (№ 10449), в якій, серед іншого, передбачено введення повісток через електронний кабінет призовника. Також уряд пропонував встановлення строку служби — у разі безперервної служби протягом 36 місяців під час дії воєнного стану. Звільнення з військової служби в такому разі мало здійснюватися у строки, визначені рішенням Ставки верховного головнокомандувача.

Зауважимо, що 7 лютого законопроєкт № 10449 щодо посилення мобілізації отримав підтримку парламенту на першому читанні, а 27 лютого комітет Ради з питань національної безпеки розпочав розгляд законопроєкту до другого читання. 9 квітня комітет із національної безпеки і оборони, за ініціативою Кабінету Міністрів, вилучив розділ про строки служби з законопроєкту і завершив його розгляд. Народна депутатка Ірина Фріз, член комітету, розкрила деталі затверджених поправок до законопроєкту, зокрема, надання консульських послуг громадянам України за кордоном з умовою оновлення персональних даних протягом 60 днів з моменту введення в дію Закону відповідно до вимог умов воєнного стану.

Впровадження електронного кабінету для військовозобов’язаного, призовника та резервіста залишається на сьогоднішній день правом, а не обов'язком. Це означає, що кожен військовослужбовець має можливість створити електронний кабінет для отримання інформації та здійснення необхідних дій онлайн, але він не є примусовим заходом. Такий підхід сприяє зручності та доступності обслуговування для військовослужбовців, але залишає вільним вибір кожного щодо участі в цьому процесі. Однак варто враховувати, що використання електронного кабінету може забезпечити швидке та зручне отримання необхідної інформації, спростити взаємодію з військовими органами та зробити процес виконання військових обов'язків більш ефективним. Тому, хоча це не є обов'язковою умовою, використання електронного кабінету може бути корисним для кожного військовозобов’язаного.

• Впровадження електронного кабінету для військовозобов’язаного, призовника та резервіста є на сьогоднішній день правом, а не обов'язком.

• Кожен військовослужбовець має можливість створити електронний кабінет для отримання інформації та здійснення необхідних дій онлайн.

• Хоча використання електронного кабінету не є обов'язковим, воно може забезпечити зручність та швидкість отримання необхідної інформації та спростити взаємодію з військовими органами.

• Використання електронного кабінету може зробити процес виконання військових обов'язків більш ефективним.

• Незважаючи на те, що це право, а не обов'язок, користування електронним кабінетом може бути корисним для кожного військовозобов’язаного, оскільки забезпечує зручний та доступний спосіб виконання військових процедур.