Захарова та Симоньян зірвалися після заяви німецького канцлера Мерца

У новому аналітичному звіті Інституту вивчення війни зазначається, що російські сили намагаються повторити сценарій підготовки наступальних дій, який раніше застосовувався на Покровському напрямку. Цього разу аналогічну модель ворог використовує для створення умов атаки на Костянтинівку — важливий логістичний і оборонний вузол на Донеччині.

Аналітики звертають увагу на зростання активності російської авіації в районі Костянтинівка–Дружківка. Йдеться передусім про інтенсивні дії з повітряного перехоплення та удари, спрямовані не стільки на негайне просування вперед, скільки на поступове послаблення українських можливостей. Така кампанія має на меті ускладнити роботу Сил оборони, обмежити маневреність підрозділів і створити передумови для подальших сухопутних операцій.

Командир української бригади, яка діє на цьому напрямку, повідомив 4 лютого, що останнім часом російські війська зосередилися саме на перехопленні логістики, а не на активних бойових діях. Частково це пов’язано з низькими температурами, які обмежують можливості для масштабних наземних операцій. За його словами, такі дії змушують українські підрозділи дедалі більше покладатися на наземні безпілотники для постачання особового складу і позицій у районі Костянтинівки. У січні 2026 року використання таких дронів бригадою зросло вдвічі.

Російські сили, за словами українського командира, системно перехоплюють логістичні маршрути, поєднуючи спостереження, удари та дистанційне мінування наземних ліній зв’язку за допомогою FPV-дронів. Крім того, вони влаштовують засідки з використанням безпілотників та цілеспрямовано знищують українські наземні безпілотні апарати. Окрему увагу противник приділяє ураженню операторів дронів, застосовуючи плануючі авіабомби, безпілотники типу «Молнія» та FPV-дрони. Це ускладнює ротацію і виведення українських операторів із міста.

Представник іншої української бригади, що діє в тактичному районі Костянтинівка–Дружківка, повідомив 8 січня, що у 2025 році дальність дії російських безпілотників значно зросла. Це серйозно ускладнює маневри та просування українських сил у районі Костянтинівки.

Аналітики Інституту вивчення війни вважають, що російські війська свідомо намагаються відтворити модель кампанії, яку раніше успішно застосували спочатку на Покровському напрямку, а згодом і в східній частині Запорізької області. Тоді РФ завдавала ударів по різних цілях у тилу України на оперативній глибині від 25 до 100 кілометрів і більше, перш ніж переходити до активних наземних наступів.

Окремим елементом цієї стратегії були удари по українських операторах безпілотників, що дозволяло створювати вразливі місця в українській системі протидії дронам. За оцінками ISW, протягом кількох місяців російські війська проводили такі повітряні кампанії для підготовки наступів на Покровському та Гуляйпольському напрямках, що зрештою дозволило їм просунутися там восени 2025 року.

Тимофій Милованов, колишній міністр економіки, наголосив, що після завершення війни Україна може опинитися в ситуації гострого дефіциту робочої сили. Це питання стає все більш актуальним на фоні того, що частина населення була змушена виїхати за кордон, інша – зазнала серйозних травм або загибелі. Ситуація на ринку праці після війни потребуватиме комплексного підходу та інвестицій в відновлення економіки.

Невизначеність в країні змусила багатьох українців шукати роботу за кордоном, що призвело до істотного скорочення активної робочої сили на внутрішньому ринку. З одного боку, багато підприємств зупинили свою діяльність або значно зменшили обсяги виробництва, з іншого – нові підприємства і сектори економіки потребують кваліфікованих кадрів, яких катастрофічно не вистачає.

Причина — стрімке старіння населення та значне скорочення економічно активного населення. В Україні вже зараз спостерігається критичне співвідношення між тими, хто працює, і тими, хто перебуває на пенсії. Війна лише посилила цю проблему — значна частина людей виїхала за кордон, інші загинули або втратили працездатність.

Милованов наголошує: якщо українці не змінять підходи до праці, продуктивності та освіти, країна буде змушена масово імпортувати працівників — не десятками тисяч, а мільйонами. Передусім це стосуватиметься робітничих спеціальностей — будівельників, механіків, виробничих працівників.

Такий прогноз викликає дискусії: чи готова українська держава до інтеграції великої кількості іноземних працівників? Чи існує стратегія міграційної політики? Якими будуть соціальні наслідки?

Однак очевидно одне — демографічна криза стає однією з ключових загроз післявоєнного відновлення. І вже зараз Україна має обирати між масовим поверненням своїх громадян та залученням іноземців.