4 березня: які свята відзначають у світі та що важливо знати про цей день

Українські дрони знову вразили нефтепереробний завод у Краснодарському краї Росії, поширивши свою слідку по нічному небі 17 березня. За інформацією від надійного джерела, дрони здійснили цілеспрямовану атаку на завод, розташований у південних регіонах Росії. Хоча деталі атаки ще залишаються під питанням, з поширених звітів стало відомо, що завод був обстріляний з повітря.

"Можемо вже говорити про успіх – в результаті атаки спостерігається значна пожежа у районі атмосферних колон, які були головною метою", – відзначило джерело. Таким чином, Служба безпеки України продовжує реалізовувати стратегію на підрив економічного потенціалу Росії та зменшення потоку нафтових доларів, які використовуються на військові потреби.

Ця атака стала 12-ю у серії подібних випадків, коли українські дрони атакували нефтопереробні заводи в Росії, підсилюючи тиск на російську економіку та енергетичний сектор.

Того ж ночі в Росії було неспокійно – вибухи чулися у щонайменше семи регіонах, включаючи Підмосков'я. Мер Москви повідомив про збиття двох безпілотників, які намагалися проникнути в місто, що спричинило обмеження польотів у московських аеропортах. У Краснодарському краї горів нефтопереробний завод, що додатково підсилило напруженість у регіоні.

Атаки українських дронів на російські нефтопереробні заводи набирають все більш систематичного характеру, демонструючи високу ефективність та рішучість українських військових у боротьбі проти агресивних дій Росії.

У висновках до цієї статті можна визначити кілька ключових моментів:

• Активність українських дронів: Українські дрони продемонстрували високу активність у проведенні атак на нефтопереробні заводи в різних регіонах Росії, зокрема у Краснодарському краї.

• Систематичність атак: Чергова атака стала частиною серії подібних випадків, що свідчить про систематичний підхід української сторони до нанесення ударів на російські об'єкти.

• Підрив економічного потенціалу Росії: Атаки на нефтопереробні заводи є складовою стратегії на підрив економічного потенціалу Росії та зменшення потоку фінансування, яке використовується на військові потреби.

• Загальна напруженість: Події цієї ночі, включаючи вибухи у різних регіонах Росії та обмеження польотів у московських аеропортах, свідчать про загальну напруженість та нестабільність у регіоні.

У цілому, ситуація демонструє продовження напруженості та конфлікту між Україною та Росією, а також високу готовність українських військових до захисту своєї країни та протидії російській агресії.

Міністерство фінансів України активно працює над новим законопроектом, спрямованим на удосконалення фінансової бази країни та забезпечення потреб оборони. Однією з ключових ініціатив є збільшення військового збору та перегляд ставок податку на додану вартість (ПДВ). Відповідно до цього законопроекту, планується встановлення вищих ставок військового збору, що дозволить підвищити фінансування армії та зміцнити обороноздатність країни.

Крім того, у рамках цієї ініціативи передбачається розширення кількості суб'єктів, які зобов'язані сплачувати військовий збір. Однією з головних нововведень буде зроблення військового збору обов’язковим для фізичних осіб підприємців (ФОП). Це стане важливим кроком у забезпеченні стабільного фінансування оборони, оскільки розширення бази сплачувачів сприятиме збільшенню доходів до державного бюджету та підвищенню ефективності системи фінансування військових потреб.

Цей новий законопроект має стратегічне значення для забезпечення національної безпеки та відображає рішучий курс уряду на підтримку армії та зміцнення обороноздатності України. Впровадження запропонованих змін сприятиме підвищенню фінансової стійкості країни та забезпечить необхідні ресурси для відстоювання національних інтересів в умовах сучасних геополітичних викликів.

Голова комітету Верховної Ради України з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев надав цю інформацію, зазначивши, що заходи спрямовані на забезпечення додаткових коштів для фінансування армії через зростання її потреб.

Заплановані зміни включають:

За словами Гетьманцева, необхідні кошти будуть спрямовані на додаткову мобілізацію та фінансування армії. Він зазначив, що потрібно близько 300 млрд грн, а на закупівлю та ремонт військової техніки – ще 400 млрд грн.

За даними Forbes, підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5% для найманих працівників може приносити до бюджету 90-100 млрд грн на рік. Підвищення ставки ПДВ на один відсотковий пункт може додати приблизно 40 млрд грн додаткових річних доходів. Якщо підвищення ПДВ буде на 2 або 3 відсоткових пункти, доходи бюджету збільшаться на 70-80 млрд грн та 100-120 млрд грн відповідно.

У неділю, 16 травня, на пункті пропуску «Шегині» вчинили затримання 33-річного підприємця на ім'я Тарас Ільницький, брат відомого львівського екс-прокурора, 31-річного Ростислава Ільницького. За попередньою інформацією, бізнесмена підозрюють у перешкоджанні роботі Збройних сил України. Виявлено, що Ільницький ігнорував розпорядження Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), відмовляючись вручати повістки своїм працівникам.

Личаківський районний суд застосував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внести заставу у розмірі 121 тис. грн. Зазначимо, що брат затриманого Ростислав Ільницький наразі перебуває у розшуку. Досудове розслідування розкриває, що протягом кількох місяців Тарас Ільницький, який очолював ТОВ «МКС Бетон», активно заважав роботі Сихівського ТЦК.

Підприємець не виконав розпорядження ТЦК щодо повісток для одинадцяти працівників, а також відмовився надати повний список військовозобов'язаних працівників свого підприємства. Навіть після повторних вимог ТЦК в листопаді 2023 року Ільницький не співпрацював із службою.

Під час розслідування виявлено, що дев'ять військовозобов'язаних продовжували працювати на підприємстві, не зважаючи на оголошені відпустки, а представники ТЦК видали повістки 44 працівникам, які відмовилися приймати.

У свою чергу, Тарас Ільницький вказав, що заборону на отримання повісток від ТЦК наклав на нього його брат Ростислав Ільницький.

Директора компанії інформували про підозру ще 21 листопада 2023 року, а вже 30 листопада його розшукували міжнародно, оскільки він перебував за кордоном. Відповідно до матеріалів справи, Держбюро розслідувань провело три обшуки на території підприємства та вилучило документи. Згідно з аналізом порталу YouControl, «МКС Бетон» працює з 2010 року та спеціалізується на виробництві бетонних розчинів. З початку грудня 2023 року посаду директорки компанії займає Христина Попович, а власником є Ігор Шуптар.

Суддя Личаківського районного суду Сергій Яворський вирішив застосувати до Тараса Ільницького запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 6 липня 2024 року з можливістю сплатити заставу у розмірі 121 тис. гривень. Ухвалу можна оскаржити у Львівському апеляційному суді.

Зазначимо, що Тарас Ільницький підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань (згідно з частиною 1 статті 114-1 Кримінального кодексу України). Підприємцеві загрожує до восьми років позбавлення волі.

У результаті розгляду вищезгаданої статті виходить, що Тарас Ільницький, директор компанії "МКС Бетон", підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань. Він отримав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 6 липня 2024 року з можливістю внесення застави у розмірі 121 тис. гривень. Дане рішення можна оскаржити у Львівському апеляційному суді.

Підприємець став обвинуваченим після проведення трьох обшуків на території свого підприємства, під час яких були вилучені документи. Варто відзначити, що компанія "МКС Бетон" діє з 2010 року і спеціалізується на виробництві бетонних розчинів. На даний момент керівництво компанії здійснює Христина Попович, а власником є Ігор Шуптар.

У випадку визнання вини Тарасу Ільницькому може загрожувати до восьми років позбавлення волі.