47 людей та 7 організаторів спробували незаконно перетнути кордон біля Одеси

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам відмітив, що згідно зі зібраним звітом, який складає понад 250 сторінок, документовані факти нападів на УПЦ, на її святині та духовенство. Цю інформацію він розкрив у своєму відеозверненні. Також він знову висловив заклик до української влади про утримання від подальшого розгляду законопроекту 8371, який має на меті заборонити діяльність УПЦ. "Цей законопроект є виявом мови ненависті. Атаки на вірян у часи війни, їх вигнання зі святинь, відмова у доступі до молитовних місць — це абсолютно неприпустимо. Я закликаю уряд зупинити розгляд цього законопроекту та припинити розділяти націю, націлювати братів проти братів", — проголосив Амстердам. Також адвокат підкреслив, що УПЦ не має жодного зв'язку з Московським патріархатом. "Українська православна церква не тільки не підтримує, але і відкидає ідеологію 'русского мира'. Більше того, позиція церкви щодо цих ідей вже була публічно висловлена Блаженнішим митрополитом Київським Онуфрієм: 'Ми не будуємо жодного 'русского мира'. Ми будуємо божий мир'. УПЦ повністю ідентифікує себе з державою Україна та закликає до її захисту від першого дня російського вторгнення", — прокоментував він позицію церкви. Крім того, сьогодні Роберт Амстердам звернувся з закликом до Сполучених Штатів Америки з проханням про підтримку України. "Особисто від себе: підтримка України є критично важливою не лише для України, але й для Америки. Як можна відкинути людей, підставивши їх на кожному кроці? Хто буде довіряти США після Кабула і зараз Києва?", — написав Амстердам у своєму пості в соціальній мережі "Х".

У вищезгаданій статті адвокат Української православної церкви, Роберт Амстердам, заявив про складений звіт, у якому міститься понад 250 сторінок доказів нападів на УПЦ, її церкви та духовенство. Він виступив з закликом до уряду України припинити розгляд законопроекту 8371, який пропонує заборонити діяльність УПЦ, назвавши його проявом мови ненависті. Амстердам підкреслив, що УПЦ не має зв'язків з Московським патріархатом і повністю ідентифікує себе з Україною. Він також звернувся до Сполучених Штатів з проханням про підтримку України. Ці висновки свідчать про серйозність ситуації щодо релігійної свободи в Україні та потребу в захисті прав інших віросповідань від будь-якої форми переслідування.

Ситуація, що склалася, викликає занепокоєння серед військових експертів та політиків. Вони застерігають, що нестача артилерійських боєприпасів може суттєво вплинути на хід бойових дій. Деякі аналітики навіть прогнозують можливість повторення так званого "снарядного голоду", який вже спостерігався раніше.

Ось, що він пише в своїй статті:

Змушений визнати, що мій колега Федір Веніславський мав рацію у своєму твердженні, що закон про воєнний стан забороняє звільнення Кабінету міністрів України.

Давайте я нагадаю цю заочну дискусію. Колега відкрив Закон “Про правовий режим воєнного стану” і знайшов там чинну статтю №10 “Недопустимість припинення повноважень органів державної влади, інших державних органів в умовах воєнного стану”. Вона говорить, що:

“У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Кабінету міністрів України”. Запам’ятайте це словосполучення “припинення повноважень” – воно буде вирішальним.

Я ж своєю чергою посилався на Конституцію України і, зокрема, на статтю 115, де йдеться про те, що “Кабінет міністрів України, відставка якого прийнята Верховною Радою України, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого уряду”.

І фактично наша суперечка була в площині: коли звільняють прем’єра/КМУ, – це “припинення повноважень”? Чи діє безперервність влади? І тут закон чи регламент Ради не дає відповіді окрім… випадкової норми, яка точно розставляє все на свої місця.

Пам’ятаєте, я писав, що коли змінюють Кабмін, то всі законопроєкти від нього відкликаються автоматично? Так ось це відбувається на основі двох законів:

1. Закону України про Кабмін, ст. 27.

2. Закону України про Регламент, ст.105.

Але тут головне: і там, і там це відкликання законопроєктів попереднього уряду відбувається саме через “припинення повноважень”. І якщо ми поглянемо на історію останніх змін уряду: чи то Яценюка на Гройсмана, чи вже в цьому скликанні Гончарука на Шмигаля, то саме так і було. Тобто кожного разу в аналогічній ситуації це було припиненням повноважень.

Тому так, звільнення прем’єра і обрання нового уряду – це “припинення повноважень КМУ”. Тобто прямо заборонено зараз статтею 10 закону про воєнний стан.

І тому колега Веніславський має рацію: для заміни Шмигаля зараз влада має або змінити закон України про воєнний стан… або його порушити. Інші креативні варіанти неможливі з вищеописаних причин.

P.S. Але коли це когось зупиняло…

Вища рада правосуддя знову не дійшла згоди під час розгляду дисциплінарної скарги на суддю Окружного адміністративного суду Києва Віктора Шулежка. Питання, порушене ще за зверненням загиблого на фронті громадського діяча Романа Ратушного, вкотре не отримало остаточного рішення. Голоси членів Ради розділилися порівну, що унеможливило ухвалення будь-якого вердикту та призвело до чергового перенесення розгляду.

Суть дисциплінарної скарги полягала у діях судді, які він вчинив у 2020 році під час розгляду справи щодо збереження Протасового Яру. Тоді Шулежко одноосібно призупинив чинність рішення Київради про повернення території парку статусу зеленої зони та зупинення будівництва. Резонансності ситуації додало те, що суддя ухвалив проміжне рішення без участі сторін, не забезпечивши їм можливість висловити позицію або ознайомитися з матеріалами.

Раніше Палата ВРП встановила недбалість судді, ухваливши рішення без належного обґрунтування та проголосувала за його притягнення до відповідальності у вигляді догани з позбавленням доплат. Проте на останньому засіданні голоси членів ВРП розділилися порівну: шість виступили за залишення рішення, шість – проти, включно з Бурлаковим, Ковбієм, Кравченком, Боковою, Котелевцем та Махінчуком.

Суддя Шулежко також подав скаргу на дисциплінарного інспектора Плескача через нібито конфлікт інтересів, але її відхилили. Крім того, у листопаді ВРП відкрила нове дисциплінарне провадження щодо судді у зв’язку з плівками Вовка, на яких він нібито брав участь у планах блокування роботи ВККС та підриву судової системи.

Ситуація демонструє складність притягнення суддів до відповідальності та політичну чутливість процесів у Вищій раді правосуддя, а також продовжує викликати суспільний резонанс.