Антарктида несподівано охолола: нове дослідження змінює погляд на глобальне потепління

Миколаїв вразили ракети "Іскандер-М": новий обстріл у рамках російської агресії

У неділю, 17 березня, місто Миколаїв опинилося під вогнем окупантів, коли ракети "Іскандер-М" вдарили по його території. Голова Миколаївської обласної військово-цивільної адміністрації Віталій Кім інформував про цей інцидент у своєму офіційному Telegram-каналі. За попередніми даними, ракети були запущені з боку Євпаторії, анексованого Криму, і спричинили серйозні руйнування та паніку серед місцевого населення.

Очевидці опублікували фотографії з місця інциденту, де видно хмару диму, що піднімається над містом, а також масштабні руйнування внаслідок удару ракет. Попередньо повідомляється про двох поранених, але інформація про кількість постраждалих і руйнування ще уточнюється.

Цей обстріл став наступним актом агресії з боку російських окупантів, після ракетних ударів по Одесі 15 березня. Тоді жертвами стали 20 осіб, а ще 73 отримали поранення. Офіційні джерела називають цей теракт наймасштабнішим серед інших обстрілів міст України з боку російських військ.

Миколаїв продовжує переживати надзвичайно складні часи через агресивну діяльність окупантів, і місцеве населення надалі перебуває в стані тривоги та підвищеної обережності.

• Миколаїв став наступною мішенню російських окупантів, які здійснили ракетний удар "Іскандер-М", що призвело до серйозних руйнувань та паніки серед місцевого населення.

• Ракети були запущені з боку Євпаторії, анексованого Криму, і призвели до значних матеріальних збитків та людських постраждалих.

• Офіційні джерела підтверджують двох поранених внаслідок обстрілу, але кількість постраждалих та масштаби руйнувань ще уточнюються.

• Цей акт агресії став наступним за ракетними ударами по Одесі та підкреслює необхідність негайних заходів для захисту цивільного населення та державного суверенітету України.

• Місцеве населення продовжує перебувати підвищеної тривозі та обережності через загрозу агресії з боку окупантів.

Уряд затвердив поправки до статті 11 закону “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”, які мають велике значення для пошуку зниклих безвісти осіб під час воєнних дій. Про це повідомив представник уряду у Верховній раді Тарас Мельничук у Telegram.

Згідно з нововведеннями, під час воєнного стану та протягом року після скасування повноважень Генерального штабу ЗСУ щодо створення пошукових груп, такі групи будуть формуватися за згодою Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Це дозволить ефективно координувати зусилля з пошуку та реабілітації зниклих безвісти осіб.

Додатково, передбачено, що Координаційний штаб матиме право на проведення переговорів з гуманітарними місіями, громадськими об’єднаннями та фізичними особами, які здійснюють діяльність на тимчасово окупованих територіях з метою пошуку зниклих безвісти осіб.

Варто зауважити, що в Україні з травня 2023 року діє Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб, в який включено близько 23 тисяч осіб, вважаних безвісти зниклими за особливих обставин – через воєнні дії. Загальну інформацію про військовослужбовців, яких розшукують, додають до реєстру збройні сили України.

У вересні 2023 року Кабінет Міністрів прийняв постанову про передачу функцій уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти, до Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Це крок у напрямку оптимізації та покращення системи пошуку та реабілітації зниклих безвісти осіб в Україні.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Затверджені урядом поправки до закону "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин", що передбачають створення пошукових груп під час воєнного стану та протягом року після скасування повноважень Генерального штабу ЗСУ. Це сприятиме більш ефективному пошуку та реабілітації зниклих безвісти осіб.

• Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти, перейшов під відповідальність Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, що сприятиме покращенню координації зусиль у цій сфері.

• Діє Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб, який включає інформацію про близько 23 тисячі осіб, зниклих безвісти внаслідок воєнних дій. Цей реєстр створений для забезпечення централізованого обліку та координації дій з їх пошуку та реабілітації.

Усі ці кроки свідчать про серйозність держави у вирішенні проблеми зниклих безвісти осіб та забезпеченні їхнього пошуку та відновлення в суспільстві. Однак важливо продовжувати працювати над вдосконаленням законодавства та системи пошуку, щоб забезпечити максимально ефективний захист прав та інтересів цих осіб.

Державне бюро розслідувань завершило розслідування та передало до суду справу, в якій фігурують посадовці, підозрювані у постачанні військовим озброєння, непридатного для використання у бойових умовах. За інформацією пресслужби ДБР, слідство встановило, що чиновники створили масштабну схему заміни якісного озброєння на дешеві аналоги, які не відповідали необхідним технічним стандартам.

Деталі розслідування свідчать, що така діяльність не лише порушувала закон, а й безпосередньо загрожувала безпеці військовослужбовців. Частина поставок виявилася неповною: армія отримала лише близько половини від обіцяної кількості озброєння. Це свідчить про системні зловживання та недбалість під час державних контрактів, які могли мати серйозні наслідки під час бойових дій.

Зокрема, із 400 одиниць зброї було отримано лише 200. Усі вони не мали жодного маркування, технічної документації та сертифікатів відповідності. Під час використання на фронті кулемети не могли вести безперервний вогонь — після кількох пострілів вони виходили з ладу через руйнування частин і механізмів.

Встановлено, що цю зброю виготовляла одна з іноземних компаній. Проте українські посадовці не уклали контракт безпосередньо з виробником, а скористалися послугами посередника, переплачуючи до 40% від реальної вартості.

ДБР наголошує, що такі дії не лише завдали державі значних збитків, а й створили ризик для життя українських військових на передовій. У разі доведення вини посадовцям загрожує покарання у вигляді позбавлення волі.