BMW, квартири та мільйони: СБУ затримала головного психіатра ЗСУ

Грузія чекає на екстрадицію високопоставленого співробітника Офісу генпрокурора, Зураба Адеішвілі, який зараз обіймає посаду голови Департаменту міжнародно-правового співробітництва. Його відмова повернутися на Батьківщину викликає обурення, адже він сам собі відмовив у екстрадиції, що може вказувати на конфлікт інтересів у його посаді. Адеішвілі має складну історію, пов'язану з обвинуваченнями у різних злочинах, зокрема у використанні катувань у в'язницях та нелегальних діях під час свого перебування на владних посадах у Грузії. Наразі Грузія активно докладає зусиль для його екстрадиції та розслідування всіх обвинувачень, що стосуються Зураба Адеішвілі.

Грузія в 2013 році розпочала процес міжнародного розшуку Зураба Адеішвілі, а Інтерпол включив його до "червоного" списку. Протягом двох років він перебував у цьому статусі, але в 2015 році Інтерпол вирішив припинити його розшук. Варто зазначити, що саме у цей період, на початку 2015 року, Зураб Адеішвілі прийняв посаду радника у Кабінеті Міністрів України. Також у травні цього ж року Михайло Саакашвілі, співробітник Адеішвілі, став губернатором Одеської області. Ці події відображають складність політичних відносин та переходи влади як у Грузії, так і в Україні.

У висновку можна зазначити, що Зураб Адеішвілі, колишній високопосадовець у Грузії, перебував у міжнародному розшуку та був включений до "червоного" списку Інтерполу в 2013 році. Проте, у 2015 році його розшук був припинений. Важливо відзначити, що саме в цей час він обіймав посаду радника у Кабінеті Міністрів України, а його співробітник Михайло Саакашвілі став губернатором Одеської області. Ці події свідчать про складність політичних процесів та взаємозв'язки між різними країнами, а також можливий вплив політики на правову систему і процеси розшуку осіб.

Журналіст Володимир Бойко, що активно воює в рядах Збройних Сил України, розкриває важливий факт стосовно фіктивної військової служби антикорупціонера Шабуніна. Це відкриття відбувається на фоні розслідування Державного бюро розслідувань, яке показує, що голова "Центру протидії корупції" Шабунін мав статус військовослужбовця, але не фактично несучи службу. За інформацією Бойка, анонімний співробітник Національного агентства з питань запобігання корупції заявив, що НАЗК надсилало листи з проханням "прилаштувати" Шабуніна до військової частини. Виявилося, що цей випадок стосується 207-го окремого батальйону 241-ї окремої бригади Територіальної оборони, де служить сам Бойко. За словами журналіста, Шабунін виявлявся у Києві, проводячи тренінги як приватний підприємець, тоді як його службова локація зазначалася в іншому місці.

Бойко розкриває, що Шабунін зв'язався з командуванням батальйону в березні 2022 року та зміг фактично уникнути військової служби, вважаючи це способом уникнення мобілізації та зупинки кримінального розслідування проти себе. Цікаво, що за висновками Бойка, присутність Шабуніна у військовій частині була лише формальною, оскільки він з'являвся там дуже рідко.

Додатково до цього, за словами журналіста, соратниця Шабуніна, Дар'я Каленюк, допомогла своєму чоловікові, Оресту Рудому, виїхати з України. Він стверджує, що це було здійснено через корупційні схеми, оскільки Шабунін не міг виїхати за кордон через кримінальні справи. Таким чином, виявляється, що використання фіктивної військової служби стало для нього способом уникнення відповідальності перед законом.

У висновках можна зазначити, що розкриття факту фіктивної військової служби антикорупціонера Шабуніна журналістом Володимиром Бойком відображає важливість ретельного контролю за дотриманням законодавства та етичних стандартів у суспільстві. За даними розслідування, Шабунін, який повинен був нести військову службу, фактично уникнув цього та використав цей спосіб для уникнення відповідальності та втручання у справи державного значення. Також важливо відзначити активну роль журналіста у виявленні подібних порушень, що сприяє збереженню принципів прозорості та відкритості у суспільстві.

26 лютого 2026 року припадає на четвер і стає 1463-м днем від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Ця дата поєднує в собі болісні спогади, силу громадянської позиції та глибоке усвідомлення вартості свободи. Вона нагадує про події, які змінили хід історії держави, і водночас засвідчує стійкість українського суспільства перед випробуваннями війни.

День кримського спротиву російській окупації

На площі зібралися кримські татари, українці та представники інших національностей, які виступили проти спроб відокремлення Криму. Ця подія стала символом відкритого громадянського спротиву російській агресії на півострові.

Православні віряни цього дня вшановують пам’ять Святий Порфирій Газський. Він народився близько 347 року в Солуні, у молодому віці обрав чернечий шлях і подвизався в Нітрійській пустелі в Єгипті.

Згодом оселився в Єрусалимі, де провадив суворе аскетичне життя. У 392 році був висвячений на пресвітера та став хранителем Чесного Хреста. Приблизно 395 року його обрали єпископом міста Газа. Там він активно проповідував християнство, домігся закриття язичницьких храмів і сприяв утвердженню нової віри. Помер близько 420 року.

26 лютого також відзначають низку тематичних подій.

Всесвітній день фісташок присвячений одному з найдавніших горіхів, який вирощують понад дві з половиною тисячі років.

День цифрового навчання припадає на останній четвер лютого. Його започаткували у 2012 році, щоб привернути увагу до розвитку онлайн-освіти та сучасних освітніх технологій.

День термоса пов’язаний з патентуванням у 1904 році вакуумної колби для збереження температури рідин, що стало основою сучасного термоса.

У народі 26 лютого звертали увагу на погоду. Ясне блакитне небо віщує холодні ночі, гомін птахів зранку — потепління. Якщо часто трапляються зайці чи їжаки, зима ще затримається.

Цього дня не радять садити рослини, особливо вербу, а також уникати зав’язування вузлів, щоб не накликати фінансові труднощі. Водночас вважається доброю традицією молитися за здоров’я та духовне зміцнення.

За новим стилем іменини святкують Антон, Євген, Олександр, Тарас, Теодор, Федір.За старим стилем — Артем, Василь, Володимир, Гавриїл, Іван, Михайло, Микола, Павло, Семен, Степан, Тимофій, Анна, Віра, Зоя, Ірина, Світлана та інші.