Борги за світло у Києві перевищили 1,2 мільярда гривень

У контексті непідконтрольного Криму влада Російської Федерації вирішила "націоналізувати" майно ще 110 громадян України, серед яких видатна українська співачка Джамала та колишній прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк. Ця звістка стала приводом для серйозного обурення та засудження з боку української громадськості та політичного співтовариства. Глибоко заслухані у громадському просторі, подібні дії ставлять під великий сумнів засади справедливості та міжнародного права. Вони свідчать про систематичне порушення прав людини і прагнення підтримати існуючий стан справ, що міжнародно не визнаний.

Про це заявив “глава кримського парламенту” Володимир Константинов російському пропагандистському агентству “РІА Новости”.

За його словами, активами експрем’єра, які потрапили під націоналізацію, стали навчальний корпус, гараж та велика земельна ділянка в Ялті.

Власністю в Криму Джамали окупанти назвали рухоме та нерухоме майно, а також дві земельні ділянки та житлову будівлю в Алушті, які були оформлені на її родичів.

Костянтинов додав, що активи Джамали та Яценюка потрапили до списку зі 110 об’єктів, що підлягають націоналізації в окупованому Криму. Йдеться про майно на південному березі Криму, у Ленінському районі, Феодосії, Керчі, Євпаторії, Сімферополі та Сімферопольському районі. Серед них — активи сім’ї екснародної депутатки України Лідії Котеляк, компанії “Ялтинська кіностудія” та холдингової компанії “Київміськбуд”.

Раніше російська влада Криму стверджувала, що виручила від продажу “націоналізованого” майна українських громадян у Криму 1,7 мільярда російських рублів.

29 грудня 2023 року голова російського парламенту Криму Володимир Константинов заявив про “націоналізацію” 2600 об’єктів рухомого та нерухомого майна громадян України у Криму. Зокрема, до цього переліку увійшли активи бізнесмена Ігоря Коломойського, будинок Меджлісу кримськотатарського народу та квартира дружини президента України Олени Зеленської.

Участь командувача Об'єднаних сил ЗСУ, Юрія Содоля, у парламентському засіданні виявилася вирішальною та напруженою. Він виступив із заявою, що відображає надзвичайну серйозність стану справ у сфері оборони України. Питання про нестачу військового особового складу нині стоїть на передньому краї. Командувач зазначив, що відоме оперативно-стратегічне угруповання військ під назвою "Хортиця", яким він керує, стикається з недостатньою кількістю військовослужбовців, що надзвичайно обмежує їхні можливості на фронті. Він розповів, що підрозділи, які зазвичай повинні налічувати 8-10 бійців, зараз складаються із 2-4 осіб. Це призводить до серйозного зниження ефективності оборони, особливо у контексті зростання загрози від нових технологій, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони. Содоль підкреслив, що головне навантаження лягає на особовий склад механізованих та піхотних підрозділів, і з недостатньою кількістю військовослужбовців важко забезпечити ефективну оборону на всьому фронті. Він виразив обурення тим, що відповідні бригади мають обороняти значно меншу територію, ніж передбачено нормативами. Завершивши свій виступ, Содоль закликав народних депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію з метою забезпечити необхідну кількість бійців для армії та забезпечити ефективну оборону країни.

Виступ командувача Об'єднаних сил ЗСУ, Юрія Содоля, у парламенті викликав серйозне занепокоєння стосовно стану обороноздатності України. Проблема недостатньої кількості військовослужбовців у військових підрозділах, особливо у групі "Хортиця", висунула нагальну потребу в усуненні цього недоліку. Нестача бійців суттєво обмежує ефективність оборони, що стає особливо актуальним з появою нових загроз, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони. Заклик командувача до прийняття законопроєкту про мобілізацію є важливим кроком у забезпеченні потрібної кількості бійців для армії та збереженні ефективності оборони країни.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Кліматологиня Віра Балабух додає, що зима цього року також обіцяє бути дещо теплішою, ніж у попередні роки. За її словами, середня температура взимку може перевищити кліматичну норму на 2°C, продовжуючи багаторічну тенденцію потепління, що особливо помітна останні 30 років. Проте, незважаючи на загальне підвищення температури, можливі різкі похолодання, спричинені арктичними повітряними масами.

Як зазначає Балабух, найхолодніші дні зазвичай спостерігаються у східних регіонах та на високогір’ї Карпат. Однак вона вказує, що спрогнозувати точні локації та інтенсивність сильних морозів наразі неможливо.

З огляду на прогнози, українці можуть готуватися до відносно спокійної погоди у листопаді та теплої зими, хоча слід бути готовими й до тимчасових хвиль арктичного холоду.