Брак вітаміну B12 може призвести до набору ваги і втоми

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За словами Умєрова, Міністерство оборони України функціонує у воєнних умовах як закритий периметр, де всі процеси повинні бути чіткими та контрольованими, а будь-які спроби зовнішнього або внутрішнього впливу є неприпустимими. Саме в цьому контексті і проводяться кадрові зміни.

Міністр також пообіцяв найближчим часом оголосити про нові призначення, включаючи заступників міністра.

Окрім кадрових змін, Рустем Умєров звернув увагу на реформування оборонних закупівель. Зокрема, «Спецтехноекспорт» (СТЕ) переходить від Головного управління розвідки (ГУР) до Міністерства оборони. Він наголосив на необхідності завершити процес очищення системи закупівель у тісній співпраці з правоохоронними та антикорупційними органами.

Також продовжується реформування Агентства оборонних закупівель (АОЗ) і Державного оператора тилу (ДОТ), які наближаються до стандартів НАТО. Умєров анонсував створення наглядових рад для цих структур найближчим часом.

Експерти з конституційного права наголошують на важливості ретельного аналізу законопроєкту та його узгодження з основним законом країни. Вони підкреслюють, що будь-які зміни в податковій системі мають відповідати принципам соціальної справедливості та економічної доцільності, закріпленим у Конституції.

Його окремі положення не узгоджуються із законами України та не враховують правову позицію Конституційного суду.

Зокрема, ГЮУ дійшло висновку, що запропонований формат сплати авансових внесків із податків не відповідає принципу рівності всіх платників перед законом.

Також констатується, що норма про нарахування податків за жовтень заднім числом суперечить статті Конституції про те, що закон не має зворотної сили.

В «Укрнафті» виник гучний конфлікт, пов’язаний із розкраданням нафтопродуктів на території державного підприємства. За інформацією джерел, колишнє керівництво на чолі з Сергієм Корецьким намагається юридично замести сліди схем, що діяли з 2023 року, зокрема через судовий позов до приватного підприємства «Еверест О». Офіційно справа подається як господарський спір, проте фактично йдеться про спробу перекласти відповідальність за зникнення близько 6,5–7 тисяч тонн нафтопродуктів на контрагента. Позов було подано 26 листопада 2025 року до Господарського суду Полтавської області.

За даними джерел, колишнє керівництво «Укрнафти» намагалося приховати факти системних зловживань під час зберігання та реалізації нафтопродуктів. Схеми включали неофіційне списання частини палива та маніпуляції з документами, що дозволяло відображати значно менші обсяги товару, ніж реально на складі. Подання позову проти «Еверест О» має надати юридичне підґрунтя для перекладання фінансових та матеріальних втрат на стороннього суб’єкта, хоча аудит і внутрішні перевірки свідчать про відсутність прямих порушень з боку контрагента.

Водночас фактичні масштаби «втрат» значно більші. У 2023 році фінансовий директор «Укрнафти» Юрій Ткачук публічно повідомляв про відсутність первинних документів щодо відвантаження нафтопродуктів на суму 5,6 млрд грн. Це свідчить про ймовірну участь керівництва компанії у схемі або, принаймні, толерування незаконних операцій.

Особливу увагу привертає епізод із постачанням палива для Міністерства оборони. За цим же договором «Еверест О» брало участь у постачаннях бензину та дистилятів для військової техніки. У 2023 році Міноборони оштрафувало «Укрнафту» на 3,7 млн грн за постачання неякісного палива. Незважаючи на це, компанія сплатила штраф, але питання відповідальності організаторів схеми не було піднято.

Схема з «Еверест О» збіглася з появою родинного бізнесу Корецького — компанії «Український паливний стандарт», оформленої на родичку його дружини. Паралельно з договором з «Еверест О», компанія отримувала контракти на суму близько 300 млн грн, незважаючи на відсутність досвіду та інфраструктури.

На думку експертів, вибір «господарського спору» замість кримінального провадження дозволяє приховати злочини та уникнути відповідальності посадових осіб «Укрнафти». Справжні масштаби розкрадань та участь керівництва компанії можуть виявитися значно більшими, ніж заявлено в позові.