Росія може відповісти на атаки ЗСУ “особливими заходами”

У ніч на 2 жовтня російські війська здійснили чергову серію ударів по об’єктах залізничної інфраструктури України. Внаслідок атак пошкоджено депо “Укрзалізниці” в Одесі та низку об’єктів на півночі країни, зокрема в районі Конотопа. Це призвело до серйозних перебоїв у роботі залізничного транспорту — частина поїздів змушена була зупинятися на безпечних ділянках, а затримки рейсів подекуди перевищують чотири години.

Про удари повідомив віцепрем’єр-міністр із відновлення України та міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба. За його словами, атака мала на меті дестабілізувати роботу критичної транспортної інфраструктури, яка відіграє ключову роль у забезпеченні логістики для військових і цивільних.

Станом на ранок 2 жовтня контактна мережа відновлена, усі поїзди продовжують рух, але затримки залишаються суттєвими. Найбільші затримки спостерігаються на таких маршрутах: №141/142 Чернігів – Івано-Франківськ – близько 4 годин 3 хвилини; №143/144 Суми – Львів – 4 години 3 хвилини; №111/112 Ізюм – Львів – 2 години 22 хвилини; №101/102 Херсон – Краматорськ – 1 година 10 хвилин; №113/114 Харків-Пас. – Львів – 57 хвилин; №49/50 Київ-Пас. – Трускавець – 50 хвилин.

Через обстріли Сумщини змінено маршрут приміських поїздів №6101/6102: вони курсуватимуть за схемою Ворожба – Конотоп – Ворожба замість Ворожба – Бахмач-Пасажирський – Ворожба. Поїзд №6101 Ворожба – Конотоп станом на 7:00 2 жовтня затримувався на 2 години.

У “Укрзалізниці” наголосили, що рейси не скасовуються, і закликали пасажирів уважно слухати оголошення на станціях і вокзалах. Основними причинами затримок стали пошкодження інфраструктури та знеструмлення на маршрутах. Для розв’язання проблем компанія використовувала резервні тепловози, проте наслідки обстрілів продовжують впливати на рух потягів і 2 жовтня.

Незадовго до повномасштабного нападу Росія на Україна президент Володимир Зеленський намагався переконати європейських партнерів, що загроза великої війни не є неминучою. Як повідомляє The Guardian, упродовж осені 2021 року в дипломатичних колах точилися напружені дискусії щодо масштабів військової активності біля українських кордонів. Попри попередження розвідок і занепокоєння союзників, офіційний Київ прагнув уникнути паніки, яка могла б дестабілізувати економіку та внутрішньополітичну ситуацію.

За інформацією британських журналістів, у середині листопада 2021 року тодішній міністр оборони Велика Британія Бен Воллес здійснив візит до Києва. Його поїздка відбувалася на тлі тривожних даних про концентрацію військ і техніки вздовж кордонів. Під час переговорів обговорювалися сценарії можливого розвитку подій, рівень готовності української армії та перспективи військово-технічної підтримки. Британська сторона наголошувала на серйозності загроз, спираючись на аналітичні оцінки та розвіддані.

Як зазначає джерело, поінформоване про зустріч, Воллес навіть використав приказку «Свиню в базарний день не відгодуєш», натякаючи на необхідність негайних дій. Зеленський, за словами співрозмовників видання, вислухав ці застереження без публічної демонстрації готовності різко змінювати курс.

У матеріалі підкреслюється, що український президент на той момент уже не вірив у можливість домовитися з Володимиром Путіним, однак побоювався, що публічні заяви про неминучість великої війни можуть спровокувати паніку всередині країни. На його думку, це могло призвести до економічної та політичної кризи навіть без фактичного вторгнення — чим, як він підозрював, і могла скористатися Москва.

The Guardian пише, що Зеленського дедалі більше дратували публічні заяви США та Великої Британії про загрозу вторгнення, які супроводжувалися приватними попередженнями через дипломатичні та розвідувальні канали. У листопаді 2021 року він нібито направив одного з високопосадовців українських спецслужб до однієї з європейських столиць із завданням донести через розвідувальні контакти меседж про те, що страх війни є перебільшеним, а Вашингтон таким чином чинить тиск на Росію.

Кілька українських джерел, на які посилається видання, вважають, що Зеленський був переконаний у малоймовірності повномасштабного вторгнення, зокрема під впливом керівника Офісу президента Андрія Єрмака. За їхніми словами, Єрмак виходив із припущення, що Росія діє в межах «сірої зони» гібридної війни і не піде на масштабний наступ, який остаточно зруйнує її відносини із Заходом.

Єрмак відмовився від інтерв’ю для матеріалу The Guardian. Видання зазначає, що він був одним із небагатьох українських посадовців, які підтримували регулярні контакти з російськими представниками, зокрема із заступником керівника адміністрації президента РФ Дмитром Козаком у межах переговорів щодо врегулювання ситуації на Донбасі.

Матеріал британського видання подає цю версію подій із посиланням на джерела, близькі до тодішніх процесів. Офіційної реакції української сторони на наведені в публікації твердження наразі не оприлюднено.